Молодь і ринок

ЦІННІСНА ОСНОВА ДЕРЖАВНИХ (НАЦІОНАЛЬНИХ) СИМВОЛІВ У ФОРМУВАННІ В ЗРОСТАЮЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Інна Ящук — 2025-05-13

Стаття присвячена проблемі формування української національної та громадянської ідентичності. Категорійне поняття “національна ідентичність” розглянуто з позиції усвідомлення особою належності до української нації, а громадянська ідентичність – з позиції усвідомлення нею її політико-правового зв’язку з українським народом та громадянським суспільством.

Вирізнено ціннісну основу державних (національних) символів – Державного Прапора, Державного Герба, Державного Гімну – та з’ясовано, що вони є частиною колективної пам’яті, що пов’язує наше минуле із сьогоденням, традиціями, цінностями держави і рідного краю; виражають споконвічне прагнення українського народу розбудувати соборну, незалежну, вільну державу. Кожний національний символ наповнений унікальним історичним і суспільним змістом, утверджує автентичність нації і її єдність з державою, закріплює територіальну цілісність держави, ідентифікує її і український народ на міжнародній арені, викликає почуття належності до української нації. Також вони символізують низку чеснот, притаманних українцям: патріотизм, національну гордість, національну гідність, громадянську солідарність, відповідальність, любов до Батьківщини, волю, свободу, жертовність, працьовитість, віру в переможне майбутнє, готовність до захисту незалежності і територіальної цілісності держави.

Узагальнено, що державні (національні) символи закладають певну матрицю поведінки. Вони соціально зумовлені, символізують нескореність і єдність усього українського народу, тому і становлять ціннісну основу формування зростаючої особистості національної та громадянської ідентичності.

ФОРМУВАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Наталія Калита — 2025-05-13

У статті розкрито деякі аспекти формування академічної доброчесності майбутніх учителів початкової школи. Обґрунтовано історію розвитку та становлення особливостей академічної доброчесності у закладах вищої освіти України. На основі аналізу літератури і нормативних документів визначено поняття академічної доброчесності, розкрито її принципи. Означено, що академічна доброчесність стосується не тільки якості освіти, вона впливає на те, які особистості виховуються у закладах вищої освіти, які цінності закладаються під час навчання в ЗВО.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ, ДІЄВИХ ПРАКТИК В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

Володимир Ковальчук — 2025-05-13

У сучасному освітньому середовищі цифрові технології виступають невід’ємним елементом навчального процесу, сприяючи формуванню ключових компетентностей, зокрема математичної та інформаційно-комунікаційної. Автори висвітлили основні цифрові технології, що застосовуються у формуванні математичної та інформаційно-комунікаційної компетентностей учнів, серед яких графічні калькулятори, математичні симулятори, онлайн-платформи для самостійного навчання та програмне забезпечення для розв’язування математичних задач.

У статті розкрито використання онлайн-платформ для спільного навчання, хмарних сервісів, цифрових комунікаційних інструментів, які сприяють розвитку навичок співпраці, роботи в команді, аналізу та представлення інформації у цифровому форматі.

TRANSFORMING NURSING EDUCATION: THE IMPACT OF AI ON TRAINING THE NEXT GENERATION OF NURSES

Oksana Isayeva — 2025-05-13

Штучний інтелект (ШІ) відіграє значну роль у підготовці майбутніх медсестер, надаючи інструменти, які значно поліпшують як навчання, так і догляд за пацієнтами. Вплив ШІ на підготовку медичних сестер є величезним, відкриваючи і нові можливості, і виклики. Завдяки ШІ, медсестри можуть вдосконалити свою освіту, оптимізувати клінічну практику та поліпшити навички прийняття рішень.

ШІ поєднує сучасні технології з реальними практичними застосуваннями, що може радикально змінити підхід до освіти медсестер. Зокрема, симуляції на основі ШІ дають змогу створювати реалістичні та різноманітні сценарії, які змушують студентів долати труднощі, коли традиційні методи навчання не завжди можуть цього досягти – і все це без жодного ризику для реальних пацієнтів. Крім того, ШІ може здійснювати довгостроковий моніторинг успішності студентів, аналізуючи їхні результати та прогнозуючи майбутні досягнення. Це дає викладачам важливу інформацію, яка допомагає ідентифікувати області, де студент може відчувати потребу у додатковій підтримці, що забезпечує проактивний та персоналізований підхід до навчання.

Одним із найефективніших методів навчання студентів є використання симуляцій на основі ШІ, які відображають реальні клінічні ситуації. Вони можуть варіюватися від базових навичок, таких як введення ліків, до складних випадків, наприклад, ведення пацієнтів із поліорганною недостатністю. ШІ також може надавати зворотний зв’язок у реальному часі щодо рішень, технік та міркувань студентів, допомагаючи їм удосконалювати свої навички в контрольованому середовищі з низьким рівнем ризику.

Ключовим аспектом для успішної інтеграції ШІ в навчання є підготовка медсестер-педагогів, з акцентом на догляд, орієнтований на пацієнта, і заохочення постійного навчання. Такий підхід уможливить сформувати нове покоління медсестер, які володіють як технічними навичками, так і співчуттям, здатних поєднувати технології та людяність для надання найкращого догляду за пацієнтами.

Головним є те, щоб розглядати штучний інтелект не як заміну людської взаємодії, а як важливе доповнення до медсестринської освіти, що дозволяє зберегти критичні аспекти медсестринської практики, такі як емпатія, критичне мислення та прямий догляд за пацієнтами.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО МОДЕЛЮВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Андрій Гедзик — 2025-05-13

У статті розглянуто питання застосування педагогічного моделювання з метою формування підприємницької компетентності майбутніх педагогів. Визначено основні особливості педагогічного моделювання, зокрема його спрямованість на аналіз багатовимірних і багатофакторних процесів та їхню оцінку за критеріями педагогічної валідності. Окрему увагу приділено моделюванню підприємницької діяльності в освітньому середовищі як ефективному методу формування підприємницької компетентності. Проаналізовано міжнародний досвід використання навчальних підприємств, бізнес-проєктування та кейс-методу у підприємницькій освіті. Визначено основні вимоги до методів навчання, що забезпечують розвиток підприємницьких навичок майбутніх педагогів.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Леонід Оршанський — 2025-05-13

У статті розглядаються ключові підходи до модернізації технологічної освіти відповідно до вимог сучасного суспільства й нового національного проєкту “Освіта для життя”. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підготовки учнів до викликів, пов’язаних із розвитком технологій, цифрової трансформації та інтеграції STEM-освіти в освітній процес. Основну увагу відведено аналізу нормативно-правових документів, що регулюють зміст і структуру технологічної освітньої галузі в Україні. Розглянуто концептуальні підходи до створення інноваційного освітнього середовища, що сприяє формуванню в учнів критичного мислення, креативності, підприємницьких та проєктних навичок.

Акцентовано увагу на важливості інтеграції цифрових технологій, розвитку міжпредметних зв’язків, використанні активних методів навчання та впровадженні компетентнісного підходу. Також обґрунтовано необхідність підготовки педагогічних кадрів до роботи в умовах нової освітньої парадигми. Запропоновано перспективні напрями розвитку технологічної освітньої галузі, серед яких: створення сучасного навчально-методичного забезпечення, розвиток матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти, упровадження адаптивних технологій навчання тощо.

Результати дослідження можуть бути використані для розроблення концепції технологічної освіти, вдосконалення модельних навчальних програм, створення нових підручників і методичних матеріалів, а також у процесі підготовки й підвищення кваліфікації вчителів технологій.

ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ: ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Іван Нищак — 2025-05-13

У статті розкрито сутність екологічної компетентності майбутнього вчителя технологій, виявлено її структуру та значення для формування сучасного фахівця галузі освіти. Встановлено й схарактеризовано основні компоненти екологічної компетентності вчителя технологій: когнітивний, діяльнісний, мотиваційний, рефлексивний.

Проаналізовано основні підходи до формування екологічної компетентності студентів у контексті професійної підготовки у ЗВО: 1) оновлення змісту навчальних дисциплін та його доповнення відомостями екологічного спрямування; 2) розвиток практичних екологічних навичок студентів через різні форми позааудиторної навчальної роботи; 3) використання інноваційних методів навчальної діяльності студентів; 4) впровадження міждисциплінарного підходу у навчанні; 5) використання цифрових технологій в екологічній підготовці студентів; 6) розвиток системи безперервного професійного зростання у галузі екології.

COMPREHENSION OF METHODOLOGICAL APPROACHES TO FOREIGN LANGUAGE TEACHING IN CONDITIONS OF INTERNATIONALIZATION OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Ruslan Kravets — 2025-05-13

У статті з’ясовано значення інтернаціоналізації для закладів вищої освіти. Описано її вплив на методологічні підходи до викладання іноземної мови. Осмислено подальший розвиток закладів вищої освіти, який ґрунтується на прогресі в науковій, технологічній, освітній та інноваційній сферах. Здійснено розмежування понять “глобалізація” й “інтернаціоналізація”. Наведено приклади поширення інтернаціоналізації. Проаналізовано роль інформаційно-комунікаційної революції в усунені невидимих кордонів між університетами та країнами.

ВИЯВЛЕННЯ ОЧІКУВАНЬ БАТЬКІВ І УЧНІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Ірина Іванюк — 2025-05-13

У статті розглянуто результати опитування батьків та учнів як учасників освітнього процесу. Проведений аналіз результатів дослідження засвідчив очікування батьків, що удосконалення інформаційно-цифрового середовища відбуватиметься через оновлення матеріально-технічного забезпечення, доступ до інтернету, комунікацію та зворотний зв’язок між усіма учасниками освітнього процесу. Зазначено, що учні очікують оновлення комп’ютерної техніки, забезпечення доступу до інтернету, зміну комунікаційного сервісу з вчителями, використання гаджетів, інтерактивних цифрових інструментів та електронних підручників.

ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ: МОНІТОРИНГ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА

Лариса Зданевич — 2025-05-13

Стратегічні вектори розвитку первинної ланки освіти вимагають впровадження інтегративного підходу до, формування у дітей дошкільного віку цілісного системного світобачення. Концепцiя STREAM-освiти містить у своїй основі потенцiал для інтеграції різногалузевих знань, що дозволяє дитині пiзнавати властивості об’єктiв, предметiв, явищ дійсності в сенсорно-пізнавальному просторі та встановлювати взаємозв’язки між ними. Це дає змогу формувати в дошкільника цілісний світогляд, сприяє опануванню ним компетентностей у різних сферах знання. Однією з основних компетентностей базової дошкільної освіти визначено логіко-математичну, що пізніше набуває розвитку в освітньому процесі Нової української школи. Дослідження присвячене аналізу стратегій моніторингу логіко-математичної компетентності старшого дошкільника в умовах сучасного освітнього простору.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ДО ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМАНДИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОЄКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Костянтин Щербина — 2025-05-13

У статті розглянуто окремі аспекти професійної підготовки майбутніх менеджерів у закладах фахової передвищої освіти. Особливу увагу відведено компетентнісному підходу, як альтернативі традиційній освіті. Проаналізовано Стандарт фахової передвищої освіти зі спеціальності 073 Менеджмент і виокремлено комплекс спеціальних компетентностей, які допоможуть у розробці й реалізації проєктів. Розроблено модель проєктної діяльності у професійній підготовці студентів-управлінців, що ґрунтується на ідеях компетентнісного, суб’єктного та діяльнісного підходів і передбачає етапи реалізації проєктної діяльності.

ТИПОЛОГІЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ФІЛОЛОГІЇ

Наталія Майєр — 2025-05-13

У статті обґрунтовано типологію завдань для формування науково-дослідницької компетентності майбутніх магістрів філології. Типи завдань визначено за основним критерієм “цільове призначення” (групи завдань для оволодіння знаннями, для формування навичок, для формування вмінь) та за додатковими критеріями – “режим виконання” (індивідуальні, в парах) та “місце виконання” (аудиторні, позааудиторні). Види завдань кожної групи конкретизовано з огляду на діяльність, яку виконують студенти магістратури для оволодіння складниками науково-дослідницької компетентності у процесі навчально-пізнавальної діяльності.

ETNOKULTUROWY ASPEKT EDUKACJI ZAWODOWEJ: WKŁAD POLSKICH BADACZY W ROZWÓJ HUCULSZCZYZNOZNAWSTWA

Taras Paska — 2025-05-13

У статті висвітлено багатий творчий доробок сучасних польських дослідників Гуцульського етнографічного регіону і нового наукового напряму – гуцульщинознавства як важливого етнокультурного компонента професійної освіти студентської молоді. Наголошується, що професійна освіта є важливим чинником формування світогляду студентів та розвитку їхніх компетентностей у сфері етнокультурної спадщини. Інтеграція знань з гуцульщинознавства в освітній процес сприяє глибшому усвідомленню регіональної культури, розвитку міжкультурного діалогу та формуванню національної і громадянської ідентичності майбутніх фахівців. Зазначається, що гуцульщинознавство – один із розділів народознавства, який охоплює систему знань про Гуцульщину: історію, географію, природу, соціально-економічне становище краю, фольклор, літературу, народне мистецтво, діалекти гуцулів, їхні звичаї, традиції, обряди, релігію, родинні і громадські відносини, матеріальну і духовну культуру.

Підкреслюється важливе значення для дослідження високогірного Гуцульського регіону наукових і науково-популярних праць, краєзнавчо-туристичних видань, які були опубліковані польськими науковцями, етнографами, краєзнавцями упродовж кінця ХХ – початку ХХІ ст. Наголошується на результативності діяльності наукових і громадських товариств Республіки Польща у сфері вивчення матеріальної і духовної спадщини Гуцульщини. Акцентується увага на важливості українсько-польської наукової співпраці щодо дослідження етнокультурних процесів, яка проходить у формі міжнародних конференцій, семінарів, “круглих столів”, етнофестивалів, фотовиставок, творчих проєктів, дискусій та ін.

Зроблено висновки про те, що польські дослідники упродовж останніх десятиліть не лише зібрали обширний фактичний матеріал, але й висвітлили низку важливих питань з етнографії та етнопедагогіки Гуцульщини, які отримали подальшу розробку в працях українських учених. Сучасні наукові розвідки засвідчили зростання інтересу до питань, повʼязаних з етнічною соціалізацією та формуванням національної та громадянської ідентичності молодого покоління.

LEVERAGING ARTIFICIAL INTELLIGENCE FOR EFFECTIVE FOREIGN LANGUAGE COMPETENCE

Vadym Tynnyi — 2025-05-13

Стаття досліджує особливості застосування діалогових систем штучного інтелекту (ШІ), спрямованих на розвиток інтерактивної іншомовної компетенції студентів. Застосування цих систем під час вивчення англійської мови як іноземної значно сприяє набуттю ними мовних навичок. Однак, формування інтерактивної компетенції студентів протягом вивчення іноземної мови комплексно ще не досліджувалася. Під час застосування діалогових систем ШІ навички взаємодії та вирішення проблем студентів потребують більш складних та ефективних методів їх покращення. Система взаємодії на основі ШІ повинна набути рис природної людської взаємодії. Результати дослідження свідчать про те, що рівень застосування системи взаємодії на основі ШІ під час вивчення іноземної мови все ще недостатній. Існує низка проблем, пов’язаних із вдосконаленням мовної компетенції та реалізацією комунікативних ситуацій.

Система комунікації на основі ШІ може забезпечити повноцінне відстеження індивідуальних стратегій та особливостей навчання. Студенти, таким чином, оснащені інструментами для формування власного ефективного досвіду навчання та подальшого поглиблення іншомовних знань і вмінь.

ТЕХНОЛОГІЯ M-LEARNING ТА ДИДАКТИЧНІ МОБІЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ У СУЧАСНІЙ МУЗИЧНІЙ ОСВІТІ

Тарас Пастушок — 2025-05-13

У статті розкрито потенціал технології m-learning у підготовці фахівців музичної освіти. Виокремлено засоби навчання, які використовуються під час упровадження технології m-learning: відео, візуальні, звукові, літературні засоби, творчі (інтерактивні) завдання. Представлено типи програмного забезпечення для організації навчальної діяльності майбутніх фахівців музики і музичного мистецтва, окреслено їхній освітній потенціал. Схарактеризовано планшет як ефективний дидактичний мобільний інструмент для змістовного та інтерактивного навчання в оволодінні майбутніми фахівцями музики професійними уміннями і навичками.

ОСОБИСТІСТЬ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА КРИЗИ: АКСІОЛОГІЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ ТА СУБ’ЄКТНИЙ АСПЕКТИ

Тетяна Пантюк — 2025-05-13

У статті аналізуються такі глобальні і суспільні виклики як пандемія, війна, міграція. Обґрунтовано, що їхні наслідки вимагають перегляду підходів до виховання дітей та молоді; визначення нових виховних пріоритетів на певному відтинку життя суспільства; підготовки дітей та молоді до складних суспільних реалій і формування у них умінь долати стреси, зневіру, розвивати стійкість і волю; бути готовими до розбудови держави в нових, мирних умовах; усвідомлювати важливість освіти для сталого розвитку. Доведено, що ці та інші питання освіти й виховання в умовах сьогодення стають визначальними для педагогічної науки і вимагають розробки нової моделі виховання.

СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКИХ УМІНЬ УЧНІВ-КЛАРНЕТИСТІВ У ЗАКЛАДАХ ПОЧАТКОВОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Роман Михаць — 2025-05-13

У статті розглянуто питання щодо проблем формування та вдосконалення виконавських умінь учнів-кларнетистів на початковому етапі навчання. Перевірено та апробовано поетапні методи навчання гри на кларнеті учнів-початківців. Проаналізовано особливості та методи роботи над формуванням і розвитком виконавського апарату учня-кларнетиста. З’ясовано та проаналізовано сучасний стан теорії та практики роботи над формуванням та розвитком виконавських умінь учня-кларнетиста. Визначено доцільні педагогічні рекомендації щодо формування і вдосконалення виконавських умінь учнів-кларнетистів на початковому етапі навчання у закладах початкової мистецької освіти.

МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЦІННОГО КОМУНІКАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА В УНІВЕРСИТЕТІ ПІД ЧАС МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Олена Холодняк — 2025-05-13

У статті авторка розкрила сутність, умови і структурні елементи моделювання соціально цінного комунікативного середовища в університеті під час мовної підготовки здобувачів нефілологічних спеціальностей. Авторка спиралася на практичний досвід викладання англійської мови за професійним спрямуванням для здобувачів різних рівнів вищої освіти, спеціальність “Фізична культура” та інші. Методологія статті передбачала опору на нормативне визначення індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти, особистісний і компетентнісний підходи. Відповідно для реалізації визначеної мети використано методи аналізу, узагальнення і систематизації практичного і методичного досвіду. У статті зазначено, що в університеті студент набуває практичного досвіду соціально цінної взаємодії з іншими учасниками освітнього процесу. Така взаємодії в різних напрямах буде якісною за умови розвинених комунікативних навичок, з-поміж іншого, іншомовної компетентності за професійним спрямуванням. Соціально цінне комунікативне середовище, спеціально організоване в університеті, сприятиме розвитку мовної компетентності студентів і підвищенню якості професійної підготовки, формуванню професійної і комунікативної культури. Така робота є важливою для системної соціалізації, створення професійних спільнот, формування активної громадянської позиції, просування творчих ідей соціальних проєктів.

ТРАВМОІНФОРМОВАНІ МУЗИЧНІ ПРАКТИКИ НАЙДЖЕЛА ОСБОРНА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ І ПОСТВОЄННОГО СТАНУ

Ірина Новосядла — 2025-05-13

У статті актуалізовано проблему пошуку нових стратегій щодо підготовки здобувачів вищої музично-педагогічної освіти і оновлення освітніх програм, що пов’язано з потребою в кваліфікованих кадрах, здатних забезпечити психоемоційну підтримку вразливих категорій нашого суспільства, зокрема дітей, в умовах війни і повоєнного часу. Розглянуто освітній вектор діяльності британського педагога і композитора, фахівця в галузі музикотерапії Найджела Осборна. Розкрито сутність його травмоінформованих музичних практик, які засвідчили можливість імплементувати цей новий досвід в процес підготовки майбутніх музичних педагогів, що сприятиме розширенню меж їх професійних навичок, затребуваних в умовах війни та повоєнного стану.

ВИКОРИСТАННЯ МУЗИКОТЕРАПІЇ ЯК ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В МУЗИЧНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ-МУЗИКАНТІВ

Марина Білецька — 2025-05-13

У статті розглядається значення музичного мистецтва як засобу впливу на емоційний та фізичний стан людини, а також проблеми психоемоційного навантаження, з якими стикаються майбутні вчителі музичного мистецтва. Розглянуто музикотерапію як ефективного методу збереження психоемоційного здоров’я студентів-музикантів. Визначено роль музикотерапії у розвитку когнітивних функцій, зниженні рівня стресу, стимулюванні творчого потенціалу та формуванні художньо-творчої компетентності майбутніх вчителів.

ІНТЕГРАЦІЯ ШВЕЙНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ВИЩОЇ ШКОЛИ В УКРАЇНІ

Андрій Дьогтєв — 2025-05-13

У статті розглядається процес інтеграції швейної промисловості в освітній процес закладів професійно-технічної освіти та закладів вищої освіти в Україні. Проаналізовано основні тенденції співпраці між освітніми установами та підприємствами легкої промисловості, визначено ключові напрями адаптації навчальних програм відповідно до сучасних вимог ринку праці. Окреслено переваги дуальної освіти, виробничих практик і стажувань як ефективних інструментів підготовки фахівців для швейної галузі.

Запропоновано шляхи вдосконалення освітнього процесу з урахуванням технологічних інновацій та потреб роботодавців.

МЕДІАСЕРЕДОВИЩЕ У ФОРМУВАННІ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Олена Мурзіна — 2025-05-13

У статті розглянуто медіасередовище у формуванні медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки в медичному університеті. Розглянуто основні поняття “медіасередовище”, “медіапростор” та “освітнє середовище”. Медіасередовище закладу вищої медичної освіти розглянуто як комплекс систематизованих сучасних освітніх ресурсів із належним методичним, технологічним і технічним супроводом. Виокремлено важливі функції медіасередовища. Популяризуються медіатехнології в освітньому процесі закладу вищої медичної освіти з метою актуалізації їх використання у процесі доклінічної професійної підготовки сучасного лікаря.

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА МОБІЛЬНІ ДОДАТКИ ДЛЯ УЧНІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Ганна Алєксєєва — 2025-05-13

У статті розглядається використання цифрових технологій і мобільних додатків у фізичному вихованні учнів середнього шкільного віку в умовах дистанційного навчання. Дослідження підкреслює важливість інтеграції фітнес-додатків та інтерактивних платформ для підвищення мотивації, залученості учнів та загального рівня їхньої рухової активності.

У процесі дослідження проведено аналіз наукових праць, які висвітлюють вплив фізичної активності на благополуччя учнів, їхні когнітивні здібності та соціальну адаптацію. Особливу увагу приділено ролі мобільних додатків, таких як Nike Training Club, Google Fit, StretchIt і Workouts for Kids, у вдосконаленні домашніх тренувань та збереженні фізичної активності учнів під час навчання на відстані. Крім того, розглянуто використання освітніх інструментів, зокрема LearningApps.org, Canva та InShot, для створення методичних матеріалів і цифрового навчального контенту, який сприяє ефективному засвоєнню знань.

Стаття також акцентує увагу на викликах впровадження цифрових технологій у фізичне виховання, зокрема у контексті сучасних освітніх реформ та соціально-економічних факторів, що впливають на рівень фізичної активності учнів. Розглянуто питання адаптації фізичного виховання до нових реалій та можливості використання мобільних додатків для індивідуалізації навчального процесу.

ТАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОТИДІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ВІЙНИ

Юрій Юрчак — 2025-05-13

Проаналізовано, яким чином здійснювався інформаційно-психологічний вплив на армію та цивільних ворога в теперішній період. Розглянуто маніпулятивні підходи, застосовані країнами у ході збройних зіткнень. У дослідженні висвітлюється значущість комунікаційних джерел, їхній вплив на психоемоційний стан військовослужбовців і мирних громадян, а також результативність подібних дій. Історично інформаційний тиск на масову спільноту простежувався впродовж усього розвитку цивілізації, із різноманітними фазами насиченості та рівнем впорядкування впровадження. Відбулися суттєві трансформації в механізмах інформаційної боротьби та пропагандистської діяльності, вдосконалення способів і варіантів реалізації, а також посилення їх значущості, що стали помітними. Публікація формує винятковий внесок у розуміння використання інформаційно-психологічної війни у межах військової тактики, акцентуючи на потребі посилення національної безпеки України, особливо враховуючи специфічні завдання Державної прикордонної служби України. У матеріалі надано широкий спектр інтерпретацій концепції гібридної війни, окреслено її основоположні риси та розкрито проблематику убезпечення державних інтересів. Автори підкреслюють, що інформаційно-психологічний вплив є суттєвим елементом бойових підходів, впливаючи на внутрішній стан та дії як військовослужбовців, так і мирного населення. Як засвідчує аналіз, дієвість подібної пропаганди полягає у її спроможності адаптуватися до змінних ситуацій і запитів цільової аудиторії, а також у використанні новітніх інструментів і інформаційних каналів. Автори дослідження закликають до подальшого осмислення пропаганди як засобу ведення війни та її впливу на перебіг сучасних воєн.

ГЕЙМІФІКАЦІЯ В НАВЧАННІ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

Наталія Матвеєва — 2025-05-13

У статті актуалізовано проблеми надання якісних освітніх послуг учням з особливими освітніми потребами засобами гейміфікації. Розкрито головну мету, зміст й складові гейміфікованого освітнього процесу, специфіку організації доступного освітнього середовища. Основна мета полягає у висвітленні основних переваг гейміфікації як ефективного засобу навчання учнів з особливими освітніми потребами, визначення вимог щодо її реалізації на практиці. Проаналізовано напрямки, ключові аспекти, форми інтегрування та елементи гейміфікації в інклюзивному навчанні здобувачів освіти, виокремлено засадничі принципи та особливості використання відповідно до гуманістичної парадигми освіти на сучасному етапі її розвитку.

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ У ПРАКТИЧНІЙ ДОСЛІДНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ПОЗАУРОЧНОЇ РОБОТИ З БІОЛОГІЇ

Григорій Коссак — 2025-05-13

У статті розглянуто цілісне поєднання теоретичних знань та умінь у пізнавальній, дослідницькій діяльності здобувачів освіти у процесі організації урочної та позаурочної роботи. У процесі досліджень, що проводились у кутку живої природи, учні оволодівали навиками проведення досліджень з рослинами, аналізу, фіксації та обробки результатів, а саме, навиками практичної діяльності з вирощування квіткових рослин з насінин, уміннями вегетативного розмноження листками на прикладі різних видів фіалки.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Людмила Московчук — 2025-05-13

У статті здійснено бібліографічний аналіз проблеми естетичного виховання молодших школярів на уроках мистецтва. Схарактеризовано сучасні підходи до естетичного виховання здобувачів початкової освіти з позицій естетики, педагогіки та мистецької освіти. Розглянуто естетичне виховання учнів початкових класів як процес опредметнення і присвоєння суб’єктом естетичних цінностей шляхом формування на уроках мистецтва естетичного ставлення до них у художньо-естетичній діяльності самої дитини.

ДІАГНОСТУВАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Вадим Бузницький — 2025-05-13

У статті розглядається діагностувальна компетентність майбутніх фахівців як важлива складова їх професійної підготовки в умовах сучасної освіти. Акцентується увага на її значущості для ефективного виконання професійних обов’язків, а також на тому, як ця компетентність впливає на якість освітнього процесу. Діагностувальна діяльність майбутнього фахівця здатна не тільки аналізувати, оцінювати, але й прогнозувати результати навчального процесу, що є необхідним для коригування методів навчання, адаптації до змін у професійному середовищі та прийняття обґрунтованих рішень.

CLIL METHODOLOGY IN THE CONTEXT OF AN INTEGRATED APPROACH TO FOREIGN LANGUAGE LEARNING

Maryna Zakharevych — 2025-05-13

У статті розглядається методика CLIL (Content and Language Integrated Learning) як сучасний підхід до інтегрованого навчання, що поєднує вивчення предметного змісту з опануванням іноземної мови. Особливу увагу приділено її актуальності в контексті розвитку багатомовної освіти та глобалізації.

Обґрунтовано теоретичні основи CLIL, зокрема концепція “4C’s” (Content, Communication, Cognition, Culture), яка визначає ключові напрями реалізації методики. Розглянуто зв’язок CLIL із когнітивними та лінгвістичними теоріями навчання.

Розкрито принципи інтеграції навчання мови та предметного змісту. Наголошено на необхідності формування міждисциплінарних зв’язків та використання мови як засобу засвоєння нових знань.

Проаналізовано основні переваги методики, включаючи підвищення мотивації учнів, розвиток критичного мислення, а також практичне використання мови. Водночас окреслено ключові виклики: необхідність підготовки вчителів, адаптації навчальних матеріалів та оцінювання.

Надано рекомендації для ефективного планування уроків за методикою CLIL, зокрема акцентовано на етапах підготовки (активізація знань, розвиток мовних структур), виборі змісту та лексики, а також методах оцінювання прогресу учнів.

Наводяться приклади впровадження CLIL у різних освітніх системах, зокрема в європейських країнах і Україні. Описано конкретні кейси використання методики у викладанні математики, природничих наук та історії.

Підкреслено значення CLIL для розвитку чотирьох мовних компетенцій: говоріння, читання, письма та аудіювання. Розглянуто роль методики у формуванні міжкультурної компетенції.

Стаття підсумовує важливість методики CLIL як ефективного засобу інтегрованого навчання. Наголошено на її потенціалі для розвитку лінгвістичних і предметних компетенцій, а також на необхідності подальших досліджень і вдосконалення методологічної бази.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Тетяна Журавко — 2025-05-13

У статті розкрито проблему цифрових технологій як засобу розвитку логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку. Розкрито, що логіко-математична компетентність трактується як інтегральна якість, що включає здатність дошкільника використовувати математичні знання для вирішення практичних і пізнавальних завдань, підтримувати логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, класифікація), розміщувати алгоритми вирішення проблеми та оцінювати результати своєї діяльності. Ця компетентність є важливою умовою успішної підготовки дитини. Згідно з науковими дослідженнями, використання цифрових технологій в освітньому процесі позитивно впливає на когнітивний розвиток дітей, забезпечує візуалізацію складних абстрактних понять, активізує їхню пізнавальну діяльність.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І ОСВІТА: НОВІ ВИКЛИКИ

Ганна Жила — 2025-05-13

У статті обґрунтовано актуальність питання розвитку технологій штучного інтелекту, визначено сутність “штучний інтелект”, здійснено аналіз сучасних тенденцій розвитку штучного інтелекту в освіті, досліджено потенціал для поліпшення навчання та управління освітою, виявлено переваги і можливості використання штучного інтелекту в освітньому секторі, розкрито проблеми, пов’язані із конфіденційністю, упередженістю, вартістю та етичними міркуваннями, проаналізовано загрози впровадження ШІ в освітній процес.

ВПЛИВ МУЗИКОЛОГІЇ НА ПЕДАГОГІКУ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Арсен Нємцев — 2025-05-13

У статті висвітлені основні напрямки досліджень, що проводилися італійськими науковцями в галузі музичної педагогіки та дидактики. З’ясовано, що італійські дослідники намагалися створити міцну епістемологічну основу для музичної педагогіки, з одного боку вкорінену в музикознавстві, а з іншого – в освітніх науках. Нашу увагу акцентовано на історії взаємовідносин музикознавства, музичної педагогіки та освітніх наук. Встановлено взаємозв’язок між музикознавством і музичною педагогікою, дидактикою та освітніми науками. Зроблено аналіз моделі музичної освіти, яка має подвійну мету: з педагогічної точки зору, вона спрямована на розуміння ролі музики в історії та культурі, а з дидактичної точки зору спрямована на визначення стратегій і методологій транспонування засвоєних знань, яке поповнюється освітою і водночас розвиває її.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Роман Петренко — 2025-05-13

У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

У статті висвітлюються особливості організації професійно-технічного навчання у пенітенціарних закладах України; наголошується на його важливості для виправлення та ресоціалізації правопорушників. Виокремлено два його види, які реалізуються в установах Державної кримінально-виконавчої служби (навчання у професійно-технічних центрах; навчання на виробництві установи). Увиразнено позитивні аспекти здобуття професійно-технічної освіти особами, позбавленими волі (безкоштовне здобуття робітничої професії відповідно до покликання, інтересів і здібностей; забезпечення успішної адаптації після звільнення; задоволення потреб виправних колоній у кваліфікованих робітничих кадрах).

Проаналізовано права та обов’язки засуджених, які здобувають професійно-технічну освіту у навчальному центрі виправної колонії.

Виокремлено та схарактеризовано три основні форми професійно-технічного навчання засуджених (індивідуальна; бригадна; курсова). Наголошено на тому, що безкоштовне навчання, опанування певних спеціальностей в умовах виправних колоній завдяки піклуванню держави підтверджують її турботу про майбутнє засуджених, що, зі свого боку, увиразнює гуманізм сучасної вітчизняної кримінально-виконавчої політики.

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Петро Нищак — 2025-05-13

У статті здійснено спробу дослідити сутність та значення естетичного виховання для професійного становлення майбутніх учителів технологій; розкрито зміст ключових естетичних категорій: “естетичний розвиток”, “естетична культура”, “естетичний ідеал”, “естетичний смак”, “естетичні цінності”.

З’ясовано, що творча художньо-трудова діяльність майбутніх учителів технологій має важливе виховне, зокрема й естетичне значення. Вона забезпечує гармонійний зв’язок з віковою народною спадщиною, втіленою у різних видах народного декоративно-ужиткового мистецтва.

Естетичне виховання майбутніх учителів технологій не може реалізуватися відокремлено, бути відірваним від процесу професійної підготовки фахівців, а має виступати невід’ємною складовою формування особистості педагога, узгоджуватися з кінцевою метою його професійного зростання.