Молодь і ринок

ГРУПА ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ В НУШ: ПРОБЛЕМИ І ВИКЛИКИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Олена Варецька — 2025-12-19

Здійснено теоретичний огляд питання, доведено його актуальність з огляду на нормативну базу й наукові і методичні розвідки, залежність успішності роботи від правильної організації діяльності, режиму дня, наявних інновацій. Розглянуто думки щодо сутності поняття, педагогічних умов успішної організації педагогічного процесу, ефективної діяльності вихователя, його підготовки у закладі вищої освіти та підвищення кваліфікації у післядипломній освіті. Простежено проблеми і виклики в умовах війни та шляхи їх подолання.

СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ІНТЕГРАТИВНОГО ФЕНОМЕНА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПРЕДМЕТА “ЗАХИСТ УКРАЇНИ”

Сергій Вилков — 2025-12-19

У статті проаналізовано наукові підходи до трактування правової компетентності майбутнього вчителя “Захисту України”, виокремлено її ключові структурні компоненти: когнітивний, діяльнісний, ціннісний та рефлексивний. Обґрунтовано, що саме їхня взаємодія забезпечує цілісність і системність правової компетентності, а також визначає здатність майбутнього педагога застосовувати правові знання у професійній практиці, формувати правосвідомість та громадянську активність учнівської молоді. Зроблено висновок, що розвиток правової компетентності майбутніх учителів захисту України має ґрунтуватися на інтеграції правових знань із практичною діяльністю, ціннісними орієнтаціями та здатністю до саморефлексії.

РОЗБУДОВА КАР’ЄРИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ: НАУКОВІ РОЗВІДКИ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Валерія Міляєва — 2025-12-19

У статті актуалізована проблема кар’єрного становлення учнівської молоді, зважаючи на нові виклики пов’язані з воєнним станом в Україні. Зазначено, що відсутність належного супроводу з боку педагогічних працівників розглядається як чинник, що не сприяє формуванню здатності учнів адекватно оцінювати і розуміти свої професійні прагнення, що зумовлює майбутні професійні розчарування та невдачі.

У дослідженні проаналізовано основні напрямки сучасного управління структурою профорієнтації учнівської молоді у кризових умовах. Обґрунтована методологія підготовки старшокласників до свідомого вибору професії. Визначено індикатори успішності реалізації програми підготовки старшокласників до свідомого вибору професії. Визначене поняття професійного менторства, що обґрунтовує необхідність участі та залучення до питань профорієнтаційної роботи. Представлена програма підготовки учнівської молоді до свідомого вибору професії та побудови кар’єри, яка ґрунтуються на комплексності заходів і вдосконаленні підходів орієнтованих на формування компетентності педагогічних працівників з питань профорієнтації учнів.

ТЕАТРАЛЬНО-МОВЛЕННЄВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Тетяна Пантюк — 2025-12-19

У статті розглянуто театрально-мовленнєву діяльність дітей старшого дошкільного віку як інтегровану форму художньо-мовленнєвої активності, як синтез літературного, театрального, музичного, хореографічного та образотворчого мистецтв. Доведено, що така діяльність сприяє розвитку мовленнєвого самовираження, творчої ініціативи, асоціативного мислення, уяви та емоційно-чуттєвого досвіду дитини. Акцентовано увагу на значенні сценічного мовлення, його інтонаційного потенціалу, пластики, здатності до перевтілення та використання вербальних і невербальних засобів художньої виразності.

Обґрунтовано педагогічні умови ефективної організації театралізовано-мовленнєвої діяльності, зокрема: пробудження пізнавального інтересу та стимулювання творчої активності дошкільнят шляхом добору емоційно насиченого літературного матеріалу і створення позитивного емоційного фону під час занять; залучення дітей до активної театралізованої діяльності з урахуванням рівня їхньої художньо-мовленнєвої компетентності; інтеграція різних видів дитячої творчості, яка забезпечує комплексний підхід до розвитку виконавських навичок та сприяє формуванню цілісного художнього образу; особиста зацікавленість педагога, його емоційна включеність, креативність і здатність мотивувати вихованців, що сприяє якісній взаємодії між ними і дорослим та формує атмосферу співтворчості й партнерства.

Підкреслено важливість активної співпраці з батьками в означеному процесі, необхідності залучати їх до створення костюмів, виготовлення атрибутів і оформлення розвивального театрального середовища у групі, до участі у спільних театралізованих виставах, святах, інсценізаціях, що суттєво розширює культурно-виховний простір дитини та формує у неї ціннісне ставлення до мистецтва.

Наголошено на виховному потенціалі дитячого театру як особливого мистецько-комунікативного простору, що сприяє гармонійному розвитку особистості дошкільника.

ІНТЕГРОВАНА ДИДАКТИЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО МЕНЕДЖЕРА ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Леонід Оршанський — 2025-12-19

У статті теоретично обґрунтовано підходи до формування інформаційної компетентності майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки в коледжах економічного профілю. Визначено сутність поняття “інформаційна компетентність майбутнього менеджера” як інтегрованої якості особистості, що поєднує здатність ефективно працювати з інформацією, приймати управлінські рішення на її основі, забезпечувати інформаційну безпеку та використовувати сучасні цифрові інструменти для організації професійної діяльності. Теоретично розроблено концепцію інтегрованої дидактичної моделі формування інформаційної компетентності засобами інтерактивних технологій, що розглядається як цілісна система взаємопов’язаних компонентів: цільового, змістового, процесуального, технологічного, оціночно-результативного. Обґрунтовано, що основними засадами моделі є системність, інтегрованість, контекстність, професійна спрямованість, рефлексивність і самооцінка.

У межах моделі інтерактивні технології (кейс-метод, бізнес-ігри, навчальні симуляції, проєктна діяльність на цифрових платформах) виступають ключовими засобами активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку навичок аналізу, пошуку, відбору та інтерпретації інформації в умовах наближених до реальної управлінської практики.

Результатом упровадження моделі є підвищення рівня інформаційної та управлінської компетентності студентів, розвиток критичного мислення, здатності до самостійного прийняття рішень і безперервного професійного саморозвитку. Отримані теоретичні положення мають практичне значення для оновлення освітніх програм, розроблення методичних рекомендацій і впровадження інтерактивних технологій у систему фахової передвищої освіти економічного профілю.

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ АНАЛІЗ ОБУМОВЛЕННОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ УМІНЬ УЧНІВ 2 КЛАСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ АРТТЕРАПІЇ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Роксолана Шпіца-Павлюк — 2025-12-19

У статті проаналізовано наукову проблему використання елементів арт-терапії на уроках мистецтва для розвитку творчих умінь учнів 2 класів. Означено особливості використання елементів арттерапії у роботі з учнями початкових класів (пісочна терапія, музикотерапія, кольоротерапія, лялькотерапія та казкотерапія). Окреслено основні завдання кожного виду арттерапії, включаючи стабілізацію емоційного стану, а також розвиток творчих вмінь здобувачів освіти. Визначено доцільність використання елементів арт-терапії на уроках мистецтва, що допомагає школярам подолати емоційні труднощі сприяє гармонійному розвитку їх особистості. Адаптовано та розроблено серію вправ і творчих завдань для розвитку творчих вмінь другокласників на уроках мистецтва. Виокремлено відповідний інструментарій відповідно до змістового наповнення підручників 2 класу з мистецтва. Запропоновано використання елементів арттерапії при розробленні творчих завдань та вправ для школярів початкових класів та запропоновано практичні кейси. Перспективи подальших розвідок пов’язані з збагаченням серії вправ, творчих завдань та методів розвитку творчих вмінь здобувачів освіти в 2 класі.

ДИДАКТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ DevOps-ІНСТРУМЕНТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ІТ-ФАХІВЦІВ

Михайло Лучкевич — 2025-12-19

У статті проаналізовано дидактичний потенціал DevOps-інструментів у професійній підготовці ІТ-фахівців. Проведено їх класифікацію за етапами життєвого циклу програмного забезпечення та освітніми функціями. Визначено особливості застосування інструментів GitLab CI/CD, Docker, Kubernetes, Jenkins, Prometheus, Grafana тощо у формуванні професійних компетентностей студентів. З’ясовано, що DevOps-підхід забезпечує поєднання технічного та педагогічного вимірів навчання, формуючи у студентів навички самоорганізації, рефлексії та командної роботи.

ПРИКЛАДНИЙ ПОВЕДІНКОВИЙ АНАЛІЗ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ КОРЕКЦІЇ НЕБАЖАНОЇ ПОВЕДІНКИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З РДУГ

Тетяна Валько — 2025-12-19

Стаття присвячена дослідженню особливостей корекції небажаної поведінки у дітей раннього віку з розладом дефіциту уваги та гіперактивністю (РДУГ) засобами прикладного поведінкового аналізу. Метою роботи було оцінити ефективність методів АВА для корекції небажаних поведінкових проявів. Було обстежено дітей раннього віку з РДУГ, виявлено характерні прояви небажаної поведінки, включаючи опір виконанню завдань, імпульсивні та агресивні реакції. На основі отриманих відомостей були сформовані індивідуальні корекційні профілі та реалізовано програму поведінкових інтервенцій. Порівняльний аналіз до та після втручання показав значне зниження частоти та інтенсивності небажаних проявів поведінки, що підтверджує ефективність АВА у ранньому віці.

ФОРТЕПІАННА МУЗИКА У ТВОРЧОСТІ ЗАКАРПАТСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ЖАНРОВА ПАЛІТРА

Людомир Філоненко — 2025-12-19

Стаття висвітлює особливості становлення і розвитку фортепіанної музики у творчості композиторів Закарпаття. З’ясовано, що в академічній традиції (фортепіанні твори Д. Задора, І. Мартона, Е. Кобулея, М. Попенка, В. Теличка, В. Волонтира) вона залишається однією з найстійкіших жанрових сфер, насамперед зберігаючи всі засади побудови великих і малих циклічних форм, композиційних структур – сонатного allegro і мініатюри. З іншого боку фортепіанна творчість композиторів Закарпаття є основою різноманітних творчих експериментів, новацій, стильових намірів, що зумовлені й еволюцією композиторського мислення, а також зверненні до національної традиції як до природного середовища, відкриваючи, в нових для музики Закарпаття формах, жанрах і стилевій палітрі, особливу красу народної музики.

МОДЕЛЬ ІННОВАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АВТОМОБІЛЬНОГО ПРОФІЛЮ

Андрій Українець — 2025-12-19

У статті теоретично обґрунтовано та розроблено модель інноваційної підготовки викладачів закладів професійно-технічної освіти автомобільного профілю в умовах цифрової трансформації освіти. Актуальність проблеми зумовлена необхідністю оновлення змісту й методів професійної підготовки педагогічних кадрів відповідно до вимог ринку праці, розвитку електронних систем автомобілів, впровадження інтелектуальних технологій діагностики та ремонту.

Уточнено сутність поняття “інноваційна підготовка викладачів”, визначено її структурні компоненти та принципи реалізації – науковість, практикоорієнтованість, інтегративність, цифровізацію, неперервність. Модель представлено як динамічну систему, що об’єднує чотири взаємопов’язані етапи: діагностико-аналітичний (виявлення професійних потреб і рівня цифрової компетентності за методикою DigCompEdu), проєктувальний (розроблення індивідуальних траєкторій професійного розвитку), практико-орієнтований (участь у майстер-класах, тренінгах, стажуваннях, проєктній діяльності) та оцінювально-рефлексивний (самооцінювання, експертна оцінка, сертифікація, створення електронного портфоліо). Особливу увагу приділено створенню інноваційного освітнього середовища як професійної спільноти викладачів, роботодавців і галузевих експертів, що забезпечує взаємодію освіти й виробництва. Реалізація моделі сприяла розвитку інноваційної культури, цифрової грамотності, здатності до самоосвіти та професійного лідерства педагогів, що, у свою чергу, підвищує якість підготовки конкурентоспроможних фахівців із діагностики та ремонту автотранспортних засобів.

ПОГЛИБЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ХОДІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ “ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ РЕПЕРТУАР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ”: З ДОСВІДУ РОБОТИ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Зіновій Стельмащук — 2025-12-19

У статті акцентовано увагу на важливості підвищення якості підготовки вчителя музичного мистецтва шляхом вдосконалення інструментально-виконавської компетентності пов’язаної з технологіями освоєння шкільного інструментального репертуару під час роботи з різним складом інструментальних ансамблів на практичних заняттях з курсу ”Інструментальний репертуар в освітньому процесі загальноосвітньої школи”. Наведено приклади технологій освоєння інструментального репертуару. Висвітлено досвід роботи під час викладання даної навчальної дисципліни у ТНПУ.

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Тетяна Постоян — 2025-12-19

Науково-теоретичний та нормативний аналіз проблеми компетентності керівника закладу дошкільної освіти дозволив обґрунтувати логіку цілеспрямованої професійної підготовки майбутніх керівників закладів дошкільної освіти до виконання управлінських функцій. Модель формування управлінських компетентностей передбачає реалізацію цілей, змісту, форм та методів професійної підготовки; визначення змісту навчальних дисциплін управлінського циклу; організацію практичної підготовки, що забезпечує формування готовності та здатності виконувати управлінські функції.

ADDRESSING CHALLENGES IN COMPREHENDING SCIENTIFIC ARTICLES FOR NON-LANGUAGE UNDERGRADUATE STUDENTS

Tamara Babenko — 2025-12-18

У сучасному світі наукового прогресу спроможність студентів закладів вищої освіти читати й розуміти наукову літературу стає ключовою для їхньої подальшої інтеграції у наукове суспільство. Проте студенти першого (бакалаврського) рівня освіти, які навчаються на нефілологічних факультетах, стикаються з багатьма труднощами, коли розпочинають читання наукових статей за спеціальністю, яку здобувають. Формат наукової статті, її структурна організація, формальний стиль, наукова лексика, насиченість термінологією, математичними розрахунками, таблицями й графіками створюють для студентів психології, для яких англійська мова – іноземна, не аби які труднощі. Стаття пропонує шляхи створення мотивації для ознайомлення з дослідницькими доробками та надає методи подолання перешкод, які переважно трапляються у науковому дискурсі. Автори ознайомлюють зі стратегіями, які сприяють покращенню розуміння змісту прочитаного та оперуванню отриманими знаннями у подальшій комунікації. Пропоновані стратегії враховують особливості послідовності роботи над текстом на всіх його етапах: підготовчому, етапі безпосереднього читання з метою розуміння загального змісту та завершальному.

ЗАКОН ПЕРЕНЕСЕННЯ МАСИ ТА ЕНЕРГІЇ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ КУХАРЯ

Лариса Бачієва — 2025-12-19

У статті обґрунтовано можливість застосування закону перенесення маси та енергії як методологічної основи моделювання професійного мислення кухаря під час вирішення проблемних виробничих ситуацій. Представлено моделі мислення фахівця у звичайних та екстремальних умовах праці, що відображають закономірності реалізації цього закону в процесі професійної діяльності. Продемонстровано практичне застосування запропонованого підходу на прикладі вирішення проблемної ситуації щодо здійснення технологічного процесу тушкування в польових умовах.

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ У ЛІЦЕЇСТІВ ЗАКЛАДІВ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ВІЙСЬКОВОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Леонід Олійник — 2025-12-18

Обґрунтовано активізацію пізнавального інтересу ліцеїстів закладів спеціалізованої середньої освіти військового профілю засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено основні психолого-педагогічні умови, що сприяють розвитку у ліцеїстів закладів спеціалізованої середньої освіти військового профілю інтересу до навчально-пізнавальної діяльності та засвоєнню навчального матеріалу.

Розглянуто фактори, що сприяють активізації пізнавального інтересу ліцеїстів закладів спеціалізованої середньої освіти військового профілю засобами інформаційно-комунікаційних технологій навчання які внесли ряд суттєвих змін у діяльність ліцеїстів шляхом впровадження пошуків розв’язування завдання (особливо при використанні імітаційних і моделюючих навчальних програм), отримання допомоги на різних етапах розв’язування завдань і появою реальної можливості наочно уявити наслідки своїх дій, надання можливостей долучитися до дослідницької роботи.

ІНТЕГРАЦІЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ У США

Дмитро Бідюк — 2025-12-19

У статті здійснено комплексний аналіз американського досвіду професійної підготовки майбутніх педагогів-хореографів у контексті сучасних тенденцій розвитку мистецької й педагогічної освіти. З’ясовано, що система хореографічно-педагогічної освіти у США сформувалася як гнучка, інноваційна та особистісно орієнтована модель, що інтегрує мистецький, педагогічний і дослідницький компоненти. Встановлено, що зміст програм провідних університетів (Ohio State University, New York University Tisch School of the Arts, University of Utah) зорієнтований на поєднання теорії й практики, розвиток творчої індивідуальності та професійної ідентичності майбутніх фахівців, формування критичного мислення, рефлексії й педагогічної креативності. Виявлено ключові особливості підготовки педагогів-хореографів: урахування вимог міжнародних і національних стандартів мистецької освіти; компетентнісно орієнтовану парадигму; диверсифікацію форм і методів навчання; високий рівень інформаційно-технологічного забезпечення. Розкрито напрями інтеграції теорії та практики: поєднання курсів із професійною практикою, застосування рефлексивних методів, розвиток педагогічної майстерності через діяльність, дослідження та колективну творчість. Обґрунтовано, що концепція навчання “у танці”, “через танець” і “про танець” забезпечує інтеграцію теорії й практики, сприяє розвитку творчого потенціалу, рефлексивного мислення, емпатії, тілесної усвідомленості та міждисциплінарної взаємодії у професійній діяльності.

ІНТЕГРАЦІЯ ОСВІТНІХ ГАЛУЗЕЙ В ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Валентина Матіяш — 2025-12-19

Стаття спрямована на обґрунтування інноваційних підходів до інтеграції мистецької, природничої, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей у змісті початкової освіти як засобу естетичного виховання молодших школярів. Визначено педагогічні основи міжгалузевої інтеграції. Встановлено змістові точки перетину між освітніми галузями (мистецькою, природничою, соціальною і здоров’язбережувальною), що формують комплексну модель естетичного розвитку молодших школярів. Охарактеризовано можливості реалізації інтеграції у курсах “Я досліджую світ” та “Музичне мистецтво”. Узагальнено ефективні форми і методи інтегрованого естетичного виховання, а також виявлено очікувані результати інтегрованого естетичного виховання.

ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Олена Муращенко — 2025-12-19

У статті узагальнено провідний європейський досвід формування правової компетентності молодших школярів як важливого складника громадянської освіти. Проаналізовано нормативно-правові документи, організаційні підходи та методичні принципи впровадження освіти в галузі демократичного громадянства та освіти з прав людини в початковій школі. Визначено можливості адаптації цього досвіду до сучасних українських реалій і викликів, що створює підґрунтя для модернізації правової освіти в Україні та формування її ефективної стратегії. Акцент зроблено на потребі застосування системного підходу, міжвідомчої співпраці та підвищення фахової підготовки педагогів.

СИСТЕМА ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВПЛИВУ НА ОСОБОВИЙ СКЛАД ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Юрій Юрчак — 2025-12-19

У публікації змальовано комплексну систему протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад Державної прикордонної служби України деталізовано основні заходи, які реалізуються в рамках її окремих підсистем. Злагодженість та взаємодія складових цих підсистем формує систему протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на особовий склад Державної прикордонної служби України. Запропонована система протидії негативному інформаційно-психологічному впливу передбачає впровадження комплексу заходів, спрямованих як на запобігання такому впливу, так і на вчасне виявлення та подальшу нейтралізацію його наслідків.

ОБДАРОВАНА ДИТИНА У ЧАСОПРОСТОРОВИХ ВИМІРАХ УЯВИ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ “ТОДІ Я БУВ ПРОСТО УЛЬФ” У. СТАРКА)

Лариса Куца — 2025-12-19

У статті розглядається феномен уяви обдарованої дитини на матеріалі автобіографічного твору У. Старка. Звернуто увагу на два етапи творчого самовираження персонажа: прояви уяви у просторах дому (ігри) і школи (уроки малювання і написання творів). На основі аналізу найновіших педагогічних праць простежено мотивацію інтелектуальної поведінки Ульфа, яка у багатьох епізодах твору ілюструє його первинні практики оперування словом. З’ясовується чинники звернення автобіографічної свідомості автора до часу власного дитинства як специфічного світу, у якому живе його обдароване (творче) “Я”. Гармонійне балансування уяви-фантазування та слова, високий інтелект, активна допитливість, сформована у батьківському домі і в перші шкільні роки, оригінальна система дитячих цінностей сигналізують становлення великого таланту в майбутньому.

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ (НУШ)

Віра Купрас — 2025-12-18

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти індивідуалізації навчання учнів із порушеннями зору в контексті реалізації концепції Нової української школи (НУШ). Визначено, що сучасна освітня парадигма України, побудована на принципах гуманізму, дитиноцентризму й інклюзії, вимагає створення гнучких моделей навчального процесу, здатних враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Індивідуалізація виступає базовим механізмом забезпечення рівного доступу до якісної освіти для учнів із сенсорними порушеннями, сприяє розвитку їхньої самостійності, когнітивної активності та соціальної адаптації. Проведений аналіз наукових досліджень засвідчив, що ефективна реалізація індивідуалізованого підходу передбачає поєднання диференціації, персоналізації та психолого-педагогічного супроводу, що узгоджується з цінностями НУШ. Вітчизняні науковці акцентують на необхідності інтеграції адаптованих методик, сенсорних і цифрових ресурсів, а також міждисциплінарної взаємодії педагогів, батьків і фахівців з реабілітації.

На основі узагальнення теоретичних положень і практичних досліджень у статті запропоновано структуровану таблицю стратегій індивідуалізації навчання учнів із порушеннями зору. Результати дослідження підкреслюють, що ефективна індивідуалізація в умовах НУШ можлива лише за умови поєднання інноваційних педагогічних технологій, адаптованих засобів навчання, емоційно безпечного середовища та системного професійного розвитку вчителів.

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРАЦІВНИКІВ ПОЗАШКІЛЛЯ

Галина Мельник — 2025-12-18

Стаття присвячена дослідженню актуальної наукової проблеми – використання потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва (ДУМ) як ефективного засобу реалізації естетичного виховання майбутніх учителів технологій та керівників гуртків народної творчості у процесі професійної підготовки у закладах вищої педагогічної освіти. Проаналізовано різні наукові підходи до класифікації функцій декоративно-ужиткового мистецтва, що підкреслює багатогранність та комплексний вплив цього виду мистецтва на формування багатогранної особистості майбутніх педагогів. Виділено ключові аспекти виховного потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема: наочність, чуттєвість, інтеграцію теорії та практики, національний колорит, а також стимулювання креативності та творчої самореалізації особистості.

Акцентовано на необхідності переходу від суто репродуктивної (ремісничої) роботи до власне творчої діяльності здобувачів освіти, що вимагає створення відповідного навчально-виховного середовища на заняттях. Представлено та обґрунтовано найбільш песпективні форми навчальної роботи зі студентами – від аудиторних занять до позааудиторної роботи (гурткові заняття, екскурсії до музеїв та художніх галерей). Визначено та деталізовано специфічні особливості естетичного виховання майбутніх педагогів засобами декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема, можливість індивідуалізації навчання через розмаїття технік та природність виховного процесу.

Доведено, що декоративно-ужиткове мистецтво є унікальним інструментом, який сприяє розвитку художньо-естетичної та технічної творчості студентів, формує загальну культуру праці, любов до рідного краю та повагу до національної спадщини. Системне використання потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва в освітньому процесі педагогічних ЗВО дозволяє підвищити мотивацію студентів до навчання та творчої діяльності, розвинути естетичний смак, креативне мислення, уяву і фантазію, підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних до естетичного виховання підростаючого покоління.

ПСИХОКОРЕКЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Ольга Палагнюк — 2025-12-18

У статті розглянуто психокорекційні стратегії роботи з дітьми із мовленнєвими порушеннями в умовах інклюзивного освітнього середовища. Мету дослідження визначено як наукове обґрунтування та аналіз ефективних підходів до психокорекції, які спрямовані на подолання мовленнєвих труднощів та забезпечення особистісного і соціального розвитку дитини. Виявлено, що мовленнєві порушення мають не лише лінгвістичний, а й психосоціальний вимір, що підсилює необхідність комплексної та індивідуалізованої підтримки.

У ході дослідження здійснено порівняння українських і зарубіжних психокорекційних програм. Аналіз показав, що у програмах для молодших школярів акцент робиться на формуванні фонематичних процесів, читанні й письмі, тоді як дошкільні стратегії базуються на сенсомоторних та ігрових підходах. Логоритміка виявляє універсальність, поєднуючи фізичний та мовленнєвий розвиток, а інтегровані підходи із застосуванням арт-терапії чи ерготерапії сприяють зниженню тривожності та формуванню позитивного емоційного фону занять.

Розглянуто важливу роль сім’ї у процесі психокорекції, зокрема у створенні сприятливого середовища для дитини вдома та формуванні партнерської взаємодії з педагогами й психологами. Показано, що орієнтовані на рішення підходи, а також психоедукація для батьків суттєво підвищують ефективність інтервенцій. Здійснений аналіз також підтвердив значення міждисциплінарної взаємодії, яка забезпечує комплексність, системність і гнучкість психокорекційних стратегій.

Доведено, що сучасні психокорекційні моделі мають відходити від уніфікованих стандартів і будуватися за принципом індивідуалізованих маршрутів розвитку, де враховуються вік дитини, профіль порушення, наявність коморбідних труднощів та соціально-емоційний контекст. Висновки підтверджують, що інтегровані, сімейно орієнтовані та командні стратегії психокорекції відповідають принципам інклюзивної освіти та забезпечують оптимальні умови для сталого мовленнєвого, когнітивного й емоційного розвитку дитини.

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Наталія Матвеєва — 2025-12-19

У статті актуалізовано проблеми, пов’язані з оцінюванням навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами. Розкрито головну мету оцінювання, проаналізовано його види. Встановлено, що зміст оцінювання полягає у систематичному оновленні даних про особливості навчальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами з метою підвищення пізнавальної їх активності та сприяння унормуванню розвитку. Проаналізовано основні чинники впливу на ефективність оцінювання. Виокремлено засадничі принципи та вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів з особливими освітніми потребами відповідно до гуманістичної парадигми інклюзивної освіти.

THE ROLE PEDAGOGICAL PRACTICE AND LEARNING ENVIRONMENT IN THE FORMATION OF HUMANISTIC VALUES

Lala Mammadova Teymur — 2025-12-18

Формування гуманістичних цінностей характеризується як одне з найважливіших та найактуальніших питань сучасної педагогіки. Швидкий розвиток технологій та зміни в освітньому середовищі мали значний вплив на людські стосунки, процеси комунікації та моральні основи навчання. Тому метою дослідження є дослідження ролі педагогічної практики та навчального середовища у формуванні гуманістичних цінностей. Під час дослідження використовувалися методи аналізу, синтезу та порівняння психолого-педагогічної літератури. Аналіз літератури відіграв важливу роль у визначенні концептуальних основ дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що інтеграція гуманістичних принципів у процес педагогічної практики зміцнює як особистісний, так і професійний розвиток студентів. Виходячи з результатів, можна зазначити, що навчальне середовище, засноване на співпраці, емоційній взаємодії та рефлексії, сприяє засвоєнню гуманістичних цінностей. Більше того, дослідження підкреслює, що педагогічне середовище має не лише передавати знання, а й розвивати емпатію, толерантність та моральну відповідальність як невід’ємні компоненти освіти. Результати дослідження підкреслюють, що гуманістична педагогіка сприяє створенню емоційно безпечної та демократичної атмосфери, яка підтримує індивідуальність кожного учня. У зв’язку з цим дослідження пропонує теоретичні та методологічні рекомендації для освітян, які прагнуть інтегрувати гуманістичні принципи в сучасну освітню практику, зокрема в цифровому та мультикультурному контексті навчання.

МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

Марина Андрєєва — 2025-12-18

Сучасна система української освіти зазнала істотних змін: інтеграція у світовий освітній простір, впровадження концепції безперервної освіти, зміна провідної освітньої парадигми, зміни у структурі та зміст освіти, розвиток нової методології освіти тощо.

Ці процеси як форми прояву нових соціально-економічних умов висувають нові вимоги до рівня освіченості та розвитку особистості майбутніх фахівців, за рахунок яких формується інтелектуальний потенціал країни. У зв’язку з цим слід приділити увагу проблемі мотивації навчальної діяльності студента. В умовах сьогодення в системі української освіти мотивація студентів до навчання набуває особливої важливості.

Актуальність обраної теми визначається необхідністю підвищення якості освітнього процесу, постійною модернізацією навчального змісту, а також завданням формування у студентів мотивації до самостійного здобуття знань і активної життєвої позиції. Рівень ефективності освітнього процесу тісно пов’язаний із мотивацією та прагненням студентів оволодіти майбутньою професією. Ключовим чинником, що формує навчальну мотивацію, є здобуття знань, умінь і навичок, які стануть основою їхньої професійної реалізації. Активізацію мотивації студентів забезпечують спосіб подання навчального матеріалу, його змістовне наповнення, педагогічні підходи, а також впровадження проблемно-мотиваційних завдань на кожному етапі занять і застосування інтерактивних освітніх технологій.

Мотивація є визначальним чинником ефективності навчального процесу, адже саме узгодженість освітньої діяльності студентів із їхніми особистими прагненнями та внутрішніми переконаннями забезпечує глибше засвоєння знань. Це, своєю чергою, сприяє високому рівню професійної підготовки випускників закладу вищої освіти.

SPECIFIC FEATURES OF THE PERSONALITY-ORIENTED PEDAGOGICAL PROCESS IN PRIMARY GRADES

Aida Zeynalova Babek — 2025-12-18

Метою дослідження є виявлення та обґрунтування специфічних характеристик особистісно орієнтованих педагогічних процесів у початковій освіті, а також визначення методологічних, психологічних і дидактичних засад, необхідних для їх ефективної реалізації. Дослідження спрямоване на з’ясування того, як особистісно орієнтований підхід сприяє розвитку дитини як активного суб’єкта навчального процесу, підкреслюючи індивідуальність, самовираження та самореалізацію в педагогічному середовищі.

Методологія. У дослідженні використано поєднання теоретичних та емпіричних методів, зокрема аналіз педагогічної та психологічної літератури, порівняльну оцінку традиційних і особистісно орієнтованих систем навчання, а також синтез практичних підходів, застосовуваних у сучасних азербайджанських початкових школах. Дослідження спирається на педагогічні принципи диференціації, суб’єктності та індивідуального розвитку з метою побудови моделі ефективного навчання, орієнтованого на учня. Особлива увага приділяється факторам, що впливають на ефективність застосованих педагогічних технологій, таким як професійна підготовленість учителя, навчальне середовище та психологічні особливості учнів.

Дослідження ґрунтується на теоріях гуманістичної педагогіки та психології розвитку, інтегруючи концептуальні ідеї таких педагогів, як Виготський, Роджерс, а також сучасних азербайджанських учених. Основним принципом є орієнтація освіти не на колектив, а на індивідуального учня, що сприяє формуванню когнітивних, емоційних і моральних якостей особистості. У роботі висвітлюється взаємозв’язок між педагогічною взаємодією, мотивацією та суб’єктивним досвідом учнів у процесі навчання.

Наукова новизна. Новизна дослідження полягає у визначенні структурних компонентів особистісно орієнтованого освітнього процесу в азербайджанських початкових школах і запропонуванні педагогічної моделі, що забезпечує інтеграцію індивідуального розвитку, емоційної залученості та когнітивного поступу. У роботі показано, що перехід від традиційної до особистісно орієнтованої освіти трансформує роль учителя – від передавача інформації до фасилітатора навчання й особистісного зростання, створюючи гуманістичне та розвивальне освітнє середовище, яке сприяє самореалізації та розкриттю творчого потенціалу молодших школярів.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНФОРМАТИКИ

Юрій Дем'янчук — 2025-12-19

У статті обґрунтована актуальність проблеми налагодження системи міжпредметних зв’язків на уроках технологій та інформатики в умовах швидкого розвитку інформаційно-технологічного середовища та потреби формування в учнів ключових і предметних компетентностей. Висвітлено процес і основні результати педагогічного експерименту для перевірки висунутої гіпотези про підвищення ефективності освітнього процесу завдяки міжпредметній інтеграції уроків інформатики та технологій. Відображені результати констатувального та контрольного зрізу сформованості предметних компетентностей учнів з інформатики і технологій, що демонструють ефективність впроваджених у практику педагогічних підходів до реалізації міжпредметних зв’язків на уроках технологій та інформатики. Розкрито зміст міжпредметних інтегрованих проєктів з технологій та інформатики, які були реалізовані на формувальному етапі експерименту. На основі аналізу процесу і результатів дослідження визначені педагогічні умови, що забезпечують ефективність міжпредметної інтеграції уроків технологій та інформатики у закладах середньої освіти, до яких віднесено: логічне поєднання навчального матеріалу з інформатики та технологій; застосування методів проєктного навчання; належне матеоріально-технічне обладнання кабінетів; організація спільного методичного простору.

ПОТЕНЦІАЛ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Тарас Бзовський — 2025-12-18

У статті розкрито можливості використання дистанційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців соціономічних професій у закладах передвищої освіти – фахових коледжах. Наголошено на необхідності використання платформи Google Workspace for Education та її інструментів – Google Meet, Google Classroom, Google Drive, Google Forms. Підкреслено важливість онлайн-ресурсів, віртуальних симуляцій, ситуацій для обговорення та розв’язання кейсів, інтерактивних методик. Розглянуто стратегії професійної підготовки майбутніх фахівців: гейміфікація, віртуальний клас, онлайн-курси, е-Learning. Відзначено ефективність платформи “Мооdle”.

FORMATION OF ALTERNATIVE FAMILY INSTITUTIONS FOR CHILDREN DEPRIVED OF PARENTAL CARE

Karimova Nigar Elman — 2025-12-18

Головною метою цієї статті є вивчення формування альтернативних сімейних інститутів для дітей, позбавлених батьківської опіки, зміцнення механізмів їх соціального захисту та створення умов для соціалізації в середовищі, подібному до сімейного. Дослідження зосереджене на соціальній значущості дитячих будинків, прийомних сімей та служб усиновлення, а також діяльності урядових та неурядових організацій у цій сфері. Актуальність дослідження пояснюється тим, що забезпечення добробуту та прав дітей стало одним із ключових пріоритетів сучасної соціальної політики.

Методологія: У дослідженні використовуються методи систематичного та порівняльного аналізу, що охоплюють як міжнародний, так і національний досвід у сфері захисту дітей. На основі аналізу правових та нормативних документів, стратегій соціальної політики та існуючих інституційних структур визначено динаміку розвитку альтернативних сімейних інститутів в Азербайджані. Було проаналізовано статистичні та концептуальні дані, представлені в академічній літературі та офіційних джерелах, для систематизації основних факторів, що впливають на соціальну адаптацію дітей.

Наукова новизна: Наукова новизна дослідження полягає в тому, що альтернативні сімейні інститути, такі як прийомні сім’ї, опіка та механізми усиновлення, оцінюються в рамках інтегрованої системи соціального забезпечення. Автор вперше комплексно дослідив досвід впровадження цих установ в Азербайджані з точки зору соціального обслуговування, визначивши стратегічні напрямки модернізації дитячих будинків та сприяння вихованню дітей у сімейному середовищі. У статті також підкреслюється роль громадської солідарності, релігійних організацій та благодійних установ у забезпеченні соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Автор пропонує науково обґрунтовані рекомендації, такі як створення SOS-дитячих сіл на звільнених територіях, посилення професійної підготовки та розширення громадської обізнаності через медіа-ініціативи.

ФОРМУВАННЯ МОТИВУ ТА МОТИВАЦІЇ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Леся Гладун — 2025-12-19

У статті здійснено теоретичний аналіз понять “мотив”, “мотивація”, “емпатія”, “театралізована діяльність”; розкрито особливості становлення мотиваційної сфери у старшому дошкільному віці; визначено структурні компоненти мотиву. Виокремлено основні види мотивів, що сприяють становленню емпатії у дітей 5–6 років; розроблено схему структури мотивації і таблицю базових мотивів формування емпатії у старших дошкільників; обґрунтовано специфіку розвитку у них мотивації до емпатійної поведінки засобами театралізованої діяльності.

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ЗМІСТ ТА МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В НІМЕЧЧИНІ

Альона Самойлова — 2025-12-18

Стаття присвячена впливу цифрової трансформації на зміст і методи професійної освіти дорослих в Німеччині. Автор відмітив, що вивчення досвіду Німеччини дасть змогу розробити концепцію імплементації такого досвіду в українському освітньому просторі. В методології автор спирався на аксіологічний підхід у розуміння поняття цифрової трансформації, ризик-орієнтований підхід, що передбачав виділення сильних сторін професійної освіти і груп ризиків, які супроводжують нові можливості цифрового, електронного навчання дорослих людей. Результати. У статті аргументовано, що цифрова трансформація впливає на професійну освіту дорослих у Німеччині через, по-перше, стратегії розвитку, залученості здобувачів професійної освіти, контролю якості – на основі національної культури; по-друге, через координацію зусиль розробників, замовників, організаторів і реалізаторів стратегій для забезпечення інклюзивного підходу в системах оцифрованого контенту чи повністю електронного навчання. Відповідно – у першому напрямі варто звергнути увагу на практичні кейси диверсифікації освітніх та навчальних програм з кібербезпеки для дорослих людей. Це обумовлено попитом на ринку праці і у різних сферах виробництва. У другому напрямі для України цікавий досвід освітніх програм великих корпорацій Німеччини, наприклад, Volkswagen, Continental, Siemens. Також визначено перспективою порівняльно-педагогічне дослідження міжнародної програми партнерства з фокусом на німецький досвід “Fit for Partnership with Germany”.

АУДІАЛЬНА МОДЕЛЬ ПІЗНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ СТАРШОКЛАСНИКАМИ З ГЛИБОКИМ ПОРУШЕННЯМ ЗОРУ

Ігор Кошарний — 2025-12-18

Проблематика статті фокусується на аналізі ефективності пізнання навчального матеріалу старшокласниками з глибоким порушенням зору за посередництвом залучення аудіальної моделі.

Репрезентовано аудіальну модель пізнання навчального матеріалу старшокласниками з глибоким порушенням зору, представлену єдністю відповідних структурних компонентів (Еxperience, Background, Auditory Interaction, Verbal Reflection).

Охарактеризовано апперцептивний шлях засвоєння навчального матеріалу, шляхом симбіотичного поєднання взаємопов’язаних циклів (перцептивний, мислиннєвий, мнемонімічний).