Молодь і ринок

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ НАДЛИШКОВИХ ЗНАНЬ

Віктор Мозговий — 2026-01-28

У статті порушено проблему взаємозалежності розвитку соціальної активності особистості від її інтелектуального рівня. На основі методу дедукції проаналізовано такі показники соціальної активності особистості як ініціативність і відповідальність та проведено наукове обґрунтування їх прояву та реалізації у контексті теорії надлишкових знань. Доведено, що інтелектуальний рівень особистості та наявність відповідного надлишкового базису різного роду знань формують ознаки індивідуальності та спонукають до реалізації планів активної життєвої позиції у суспільстві. Визначено перспективи подальших досліджень проблеми, які пов’язано із розширенням спектру наукового обґрунтування дієвості теорії надлишкових знань у контексті професійної діяльності особистості.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ АРТПЕДАГОГІКИ

Валентина Титаренко — 2026-01-28

У статті розкрито теоретичні засади формування готовності майбутніх учителів технологій до художньо-трудової діяльності через використання артпедагогічного підходу. Обґрунтовано педагогічні умови ефективного впровадження мистецьких технологій у професійну підготовку, визначено структуру й етапи моделі формування готовності. Наголошено на значенні артпедагогіки для розвитку творчої індивідуальності педагога та його професійної самореалізації.

СТРАТЕГІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ВИПУСКНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Леонід Оршанський — 2026-01-28

У статті розглянуто теоретичні засади формування конкурентоздатності випускників закладів професійної освіти в умовах сучасного ринку праці. Акцентовано увагу на впливі соціально-економічних змін, цифровізації виробничих процесів та зростанні ролі інновацій, що зумовлюють необхідність підготовки фахівців нового типу – мобільних, креативних, здатних до саморозвитку та ефективної комунікації. Визначено, що конкурентоздатність особистості виступає інтегральною характеристикою, яка поєднує професійну компетентність, творчий потенціал, адаптивність, критичне мислення та відповідальність за результати праці.

Виокремлено основні педагогічні стратегії, що сприяють підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців: професійного саморозвитку, компетентнісного зростання, інтеграції теоретичного і практичного навчання, а також партнерства зі стейкхолдерами. Зазначено, що реалізація цих стратегій формує у здобувачів освіти цілісну систему знань, умінь і цінностей, розвиває їхню професійну мобільність та здатність до ефективного функціонування в умовах конкуренції.

DIGITAL AND TRADITIONAL ENGLISH-LANGUAGE TRAINING FOR MEDICAL STUDENTS IN THE US AND SOUTH KOREA IN PREPARATION FOR GLOBAL HEALTHCARE AND RESEARCH

Tetiana Khvalyboha — 2026-01-28

Стаття присвячена порівняльному аналізу цифрових і традиційних підходів до навчання англійської мови студентів медичних спеціальностей у США та Південній Кореї. Розглянуто особливості інтеграції мовної підготовки з клінічною практикою, науковими дослідженнями та цифровими технологіями. Визначено переваги поєднання аудиторних занять із онлайн-ресурсами, симуляціями та вебінарами для розвитку комунікативної компетентності майбутніх медиків у глобальному контексті. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема вивчення дисциплінарної специфіки, впровадження нових методів оцінювання продуктивних навичок і розширення міжнародних порівняльних аналізів.

ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Ірина Садова — 2026-01-28

У статті окреслено інноваційні напрями розвитку інклюзивної освіти в закладах загальної середньої освіти України, які диференційовано за структурно-інституційним, державно-територіальним, організаційно-управлінським та навчально-методичним рівнями. Серед ключових умов ефективної реалізації сучасної інклюзивної практики особливу увагу приділено якісній професійній підготовці педагогів до роботи в інклюзивному середовищі, а також фахівців інших галузей, що забезпечують психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами. Підкреслено провідну роль держави у створенні дієвої системи професійної підготовки кадрів різних спеціальностей у сфері інклюзії з подальшим удосконаленням їхньої кваліфікації та професійної майстерності.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ ЯК ПІДГРУНТЯ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МУЗИЧНОГО МЕНЕДЖЕРА В РАКУРСІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ: ОБРАЗНА І ЖАНРОВА ПАЛІТРА

Ольга Хижна — 2026-01-28

У статті розглянуто роль вивчення історії української музики у професійному становленні музичних менеджерів в Україні. Охарактеризовано прояви постмодернізму в сучасній українській музичній культурі та їх вплив на фаховий розвиток музичних менеджерів. Визначено основні риси постмодерної естетики – поєднання елітарної і масової культури, синтетизм, цитування, реінтерпретацію, іронію та ігровий характер мистецтва. Проаналізовано, як ці тенденції виявляються у сучасній українській музиці, зокрема у творчості Jerry Heil, Alona Alona та Go_A. Показано, що для сучасного музичного менеджера важливо не лише розуміти естетичні засади постмодернізму, але й уміти стратегічно працювати з культурними запозиченнями, семплінгом, цифровими форматами та гібридними жанрами. Зроблено висновок, що постмодерні тенденції формують нову модель культурного менеджменту, у якій ключову роль відіграє здатність до міжкультурної комунікації, інтерпретації смислів і збереження національної ідентичності в глобальному контексті.

АДАПТИВНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АДАПТИВНІСТЬ: СУТНІСТЬ І СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Олександра Янкович — 2026-01-28

У статті проаналізовано проблему формування адаптивного інтелекту дітей, з’ясовано сутність понять “адаптивний інтелект” і “адаптивність”; визначено структуру адаптивності. Систематизовано й згруповано навички адаптивності, подано їх графічну візуалізацію та здійснено зіставлення цих навичок із вимогами Базового компонента дошкільної освіти України. Представлене у статті дослідження підкреслює значущість розвитку адаптивних навичок для ефективної соціалізації та формування психологічної стійкості старшого дошкільника.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Тетяна Собченко — 2026-01-28

У статті розглянуто актуальну проблему нормативно-правового регулювання використання штучного інтелекту в освіті. Представлено огляд законодавчої бази України та Європейських країн щодо розвитку та імплементації штучного інтелекту в усі сфери, зокрема у сферу освіти. На основі здійснення порівняльного аналізу нормативно-правового законодавства України та країн ЄС визначено спільні практики та відмінності за такими напрямами: ризикоорієнтований підхід; захист персональних даних; прозорість і підзвітність; освітні політики та компетентності. Установлено, що використання штучного інтелекту тісно пов’язано з авторським правом, оскільки процеси створення, модифікації та поширення контенту за допомогою штучного інтелекту породжують низку складних правових питань.

Обґрунтовано напрями вдосконалення національної системи правового забезпечення безпечного, етичного та ефективного впровадження штучного інтелекту в освітній процес. Визначено перспективи подальших досліджень, що полягають у вивченні етичних проблем у використанні ШІ в освіті.

СИСТЕМНО-ФАЗОВИЙ ПІДХІД ЯК ЕФЕКТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСВІТНІХ СИСТЕМ

Олександр Пастовенський — 2026-01-28

У статті зазначено, що системно-фазовий підхід є ефективною методологією дослідження систем в динаміці їхнього розвитку. Коротко проаналізовано основні властивості зазначеного підходу, зокрема фазову специфічність параметрів систем, фазову диференціацію підсистем, асиметричність та асинхронність розвитку процесів, взаємовплив фазових переходів, жорстку послідовність проходження фаз, емерджентність характеристик систем, детермінованість фазових переходів. Наголошено, що врахування цих властивостей сприяє проведенню якісних досліджень та забезпечує ефективне функціонування й розвиток освітніх систем.

МОНІТОРИНГ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ АВТОМАТИЗОВАНИМИ СИСТЕМАМИ

Оксана Кравчина — 2026-01-28

У статті розглядаються питання моніторингу функціонування цифрового середовища закладів загальної середньої освіти в Україні за допомогою автоматизованих систем управління освітою (АСУО). Проаналізовано роль АСУО в організації освітнього процесу, зокрема дистанційного навчання, на основі нормативно-правової бази та наукових досліджень українських і зарубіжних авторів. Наведено результати всеукраїнського опитування 2024 року щодо використання державних (ІСУО, ДІСО, AIKOM) та комерційних (АС “Школа”, “Єдина школа”, HUMAN тощо) систем, їх функціонал для трекінгу успішності, відвідуваності, ресурсів та аналітики. Обговорено аспекти безпеки даних у цих системах, ризики та перспективи розвитку та висвітлено переваги інтеграції АСУО для підвищення ефективності цифрового освітнього середовища ЗЗСО.

ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ТА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ

Дмитро Бондарєв — 2026-01-28

У статті розглянуто проблему формування лідерського потенціалу майбутніх офіцерів у сучасних умовах трансформації військової освіти та зростання вимог до професійної підготовки військових фахівців. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до розуміння лідерства, зокрема трансформаційного та етичного, а також окреслено їх значення для підготовки офіцера нового покоління. Обґрунтовано роль педагогічної підтримки та психологічного супроводу як ключових чинників розвитку лідерських компетентностей курсантів. Визначено структуру лідерського потенціалу та охарактеризовано психолого-педагогічні умови, що сприяють його формуванню. Наголошено на важливості поєднання педагогічних, психологічних та організаційних аспектів підготовки.

SCIENTIFIC-METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF GEOMETRY INSTRUCTION IN SECONDARY SCHOOLS AND ITS IMPACT ON STUDENTS’ MATHEMATICAL THINKING DEVELOPMENT

Fatma Hajiyeva — 2026-01-28

Стаття досліджує вибір навчальних матеріалів з геометрії у середніх школах та їхнє впровадження у навчальний процес. У дослідженні підкреслюється інтеграція навчання геометрії з реальними життєвими контекстами, її політехнічний характер, практичне застосування теоретичних знань та розвиток просторової уяви учнів. Автор наголошує, що геометрія є не лише набором теоретичних знань, але й слугує для розвитку практичних навичок, які учні можуть застосовувати у науковій та технічній діяльності.

У дослідженні аналізується, як учні знайомляться з геометричними величинами з початкових класів, вивчають просторові фігури та виконують операції, такі як вимірювання, обчислення площ і обсягів. У початкових класах основною метою є розвиток просторової уяви, тоді як у старших класах акцент зміщується на практичне застосування теоретичних знань та розвиток навичок розв’язування задач. Стаття також підкреслює важливість науково-педагогічної підготовки вчителів, вибору методів, адаптованих до різного рівня знань учнів, та інтерактивної й практико-орієнтованої організації уроків.

Розглядається зв’язок геометрії з іншими предметами – зокрема фізикою, хімією, географією та технічними дисциплінами, а також наводяться приклади її практичного застосування в повсякденному житті та технічній діяльності. Автор зазначає, що практичні завдання, креслення та моделі сприяють розвитку критичного мислення учнів, навичок спостереження та творчої когнітивної активності. Внаслідок цього навчання геометрії відіграє значну роль у практичному застосуванні теоретичних знань, розвитку навичок розв’язування задач та логічного мислення.

Автор робить висновок, що цілеспрямований і правильний вибір геометричних матеріалів, практичне застосування теоретичних знань та міжпредметна інтеграція у курсах математики середніх шкіл підвищують математичне мислення учнів, їхню просторову уяву та технічну креативність.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ПАРТ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Олена Лущинська — 2026-01-28

У статті розглянуто сучасні підходи до організації освітнього середовища в початковій школі, зокрема впровадження динамічних парт як одного з інструментів забезпечення ергономічних та здоров’язбережувальних умов навчання молодших школярів. Окреслено вплив використання динамічних парт на всебічний розвиток учнів. Представлено оптимальні схеми розташування парт у класі, а також методичні рекомендації щодо організації навчального процесу з урахуванням нових можливостей освітнього простору. Підкреслено роль вчителя у плануванні уроків, інтеграції рухових пауз та контролі безпечного використання меблів. У підсумку обґрунтовано, що впровадження динамічних парт у початковій школі є доцільним і перспективним напрямом модернізації освітнього простору, який поєднує педагогічну ефективність із турботою про фізичне здоров’я дитини.

НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

Світлана Біла — 2026-01-28

У ході дослідження було встановлено, що застосування технологій штучного інтелекту у процесі викладання історії в школі, поряд із очевидними перевагами, має низку суттєвих негативних наслідків. Передусім, використання алгоритмів для автоматизованого представлення навчального матеріалу призводить до його надмірного спрощення. Крім того, існує ризик маніпуляцій та викривлень: системи штучного інтелекту можуть відтворювати упереджені інтерпретації або некоректні дані, що формує викривлену картину минулого та підриває довіру до історичної науки. Ще одним важливим наслідком є зниження ролі критичного мислення. Не менш значущою проблемою є загроза академічній доброчесності.

Таким чином, результати дослідження підтверджують, що інтеграція штучного інтелекту в шкільний курс історії потребує особливої обережності та критичного осмислення.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Євгенія Гончарова — 2026-01-28

У статті розглянуто особливості формування професійно-педагогічної компетентності викладача вищої школи, співвідношення професійно-педагогічної компетентності та її складових як загального та фрагментарного. Проаналізовано особливості та функції, притаманні дидактичній, психолого-педагогічній, комунікативній, загальнокультурній, емоційній, самоосвітній, цифровій та інноваційній компетентностям. Розглянуто значення ефективного використання цих компетентностей як взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих та взаємодіючих інгредієнтів професійно-педагогічної компетентності.

ЕКОЛОГІЧНА СВІДОМІСТЬ: РОЛЬ МАТЕРІАЛОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИХОВАННІ УЧНІВ ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ

Олег Конарєв — 2026-01-28

В умовах глобальних екологічних викликів, таких як зміна клімату, забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів, освіта стає однією з ключових складових у формуванні екологічної свідомості молоді. У даній роботі розглядається впровадження матеріалозберігаючих технологій у навчальний процес профільних класів, що відкриває нові можливості для виховання сталого розвитку серед учнів.

Досліджується, як інтеграція екологічних тем у навчальні програми може позитивно вплинути на формування відповідального ставлення до ресурсів та навколишнього середовища. Зокрема, особлива увага приділяється проектній діяльності та практичним заняттям, які дозволяють учням не лише отримувати теоретичні знання, а й практично реалізовувати отримане у реальних проєктах. Це створює можливості для розвитку критичного мислення, креативності та навичок командної роботи.

Важливість формування екологічної свідомості серед молоді не можна переоцінити. Учні, які мають глибоке розуміння принципів сталого розвитку, стають активними учасниками екологічних ініціатив, не лише в навчальному процесі, а й у своїх громадах. Такі молоді люди здатні просувати екологічні ідеї, реалізуючи інноваційні рішення у своїй майбутній професійній діяльності, стаючи агентами змін у суспільстві.

Формування екологічної свідомості - це інвестиція в майбутнє планети та благополуччя наступних поколінь. У роботі підкреслюється необхідність продовження впровадження освітніх програм, які заохочують молодь до активної участі у збереженні навколишнього середовища, забезпечуючи їх відповідними знаннями та інструментами для реалізації ідей у сфері сталого розвитку. Запропоновані рекомендації можуть бути використані для вдосконалення навчальних курсів і програм, що сприятиме формуванню екологічної свідомості в учнів та їх активному залученню до вирішення екологічних проблем. Також наголошується на важливості міждисциплінарного підходу, який дозволяє поєднувати знання з біології, хімії, географії та технологій для комплексного розуміння екологічних процесів і пошуку ефективних рішень.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Надія Стецула — 2026-01-28

Стаття розглядає актуальну проблему підготовки вчителів у контексті формування їхньої екологічної культури через застосування технологій навчання, що є важливою науковою задачею сучасної вищої педагогічної освіти. Це передбачає необхідність розвитку у майбутніх педагогів знань, умінь та навичок для формування екологічної компетентності учнів через систематичну педагогічну діяльність. Проведений проблемно-орієнтований аналіз публікацій з питань освітніх технологій, їх інтерпретація та збагачення з позицій досліджуваної тематики надали вихідну інформацію для побудови узагальненої дидактичної моделі технології навчання. Запропоновано авторську технологію формування екологічної культури, яка інтегрує теорію та практику для розвитку екологічних знань, навичок і ціннісних орієнтацій у педагогів. Наведено науково-методичну розробку практичного заняття “Аналіз охоронного статусу ссавців у червоних списках” для практичної реалізації в освітніх закладах. Технологія дозволяє реалізувати вимоги сучасної професійної підготовки, надаючи педагогам конкретні інструменти та прийоми для формування екологічної культури, що є невід’ємною частиною освітнього процесу. Екологічна культура стає невід’ємною частиною професійної ідентичності сучасного вчителя НУШ, який здатен формувати екологічно свідоме покоління учнів.

ІНТЕГРАЦІЯ МАТЕМАТИКИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Ніна Руденко — 2026-01-28

У статті досліджено інтеграційний потенціал математики та мистецтва в підготовці майбутніх учителів початкової школи відповідно до вимог модернізації освіти. Означено основні дефініції, а саме підготовка майбутніх фахівців; інтеграція; математика; образотворче мистецтво; емоційне сприйняття; естетичне сприйняття; проєкт. Проведено опитування студентів та проаналізовано його результати, що підтвердило ефективність інтеграції для формування конкурентоспроможних педагогів. Практичним прикладом став мистецько-математичний проєкт “Як тебе не любити, Києве мій?”.

МЕТОД ПРОЄКТІВ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Валерія Борщенко — 2026-01-28

Проаналізовано теоретичні підходи до організації проєктної діяльності, специфіку її застосування в навчальному процесі та потенціал для формування дослідницьких умінь, самостійності та мотивації учнів. Визначено основні чинники та педагогічні умови, що забезпечують ефективність впровадження методу, а також описано форми, методи та прийоми організації проєктної роботи. Результати дослідження свідчать про підвищення навчальної активності, розвитку критичного мислення та умінь аналізувати біологічні явища у процесі реалізації проєктних завдань.

ДО ПРОБЛЕМИ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ

Ірина Гринчук — 2026-01-28

Піднято проблему теоретико-методологічних засад щодо досліджень з історії української педагогіки, що актуалізувалася від початку 1990-х років, набуття державної незалежності. Представлено постаті відомих дослідників проблеми, окреслено визначальний вклад, здійснений О. Савченко.

Підходи до періодизації історико-педагогічних досліджень проілюстровано на прикладі праць Я. Кодлюк, Н. Ігнатенко, Т. Медвідь, дослідження І. Гринчук, присвяченого навчально-методичному забезпеченню освітньої галузі “Мистецтво” ЗЗСО України (1991–2020 рр.).

Зроблено висновки щодо перспективності інноваційних дослідницьких стратегій.

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МОЛОДІ ДО ЗАХИСТУ БАТЬКІВЩИНИ

Олександр Процюк — 2026-01-28

У статті висвітлено теоретико-методологічні засади формування психологічної готовності молоді до захисту Батьківщини в умовах сучасних соціокультурних трансформацій.

Узагальнено наукові підходи до структури готовності, що охоплює мотиваційний, емоційно-вольовий, когнітивний та ціннісно-смисловий компоненти.

Обґрунтовано значення психологічної підготовленості як чинника стійкості й відповідальності молоді.

Наголошено на ролі освітнього середовища та патріотичного виховання у розвитку внутрішньої стійкості й саморегуляції.

Підкреслено необхідність інтеграції психолого-педагогічних технологій для забезпечення ефективної підготовки молоді до виконання завдань із захисту держави.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО ДІЙ В УМОВАХ БЕЗПЕРЕРВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИВНИКОМ УДАРНИХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Сергій Сінкевич — 2026-01-28

Стаття присвячена всебічному аналізу трансформації загальновійськової підготовки в умовах сучасної російсько-української війни, що увійшла до етапу тотального застосування розвідувальних та ударних безпілотних літальних апаратів. Домінування концепції “прозорого поля бою”, у межах якої будь-яке пересування особового складу миттєво фіксується ворожими засобами повітряного спостереження, зумовило необхідність радикального оновлення змісту підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України. У статті йдеться про те, що класична парадигма навчання більше не відповідає характеру сучасного бою, оскільки боротьба з БпЛА перестала бути завданням виключно підрозділів ППО і перетворилася на обов’язковий елемент індивідуальної підготовки кожного бійця.

Проведено аналіз наявних наукових досліджень щодо тактико-технічних аспектів протидії дронам, модернізації курсу стрільб, розвитку інженерних засобів захисту та психофізіологічної стійкості військовослужбовців. Узагальнено сучасні вимоги до компетентностей бійця в умовах трирівневої загрози від БпЛА: розвідувальна, точкове ураження FPV-дронами та нічні атаки важкими гексакоптерами. Окрему увагу приділено новим підходам до навчання роботі з індивідуальними детекторами дронів, формуванню навичок радіоелектронної гігієни та ефективного застосування антидронових засобів.

У статті детально описано оновлений зміст вогневої підготовки, зокрема використання гладкоствольної зброї як засобу ППО останнього рубежу та відпрацювання стрільби по швидкісних малорозмірних цілях. Розкрито значення термомаскування, інженерного обладнання позицій і використання антидронових сіток, що забезпечують підвищення живучості особового складу. Важливим елементом підготовки визначено психологічну адаптацію до умов постійного звукового й візуального тиску з боку ворожих БпЛА, зокрема шляхом використання спеціалізованих смуг перешкод із застосуванням навчальних дронів.

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДАТНОСТІ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗАСОБИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Роман Суслов — 2026-01-28

У статті обґрунтовано змістово-функціональну модель формування здатності застосовувати засоби радіоелектронної боротьби майбутніми офіцерами Національної гвардії України. Модель інтегрує цільовий, змістовий, організаційно-педагогічний, процесуальний і результативно-діагностичний блоки. Її реалізація забезпечує розвиток когнітивних, практичних, мотиваційних і рефлексивних компонентів професійної компетентності, сприяє підвищенню якості військової освіти та готовності до ефективного застосування засобів РЕБ у бойових умовах.

ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДЛЯ ПЕРЕДБАЧЕННЯ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

Юрій Юрчак — 2026-01-28

У публікації проаналізовано деякі метод оцінювання рівня психологічної стійкості особового складу, застосування яких дає змогу систематизувати заходи захисту особового складу та підтримання його морально-психологічного стану. Наведено приклади, що демонструють взаємозв’язок боєздатності з рівнем психологічної стійкості, а також окреслено недоліки методик, які використовують для її визначення. Висвітлено зміст автоматизованих методик контролю негативного інформаційно-психологічного впливу в умовах бойових дій і встановлення рівня психологічної стійкості особового складу, що практикують зарубіжні країни. Узагальнено результати сучасних вітчизняних наукових розвідок, присвячених проблемі негативного інформаційно-психологічного впливу. Визначено напрями інтеграції відповідних методик у практику з урахуванням перспектив.

ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Наталія Кайтан — 2026-01-28

У статті розкрито важливість формування у здобувачів вищої освіти готовності до вивчення іноземної мови як передумови становлення сучасного, конкурентоспроможного фахівця, здатного до міжнародної комунікації та професійної інтеграції у світовий простір. Визначено сутність поняття “психологічна готовність студентів до вивчення іноземної мови”, обґрунтовано та розроблено структуру означеного феномену, складовими якої виступають мотиваційний, когнітивний, самоорганізаційний та комунікативний компоненти.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ АРТПЕДАГОГІКИ

Олександр Лузгінов — 2026-01-28

У статті розглядаються педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів технологій до художньо-трудової діяльності засобами артпедагогіки. Актуальність дослідження зумовлена сучасними потребами української освіти у підготовці педагогів нового типу – креативних, компетентних та здатних організовувати навчально-виховний процес на засадах інтеграції мистецтва та трудової діяльності учнів. Формування художньо-трудової компетентності майбутніх учителів технологій передбачає розвиток емоційно-ціннісної сфери, творчого потенціалу, естетичного смаку, професійної мотивації та здатності застосовувати артпедагогічні технології у практичній діяльності.

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ЗДАТНОСТІ ВИЖИВАННЯ У БОЙОВИХ УМОВАХ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Андрій Пашинський — 2026-01-28

У статті розкрито сутність і структуру здатності виживання у бойових умовах майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Обґрунтовано, що ця здатність є інтегральною особистісно-професійною якістю, яка поєднує знання, уміння, психофізіологічну стійкість і організаційно-компетентнісні дії, спрямовані на збереження життя, здоров’я та боєздатності під час виконання службово-бойових завдань. Визначено роль тактичної медицини як системоутворювального чинника формування виживальної компетентності. Запропоновано чотирикомпонентну структуру здатності виживання (теоретико-знавчу, практичну, психофізіологічну та організаційно-компетентнісну), що відображає специфіку професійної підготовки офіцерів НГУ.

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЄКТУВАННЯ АДАПТИВНИХ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ІТ-ФАХІВЦІВ

Сергій Мельник — 2026-01-28

У статті представлено концепцію розробки адаптивних навчальних модулів для функціонального програмування з урахуванням індивідуалізації освітнього процесу. Проведено анкетування десяти українських IT‑компаній, що виявило дефіцит розробників Elixir і розкриває потребу в персоналізованій підготовці. На основі аналізу адаптивного та компетентнісного навчання запропоновано триетапну модель з педагогічними стратегіями: діагностичне оцінювання, метод Use-Modify-Create, проєктна діяльність на основі проблем та використання навчальної аналітики. Запропоновані підходи спрямовані на розвиток самостійності, обчислювального мислення студентів та забезпечення відповідності індустріальним вимогам.

СУЧАСНИЙ ЗМІСТ НАВЧАННЯ З ОСНОВ ПРОГРАМУВАННЯ У ГУРТКАХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО НАПРЯМУ

Олександр Довгоселець — 2026-01-28

У статті здійснено науково-теоретичне обґрунтування оновлення змісту гурткової роботи з основ програмування у системі позашкільної освіти. Проведено аналіз сучасних наукових і методичних джерел, що розкривають основні проблеми організації гуртків з основ програмування в контексті науково-технічного напряму: нерівномірність ресурсного забезпечення, недостатність міжпредметної інтеграції, відсутність цілісної траєкторії переходу від блокового до текстового програмування, обмежена практична спрямованість та мотиваційні труднощі учнів. Обґрунтовано концептуальні засади оновлення змісту навчання, що передбачають використання сучасних освітніх ресурсів з програмування, а також впровадження у зміст навчання в гуртку проєктно-дослідницької діяльності. Уточнено компетентнісний зміст програм з програмування, що має включати розвиток алгоритмічного мислення, уміння моделювати, тестувати та аналізувати результати, формування цифрової етики й навичок командної роботи.

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ЮРИДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Нікіта Спасібухов — 2026-01-28

У статті проаналізовано тенденції цифрової трансформації юридичної освіти та обґрунтовано необхідність системної інтеграції технологій штучного інтелекту в навчальні програми юридичних закладів вищої освіти в контексті спеціальності “Професійна освіта”.

Розкрито нормативно-правові засади використання ШІ в українській та міжнародній освітній політиці, окреслено змістові компоненти AI-компетентності майбутнього юриста й викладача правничих дисциплін.

Описано можливості застосування ШІ як дидактичного інструменту – для моделювання правових ситуацій, аналізу згенерованих текстів, організації персоналізованого навчання, проведення симуляцій та віртуальних судових процесів.

Визначено організаційні й кадрові умови впровадження ШІ в юридичних ЗВО, а також ключові етико-правові ризики, пов’язані з алгоритмічними системами у сфері правосуддя й освіти. Запропоновано орієнтири для модернізації освітніх програм і напрями подальших досліджень.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ ПОДВІЙНИХ ДИПЛОМІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Андрій Пилипчук — 2026-01-28

Розглянуто організаційне й правове підґрунтя реалізації програм подвійних дипломів як форми академічної мобільності здобувачів вищої освіти. Ключовими документами впровадження програм є міжінституційні угоди, узгоджені навчальні плани. Встановлено відсутність уніфікованого підходу до укладання угод, що регламентують співпрацю закладів-партнерів та до формування планів, які окреслюють освітній процес за конкретною програмою навчання. Наведено приклади документів, розкрито процедури зарахування кредитів, підготовки навчально-дидактичних матеріалів.