СПЕЦИФІКА ТЕМБРАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.340084Ключові слова:
кларнет; українська музика; композиторська творчість; кларнетовий ансамбль; семантика; тембральність; виконавство; інтерпретація.Анотація
Стаття присвячена аналізу тембральної специфіки кларнетового звучання як чинника семантичного значення. Розглядаються семантичні функції кларнета в українській академічній та фольклорно орієнтованій композиторській творчості. Проводиться аналіз стосовно взаємовпливів тембральних властивостей кларнета та його функціонуванням в різних жанрово-стильових контекстах – від академічної камерної музики до фольклорних ансамблів. Дослідження акцентує на взаємозв’язку між виконавською традицією та композиторськими підходами до сфери тембрової семантичних властивостей інструмента та їх різноманітних трактувань. В статті здійснено огляд відмінностей функцій кларнета у виконавських складах різних національних, етнічних та стильових виконавських традицій. Окремо висвітлено специфіку кларнетової тембральності на прикладах різних стилістичних векторів композиторської творчості. Огляд тембральних амплуа кларнета в камерних ансамблях демонструє багатство семантичних аспектів застосування кларнетового звучання: як складової троїстих музик, тарафа, циганської капели, клезмерського ансамблю, естрадного колективу, джазового бенду, а також як чинника тембральної імітації звучання тарагота і дудука. Кожна із репрезентованих звукових іпостасей кларнета відкриває царину асоціативних зв’язків, які збагачують розуміння образно-художньої складової авторського задуму додатковими сенсами, алюзіями та смисловим навантаженням змістовного фактору. Аналіз творчого доробку українських композиторів ХХ – початку ХХІ ст. репрезентує обширний ряд семантичних значень кларнетового звучання та розкриває їх специфіку. Додатково у статті висвітлюється багатство сформованого кларнетового репертуару як у аспекті музики прикладного спрямування, так і з ракурсу незалежної художньої композиторської творчості.
Посилання
Dushnyi, A. & Pyts, B. (2010). Lvivska shkola baianno-akordeonnoho mystetstva [Lviv School of Bayan and Accordion Art]. Reference Book. Drohobych: Posvit, 216 p. [in Ukrainian].
Kyianovska, L.O. (2006). Istoriia ukrainskoi muzyky XX stolittia [History of Ukrainian music in the 20th century]. Lviv, pp. 99–305. [in Ukrainian].
Stebelska, O.S. (2001). Kontsertne zhyttia Ternopilshchyny druhoi polovyny XX – pochatku XXI ctolittia [Concert life in Ternopil region in the second half of the 20th century – early 21st century]. Scientific notes of Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University. Series: Art Studies. No. 2. pp. 108–113. [in Ukrainian].
Khai, M. (2007). Muzychno-instrumentalna kultura ukraintsiv (folklorna tradytsiia): naukove vydannia [Musical and instrumental culture of Ukrainians (folklore tradition): scientific publication]. Kyiv – Drohobych, 544 p. [in Ukrainian].
Khotkevych, H. (2002). Muzychni instrumenty ukrainskoho narodu : repryntne vydannia [Musical instruments of the Ukrainian people: reprint edition]. Kharkiv, 288 p. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.