Молодь і ринок

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Валентина Бодак — 2025-11-28

У статті здійснено ґрунтовне дослідження багатогранної ролі освітнього середовища закладу вищої освіти у процесі формування громадянської компетентності студентської молоді. Зазначено, що сучасний університет виступає не лише осередком передачі знань, але й простором громадянського становлення та особистісного самовизначення. Проаналізовано структурні компоненти освітнього середовища університету та розкрито механізми їхнього впливу на формування активної громадянської позиції студентів. Запропоновано напрями вдосконалення освітнього простору закладу вищої освіти, котрі сприятимуть вихованню свідомого, відповідального та соціально активного громадянина.

ОСВІТНЬО-ВИХОВНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ В СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ ТА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ

Інна Ящук — 2025-11-28

Стаття привчена проблемі розвитку у студентської молоді почуття патріотизму і громадянської згуртованості з урахуванням воєнного стану в країні, руйнації звичного способу життя, змін в організації освітнього процесу, переосмислення життєвих пріоритетів.

З’ясовано, що патріотизм – національна (державна) цінність, соціальне почуття і моральна якість, що кристалізується з раннього віку та збагачується новими вимірами упродовж усього життя людини під час її взаємодії з державою та суспільством; громадянська згуртованість – єдність між громадянами, окремими групами громадян, соціальними і державними інституціями, що проявляється у здатності індивіда ефективно взаємодіяти з іншими у громадській діяльності, демонструвати солідарність та зацікавленість у вирішенні проблем місцевого та національного значення.

Схарактеризовано освітньо-виховні орієнтири закладів вищої освіти у розвитку в студентів патріотизму і громадянської згуртованості, а саме: інтеграція національних цінностей у дисципліни суспільно-гуманітарного циклу і професійного спрямування; упровадження проблемного навчання, інтерактивних методів виховання, інноваційних педагогічних технологій; урахування регіонального аспекту; інформаційна підтримка; взаємодія з різними соціальними інституціями та місцевою громадою.

Окреслено педагогічний потенціал форм позааудиторної діяльності ЗВО, що забезпечують у студентської молоді розвиток почуття патріотизму і громадянської згуртованості: облаштування місць національної пам’яті в місцевих громадах та догляд за ними; волонтерська діяльність в пунктах незламності; участь у відбудові знищених ворогом міст і сіл, надання допомоги тим, хто її потребує; творчі проєкти, благодійні ярмарки, акції, історичні дослідження; відзначення дат національного календаря тощо.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: ПРИНЦИПИ, МЕХАНІЗМИ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Євген Лодатко — 2025-11-28

Охарактеризовано важливість забезпечення якості освіти в закладах освіти як однією з найважливіших задач освітньої політики та управлінської діяльності на всіх рівнях. Це складний і багатогранний процес, що охоплює не лише формальні методи оцінки навчальних результатів, але й спрямований на удосконалення навчальної діяльності, науково-методичної роботи, інфраструктури, а також забезпечення високої кваліфікації педагогічного колективу.

Акцентовано увагу на тому, що у сучасному освітньому середовищі питання якості освіти стає все більш актуальним через зміну соціально-економічних умов, інтеграцію новітніх технологій у навчальний процес та зростання вимог до підготовки молоді.

Визначено наступні основні принципи забезпечення якості освіти в закладах освіти: принцип прозорості, принцип безперервного вдосконалення, принцип участі, принцип результативності.

Аргументовано, що з метою підвищення рівня якості надання освітніх послуг закладам освіти необхідно впроваджувати визначені механізми: забезпечувати прозоре оцінювання результатів навчання здобувачів; проводити внутрішній та зовнішній моніторинги освітньої діяльності закладу освіти; забезпечувати зворотний зв’язок з усіма учасниками освітнього процесу, стейкхолдерами та коригування процесів; сприяти постійному підвищенню кваліфікації викладачів; створювати сучасне цифровізоване освітнє середовище із сприятливим соціально-психологічним кліматом професійними освітніми менеджерами.

Окреслено виклики сучасного світу, які впливають на успішне забезпечення якості освіти, а саме різноманіття освітніх потреб і стандартів; дефіцит фінансування; підвищення ролі цифрових технологій; воєнний стан в Україні.

Результати дослідження можуть бути корисними для розбудови системи якості в закладах освіти, де забезпечать усвідомлення культури якості та академічної доброчесності. Проте кожен заклад освіти йде своїм шляхом, формуючи свою внутрішню систему забезпечення якості освіти, визначаючи власні механізми підвищення рівня якості освіти, адаптуючись до викликів сьогодення, враховуючи безпекову ситуацію в своєму регіоні.

ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС “ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА” У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Леонід Оршанський — 2025-11-28

У статті обґрунтовано роль інтегрованого курсу “Технічна механіка” в системі професійної підготовки майбутніх учителів технологій та педагогів професійного навчання. Наголошено, що стрімкий розвиток науки й техніки, цифровізація виробництва та впровадження STEM-освіти актуалізують потребу в якісній технічній підготовці педагогічних кадрів. Зазначено суперечності між вимогами сучасного виробництва та рівнем підготовки педагогів, які часто ґрунтуються на традиційних підходах і застарілому змісті навчальних дисциплін. Підкреслено значення інтеграції природничо-наукових і технічних знань для формування технічного мислення, професійних компетентностей та готовності до роботи в умовах інноваційного розвитку суспільства.

Проаналізовано історичний розвиток курсу “Технічна механіка” у педагогічних закладах вищої освіти, його структуру та змістові зміни. Висвітлено потенціал інтеграції дисципліни з математикою, фізикою, матеріалознавством і технологіями виробництва, а також її поєднання з методичною підготовкою студентів. Доведено, що такий підхід сприяє формуванню системного мислення, здатності застосовувати технічні знання у практичній та педагогічній діяльності, підвищує якість професійної освіти.

Окрему увагу приділено впровадженню інноваційних методів навчання: проєктних технологій, кейс-методу та STEM-підходу, а також активному використанню цифрових інструментів і віртуальних лабораторій. Це забезпечує практико-орієнтовану спрямованість курсу, формування критичного мислення, навичок моделювання, конструювання та організації навчально-виробничої діяльності.

ОЦІНЮВАННЯ РІВНІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Людмила Чистякова — 2025-11-28

У статті розкрито теоретико-методологічні засади та практичні підходи до оцінювання рівнів екологічної культури майбутніх педагогів професійного навчання. Визначено актуальність проблеми у контексті глобальних екологічних викликів і завдань освіти для сталого розвитку. Обґрунтовано, що екологічна культура є інтегративною характеристикою особистості педагога, яка охоплює систему знань, цінностей, мотивацій, переконань і практичних умінь, спрямованих на гармонізацію взаємин людини та природи. Запропоновано критерії, показники й рівні сформованості екологічної культури за мотиваційно-ціннісним, когнітивним, емоційно-чуттєвим і діяльнісно-практичним компонентами. Розкрито особливості кожного рівня – високого, середнього й низького – як етапів поступального розвитку екологічної свідомості та поведінки студентів. Охарактеризовано форми і методи педагогічної діагностики, що включають тестування, анкетування, дискусії, самооцінювання та участь у практичних екологоорієнтованих проєктах. Наголошено на значенні освітнього середовища, побудованого на принципах гуманізації, інтеграції знань, діяльнісного та рефлексивного підходів. Доведено, що ефективне оцінювання рівнів екологічної культури забезпечує можливість корекції освітнього процесу, підвищення якості професійної підготовки майбутніх педагогів і формування їхньої готовності реалізовувати екологічні цінності у професійній діяльності. Зроблено висновок, що розвиток екологічної культури є важливим чинником становлення педагогів нової генерації – компетентних, морально зрілих та екологічно відповідальних фахівців, здатних виховувати в учнів екологічне мислення й активну життєву позицію.

ПОЧАТКОВА ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ У ШВЕЙЦАРІЇ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД І СЬОГОДЕННЯ

Микола Галів — 2025-11-28

У статті розкрито історичний досвід розбудови системи початкової військової підготовки в Швейцарії. З’ясовано, що традиція загальновійськової підготовки дітей і молоді у Швейцарії почала формуватися ще в другій половині XVIII ст., коли в різних німецькомовних містах були засновані перші кадетські корпуси – добровільні організації, які об’єднували дітей віком 10–15 років для позашкільних занять, що включали певні військові тренування. Найбільш масова поява кадетських осередків у Швейцарії припала на 1848 – 1874 рр., коли було створено 105 підрозділів кадетів. У другій половині ХІХ ст. кадетська організація отримала важливого конкурента, якими стали гімнастичні клуби, що пропагували шкільну гімнастику як підготовчу програму для армії. У приватних і державних школах поступово запроваджувалася гімнастика як обов’язкова дисципліна. Зрештою федеральний військовий закон 1874 р. визначив гімнастику в школах обов’язковою підготовчою загальновійськовою програмою для хлопців 10–15 років. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. кількість кадетських корпусів різко зменшилася. В середині ХХ ст. зі шкільних програм зникли військові курси, а гімнастика позбавилася міліарних ознак. Законом 1972 р. на федеральному рівні впроваджувалася програма “Молодь + Спорт”, яка мала на меті остаточно демілітаризувати систему спортивно-гімнастичної освіти і фізичного виховання. Реалізація зазначеної програми за останні півстоліття дала можливість на необхідному рівні фізично і психологічно готувати швейцарську молодь до обов’язкової військової служби. Водночас у Швейцарії розбудовано модель громадянської освіти, яка системно впроваджується на усіх освітніх рівнях і спрямовується на формування громадянських компетентностей, зокрема й розуміння важливості військової або альтернативної служби.

УМІННЯ CЛУХАТИ ЯК БАЗОВА НАВИЧКА ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПЕДАГОГА

Лариса Наконечна — 2025-11-28

У статті розглянуто вміння слухати як одну із базових soft skills (особистісних навичок) у професійній діяльності педагога. Автори акцентували увагу на важливості цієї гнучкої навички для ефективної комунікації у навчально-виховному процесі, проаналізували погляди вітчизняних і зарубіжних науковців на soft skills і навичку слухання як комплекс інших, менших, навичок. У статті також детально описано 6 видів слухання, кожен з видів розглянуто з позиції ефективності комунікації “педагог-учень”, з’ясовано найбільш доречні мовленнєві ситуації для описаних видів слухання. Окрім цього, автори статті запропонували власну класифікацію описаних видів слухання, взявши до уваги пріоритетні спільні ознаки цих особистісних навичок комунікації

АРТ-ПЕДАГОГІКА ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ CУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ

Віолета Городиська — 2025-11-28

У статті з’ясовано важливість арт-педагогіки (арт-освіти й арт-терапії) як важливих складових підготовки майбутнього вчителя у педагогічних закладах вищої освіти. Визначено сутність понять “арт-педагогіка”, “арт-освіта” й “арт-терапія”, що увиразнюють мистецтво як засіб впливу на виховний, навчальний, розвивальний і лікувальний потенціал майбутніх педагогів. Виокремлено два різні за змістом напрями розглядуваної інноваційної освітньої технології – “арт-освіта” й “арт-терапія”. Наголошено, що поняття “арт-освіта” включає навчання мистецтвом через систему теоретичних знань і практичних дій, спрямованих на розвиток особистості засобами мистецтва (образотворчого, театрального, музичного, хореографічного).

Серед основних арт-освітніх технологій увиразнено певні види мистецтв (образотворче, музичне, театральне, літературне, мультимедійне, кіномистецтво) та арт-освітньої діяльності у ЗВО (образотворення, художнє працетворення, музикотворення, танцетворення, театротворення). Підкреслено суттєву відмінність арт-терапії від арт-освіти, що полягає у специфіці основного виду діяльності педагога, психологічній корекції, тобто лікуванні мистецтвом, творчістю.

Визначено такі основні види арт-терапії, як: ізотерапія, кольоротерапія, музикотерапія, пісочна терапія, відеотерапія, денс-, фото-, ігротерапія, казкотерапія, бібліотерапія, драматерапія, імаготерапія. Відстежено спільну мету арт-освіти й арт-терапії: створення умов для емоційного самовираження та реалізації внутрішнього творчого потенціалу студентів через мистецьку діяльність та розвиток їхніх морально-естетичних якостей.

Акцентовано, що сучасна школа потребує не просто вчителя, а теоретично активного і практично інноваційного ментора, коучера, який гнучко реагує на зміни в освіті, постійно самовдосконалюється, інтегрує теорію з практикою, уводить мистецтво до змісту навчальних предметів задля успішного розвитку й мобільності учня. Наголошено, що арт-педагогіка в освітньому процесі ЗВО охоплює безліч мистецьких форм, активізуючи естетичне сприйняття, креативне мислення, емоційну чутливість і соціальну “відкритість” здобувачів освіти. Завдяки застосуванню мистецтва як універсального засобу комунікації арт-педагогіка дає змогу сучасній молоді вільно виражати себе, опановувати нові моделі поведінки, усвідомлювати власну культурну ідентичність.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Наталія Чубінська — 2025-11-28

У статті обґрунтовано актуальність формування управлінської компетентності майбутніх лікарів у контексті реформ системи охорони здоров’я України та євроінтеграції. Проаналізовано наукові дослідження та уточнено авторське визначення цієї компетентності як інтегративної професійно-особистісної якості, що охоплює знання, вміння (організація процесу, координація команди, прийняття рішень) та професійно значущі якості. Визначено та теоретично обґрунтовано комплекс педагогічних умов її формування: інтеграція управлінської підготовки у зміст освіти, використання практико-орієнтованих технологій (кейс-метод, симуляції, проєкти, тренінги), створення управлінсько-орієнтованого освітнього середовища (практика на клінічних базах, самоврядування, менторство) та забезпечення суб'єктної позиції студентів (індивідуалізація, рефлексія).

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ВИКЛИКИ Й ОРІЄНТИРИ ОНОВЛЕННЯ

Інна Ліпчевська — 2025-11-28

У статті висвітлено основні орієнтири розвитку освітніх галузей Нової української школи на рівні профільної середньої освіти. Проаналізовано ключові виклики й представлено можливі напрями модернізації освіти задля їх подолання: оптимізацію змісту, інтеграцію інновацій, підтримку педагогів, упровадження цифрових рішень, розвиток інклюзивності та узгодження освітніх трендів з національними потребами. Показано роль освітніх галузей НУШ у формуванні освіченої, громадянсько активної та стійкої до викликів сучасності особистості.

RECOMMENDATIONS FOR THE PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF ACADEMIC AND TEACHING STAFF

Volodymyr Piddiachyi — 2025-11-28

У статті розкрито основні напрями професійного розвитку науково-педагогічних працівників в умовах трансформації суспільства, цифровізації освіти та зростання вимог до викладацької і дослідницької діяльності. Наголошено, що ефективність науково-педагогічної діяльності значною мірою залежить від здатності працівників своєчасно оновлювати знання, удосконалювати фахові компетентності, інтегрувати інноваційні підходи до викладання та досліджень. Обґрунтовано необхідність опанування цифрових інструментів, таких як платформи для відеозв’язку, дистанційного навчання, засоби автоматизації рутинних процесів, що забезпечує гнучкість і безперервність освітнього процесу.

Окреслено вимоги до сучасного науково-педагогічного працівника, серед яких – готовність до впровадження інновацій, розвиток педагогічної майстерності, вміння організовувати навчання та ін.. Акцентовано на необхідності особистісного саморозвитку, набуття досвіду, саморефлексії, формування міждисциплінарної обізнаності та гнучких навичок, зокрема емоційного інтелекту, лідерства, командної взаємодії. Зазначені якості забезпечують здатність адаптуватися до швидких змін і сприяють створенню сприятливого для розвитку освітнього середовища.

Виокремлено, що основні аспекти науково-дослідної діяльності включають участь у проєктах, написання наукових праць, дотримання академічної доброчесності, публікація результатів у вітчизняних і зарубіжних виданнях, представлення напрацювань на конференціях тощо. Наголошено на важливості розвитку методологічної компетентності науково-педагогічного працівника, що включає вміння формулювати проблему, мету, завдання, обирати методи, інтерпретувати результати дослідження. Вказано на роль науково-дослідної діяльності у професійному становленні фахівця. Особливу увагу приділено співпраці з іншими науковцями та етичним аспектам наукової та освітньої праці. Наведені рекомендації спрямовані на підвищення ефективності науково-педагогічної праці та формування конкурентоспроможного фахівця.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Катерина Бровко — 2025-11-28

У статті обґрунтовано актуальність дослідження на тлі новітніх викликів - пандемії, війни, еміграції, економічної нестабільності. Окреслено потребу в переосмисленні підходів до оцінювання якості освіти через компаративний аналіз глобальних і національних рейтингів ЗВО (Консолідованого рейтингу ЗВО України (2025 р.) та рейтингу QS World University Rankings (2025 р.)). Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності українських ЗВО у глобальному освітньому просторі.

ЯКІСТЬ ОСВІТИ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ

Ірина Єнгаличева — 2025-11-28

У статті розкрито поняття якості освіти в контексті сучасної української школи, визначено ключові аспекти, чинники впливу та основні виклики, що постають перед системою загальної середньої освіти в умовах реформування. Проаналізовано сучасні підходи до оцінювання якості освіти на національному та міжнародному рівнях, зокрема відповідно до положень Закону України “Про освіту” (2017), Концепції Нової української школи, діяльності Державної служби якості освіти України та міжнародних освітніх стандартів OECD і UNESCO. Окреслено напрями вдосконалення якості шкільної освіти, серед яких підвищення професійної компетентності педагогів, розвиток освітнього середовища, партнерська взаємодія та цифровізація освітнього процесу. Зроблено висновок, що якість освіти є багатокомпонентною категорією, що потребує системного підходу, інституційної підтримки та орієнтації на потреби дитини.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК КОМПЕТЕНЦІЯ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

Надія Дудник — 2025-11-28

У статті визначено шляхи професійного розвитку педагога в сучасних кризових умовах нашого суспільства. Виокремлено проблему виховання толерантності у процесі підготовки майбутніх освітян в процесі організації продуктивної навчальної та виховної діяльності. Актуалізовано питання поваги до особистості, яка встановлюється та розвивається в непростих сучасних умовах нашої дійсності. Підкреслено провідну роль педагога на вплив та світогляд дитини, починаючи з дошкільного дитинства до періоду дорослішання. Визначено завдання компетентнісного підходу у формуванні іміджу педагога. Охарактеризовано вимоги до педагога в процесі саморозвитку й під час навчання у вищій школі для формування педагогічної толерантності. Подано перспективу для створення траєкторії професійного зростання педагога як організатора освітнього процесу на гуманістичних засадах. Для обговорення виокремлено способи та шляхи удосконалення освітньої компетенції майбутнього педагога в процесі навчання у вищій школі. Для педагогів, які прагнуть саморозвитку запропоновано систему застосування практичних та теоретичних прийомів, які сприяють формуванню толерантного світогляду у підготовці до професійної діяльності. Зосереджено увагу на шляхи інтеграції знань, умінь та вироблення навичок у побудові стратегії власного саморозвитку педагога. Подано власні судження щодо важливості толерантності у професійній діяльності педагога як особистості, як організатора освітнього процесу, як носія соціальних цінностей.

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Мирослав Пагута — 2025-11-28

У статті досліджено сутність та дидактичні можливості використання цифрових освітніх ресурсів у процесі професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Проаналізовано історичні етапи розвитку цифрових освітніх ресурсів – від примітивних комп’ютерних програм до багатофункціональних платформ з елементами штучного інтелекту та віртуальної реальності. Акцентовано увагу на нових викликах, що постають перед системою освіти в умовах широкої цифровізації, зокрема пов’язаних з надмірним перевантаженням студентів цифровим навчальним контентом, втратою (або суттєвим послабленням) міжособистісної взаємодії між суб’єктами освітнього процесу, поверхневим засвоєнням матеріалу та ін.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Ірина Фаловська — 2025-11-28

У статті розглянуто соціально-педагогічні основи інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в сучасний освітній простір. Здійснено аналіз наукових підходів до проблеми інклюзії та інтеграції, визначено особливості соціалізації дітей з обмеженими можливостями у процесі навчання. Особливу увагу приділено ролі педагогів, батьків та соціально-психологічних служб у створенні сприятливих умов для навчання, розвитку та виховання таких учнів. Підкреслено значення інклюзивного середовища як чинника формування соціальної активності, комунікативних навичок, позитивної самооцінки та готовності до подальшої інтеграції у суспільство.

МЕТОДИКА ПРОЄКТНОЇ РОБОТИ З УЧНЯМИ ЗЗСО НА УРОКАХ ІСТОРІЇ (НА ПРИКЛАДІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОГРАФІЇ СТЕФАНІЇ ШАБАТУРИ)

Андрій Королько — 2025-11-28

У статті розкрито питання інноваційного підходу в навчанні, а саме використання методу проєктів в історичній освіті. Здійснено спробу інтеграції теми, що розкриває найактивніший період життєвого та творчого шляху Стефанії Шабатури, у формат проєктної роботи з урахуванням вимог навчальної програми закладів загальної середньої освіти для учнів 11-х класів. З огляду на це зрозуміло, що проєкти є чудовим інструментом для організації навчального процесу. Вони у повній мірі виконують триєдину мету (навчання, розвиток і виховання) та концепцію діяльнісного підходу, що є невід’ємною складовою сучасної історичної освіти.

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ВЗАЄМОДІЯ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

Наталія Стеца — 2025-11-28

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти міждисциплінарної взаємодії у соціальній роботі, що забезпечує комплексну підтримку клієнтів у складних життєвих обставинах. Підкреслено важливість співпраці фахівців різних галузей – соціальних працівників, психологів, педагогів, медиків і юристів – для ефективного вирішення соціальних проблем. Визначено принципи системності, партнерства та клієнтоорієнтованості.

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ В ЛОГОПСИХОЛОГІЧНІЙ КОРЕКЦІЇ ОНТОГЕНЕТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Оксана Кас’яненко — 2025-11-28

Актуальність дослідження зумовлена потребою своєчасного подолання онтогенетичних порушень мовлення у дітей раннього віку, що впливають на їхній когнітивний і соціальний розвиток. Мета роботи полягає в обґрунтуванні інтегративного підходу до раннього втручання та визначенні його практичного потенціалу. Досліджено взаємозв’язок сензитивних періодів і стратегій корекції, виявлено проблеми діагностики та доступності допомоги. Доведено ефективність міждисциплінарної взаємодії. Перспективи пов’язані зі створенням стандартів і цифрових платформ.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Тетяна Гуркова — 2025-11-28

У статті представлено результати вивчення стану впровадження дистанційної форми навчання в початковій школі у закладах освіти Запорізької області. Виокремлено педагогічні умови впровадження такої форми навчання. Окрему увагу приділено аналізу платформ для проведення онлайн уроків, способів фіксації результатів навчання учнів, формування в них наскрізних умінь. Предметом вивчення стало також питання підготовки вчителями додаткових матеріалів для здійснення асинхронного навчання.

INTEGRATIVE TEACHING OF GEOGRAPHICAL TOPICS RELATED TO UKRAINE AND AZERBAIJAN IN SECONDARY SCHOOLS

Namig Agamammadov — 2025-11-28

Однією з важливих тем у викладанні географії в середніх школах є теми, присвячені фізичним, економічним та соціальним проблемам країн. Україна належить до Східної Європи, а Азербайджан до Кавказького регіону. Окрім географії Азербайджану, у середніх школах Азербайджану також викладаються географічні теми, пов’язані з іншими країнами. Однією з таких країн є Україна. Соціально-економічні та культурні відносини між Україною та Азербайджаном мають динамічний розвиток. Розширення використання інтегративних методів у навчальному процесі призводить до взаємного розвитку предметів. У цій статті аналізується методологія вивчення географічних особливостей України та Азербайджану в контексті географії, математики, фізики, хімії та біології. Україна та Азербайджан мають багаті мінеральні ресурси. Україна має залізну руду, вугілля, уран, графіт, марганець, хром, боксити, поліметали, титан, калійну сіль тощо, тоді як Азербайджан багатий на ресурси нафти, газу, залізної руди, алуніту, поліметалів, солі тощо. Згадані ресурси можуть бути інтегровані в контекст фізики, хімії та географії в навчальному процесі. Україна має багату степову, лісостепову природну зону, тоді як Азербайджан має понад 50 відсотків напівпустельних та сухостепових, рівнинних та гірських ландшафтів. Ландшафти, ґрунти, флора та фауна обох країн – це області, що вивчаються спільно біологією та географією.

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИКОНАВЦІВ НА СТРУННИХ ІНСТРУМЕНТАХ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ОРКЕСТРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ольга Рябова — 2025-11-28

У статті висвітлюються особливості підготовки студентів інструменталістів до роботи у професіональному колективі. Розглянуто сутність оркестрової діяльності як різновиду колективного музикування, її відмінності від сольного виконавства. Досліджено прийоми оркестрової майстерності виконавців на струнних інструментах і проаналізовано методи її формування на засадах стильового підходу. Підкреслено доцільність застосування різних форм організації навчання студентів на заняттях в оркестровому класі.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА ШКОЛЯРІВ

Оксана Гевко — 2025-11-28

У статті розглянуто основні методичні підходи інтеграції логіко-математичної компетентності дошкільників та школярів засобами використання інформаційних комп’ютерних технологій. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців з цієї проблематики. Застосовано системний та діяльнісний підходи. Використано методи аналізу та моделювання для вивчення дидактичного потенціалу ІКТ (гейміфікація, AR/VR, середовища блочного кодування) як інструменту для розвитку ключових логічних операцій (аналіз, синтез, класифікація, алгоритмізація). Обґрунтовано, що ІКТ є стратегічним засобом для подолання формалізації математичного навчання та забезпечення індивідуалізації освітнього процесу. Визначено, що гейміфікація та інтерактивні додатки ефективно розвивають первинні логічні навички у дошкільників, тоді як середовища кодування та моделювання формують алгоритмічне мислення у дошкільнят та школярів. Доведено, що системна інтеграція ІКТ сприяє формуванню цілісного логіко-математичного світогляду та є ключовою умовою підготовки до життя в умовах технологічного суспільства. Результати статті можуть бути використані для розробки наступної методики використання ІКТ-засобів, створення освітніх ресурсів нового покоління та підвищення кваліфікації педагогів і вихователів.

ОЦІНЮВАЛЬНО-АНАЛІТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ: ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ (за результатами опитування вчителів)

Ольга Андрійчук — 2025-11-28

У статті акцентується увага на шляхах формування та вдосконалення оцінювально-аналітичної компетентності вчителя, яка є невід’ємною складовою його професійної діяльності, оскільки забезпечує ефективне планування, моніторинг та корекцію освітнього процесу. Цінність дослідження полягає в тому, що базується на результатах опитування педагогічних працівників. До складу досліджуваних аспектів входили: володіння педагогами критеріями педагогічного оцінювання; здатність вчителів застосовувати різні методи аналізу освітнього процесу; рівень усвідомленості власної професійної ефективності та готовності до рефлексії.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ

Таміла Гризоглазова — 2025-11-28

У статті висвітлюється сутність феномена музичність, що постає як інтегральна властивість особистості, яка виявляється у здатності глибоко сприймати, усвідомлювати, емоційно переживати та художньо відтворювати музичні образи у власній інтерпретації. Розглянуто особливості та методи її розвитку в молодших школярів у процесі фортепіанного навчання, зокрема: наочно-слуховий метод, ведення щоденника музичних вражень, метод художнього аналізу, художнього діалогу, асоціації, фасилітації, проблемно-пошуковий, виконавського опрацювання відповідних засобів музичної виразності, рефлексії, створення “cитуації успіху”.

УКРАЇНОЗНАВЧИЙ ВЕКТОР ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Тетяна Дуда — 2025-11-28

У статті розглянуто оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах україноцентризму. Наголошено на ціннісно-смисловому наповненні українознавчого змісту як інтегрального фактора освітнього процесу. Підкреслено компетентнісний потенціал українознавчої складової фахової підготовки та представлено авторське тлумачення сутності українознавчої компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Акцентовано увагу на українознавчому потенціалі української фортепіанної музики, необхідності включення до навчального педагогічного репертуару творів українських композиторів, спадщину яких було частково втрачено чи заборонено.

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ

Марина Андрєєва — 2025-11-28

Сьогодні англійська мова є не лише засобом комунікації, а й ефективним інструментом у професійному арсеналі кваліфікованого фахівця. У сфері економіки чітко простежується її вплив на активізацію професійної діяльності, що зумовлено високою значущістю та необхідністю володіння іноземною мовою. Що ж до економічної англійської, або, як її часто називають, ділової англійської у сфері економіки, то варто зазначити, що чітко окреслити її межі та розглядати як самостійну дисципліну досить складно. Адже вона є невіддільною частиною загальної системи англійської мови.

З інтенсифікацією міжнародних політичних та економічних відносин, інтернаціоналізацією світового господарства, розвитком глобалізації, усвідомленням спільності міжнародних проблем та потреби у їхньому спільному регулюванні переговори стали неодмінною формою взаємодії, співробітництва держав. Володіння іноземною мовою для професійного спілкування набуває важливого значення в майбутній діяльності економічних фахівців, що зумовлює зростання ролі дисципліни “Іноземна мова” в закладах економічної освіти.

ENHANCING ORAL PROFICIENCY AMONG UPPER-LEVEL UNIVERSITY STUDENTS

Matanat Mammadova Mirfayaz — 2025-11-28

Здатність усно висловлювати ідеї стала однією з найважливіших навичок для академічного та професійного успіху. Проте студенти старших курсів університетів часто стикаються зі значними труднощами в усному спілкуванні саме в той момент, коли від них очікується представлення результатів досліджень, захист дипломних робіт і участь в академічних та професійних взаємодіях. Розрив між теоретичними знаннями та практичними мовленнєвими навичками залишається нагальною проблемою вищої освіти.

Методологічно дослідження базується на змішаному підході, що поєднує кількісні оцінки рівня усного мовлення до, та після педагогічного втручання з якісними даними, зібраними шляхом спостережень у класі, інтерв’ю зі студентами та за допомогою зворотного зв’язку від викладачів. У дослідженні взяли участь студенти випускних курсів з різних спеціальностей, які протягом 12 тижнів брали участь у програмі, що включала цілеспрямовані мовленнєві завдання, оперативний зворотний зв’язок та взаємооцінювання, інтегровані в навчальні дисципліни.

Новизна цього дослідження полягає в його багатовимірній інструктивній моделі, яка поєднує інтерактивні методики усного мовлення, технологічно підсилені інструменти зворотного зв’язку (такі як автоматичний аналіз мовлення та відеорефлексії) і психологічну підтримку для подолання мовної тривожності. На відміну від традиційних підходів, які розглядають усне мовлення як загальну мовну активність, запропонована модель орієнтована на специфічні комунікативні вимоги окремих академічних дисциплін і професійних ситуацій. У дослідженні також акцентується увага на важливості подолання міжкультурних та емоційних бар’єрів, що перешкоджають ефективному мовленню.

Результати показують, що студенти, які виконували структуровані завдання з урахуванням контексту та отримували зворотний зв’язок, демонстрували помітний прогрес у мовній плавності, лексичному діапазоні та риторичній впевненості. Включення моделювання професійних ситуацій, співпраці з однокурсниками та цифровими системами зворотного зв’язку до навчальної програми підвищує готовність студентів до захисту дипломних робіт, участі в семінарах, співбесідах та професійному спілкуванні.

THE DEVELOPMENT OF CREATIVE ACTIVITY OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Sariyya Huseynli Safar — 2025-11-28

У статті розглядається розвиток творчих здібностей учнів на уроках початкової школи шляхом використання художніх зразків при викладанні різних предметів. Підкреслюється, що використання моделі, заснованої на художніх зразках, в початковій освіті не тільки сприяє творчій активності учнів, а й відіграє значну роль як одна з головних умов підвищення якості освіти.

Автор зазначає, що учні готують презентації, пов’язані з предметними темами, створюють фоторепортажі, розігрують інсценування, пояснюють свої малюнки і виявляють відповідність змісту музики тексту. Ці види діяльності позитивно впливають на засвоєння знань і розвиток творчого мислення. Крім того, вони допомагають розширити кругозір учнів, покращити навички ІКТ та стимулювати інтерес до шкільних предметів.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають теоретичні положення, що розкривають сутність творчого розвитку учнів початкової школи, значення зразків мистецтва в їх моральному і творчому зростанні, а також їх філософські аспекти; сучасну концепцію та теорію освіти для розвитку творчих здібностей дітей; особистісно-орієнтований підхід до навчання; теорію розвиваючого навчання; всебічний і гармонійний розвиток особистості; теорію поступового формування естетичних знань і умінь у молодших школярів.

Наукова новизна дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні впливу використання художніх зразків у початковій школі на підвищення якості освіти. Показано роль і місце художніх зразків у розвитку творчих здібностей учнів, їх естетичному вихованні та культурних якостях.

Розроблено структурну модель використання художніх зразків при викладанні різних предметів для розвитку творчих здібностей учнів початкової школи. З науково-теоретичної погляду, методична система організації уроків визначається використанням інноваційних технологій і художніх зразків як чинника розвитку творчої активності учнів.

Для дітей зразком мистецтва є будь-яка творча діяльність або робота, яка розвиває уяву, емоційне зростання, соціальні навички та естетичне сприйняття світу. Сюди входять живопис, музика, танці, театр, література та інші види мистецтва, які допомагають дітям висловлюватися, вчитися співпраці, розуміти культуру та формувати впевненість у собі.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛЬНОТ: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ

Тетяна Мастеркова — 2025-11-28

У статті висвітлено роль педагогічних професійних спільнот у контексті трансформацій сучасної освіти. Проаналізовано історичні етапи становлення таких спільнот, визначено чинники, що впливають на залучення педагогів до професійної взаємодії, охарактеризовано форми діяльності (формальні й неформальні, офлайн та онлайн). Висвітлено роль педагогічних професійних спільнот як важливого чинника професійного розвитку вчителів у сучасному освітньому середовищі. Продемонстровано потенціал спільнот у впровадженні інновацій, підтримці педагогічного лідерства, формуванні культури рефлексії та професійного лідерства. Охарактеризовано основні виклики й бар’єри, а також перспективи розвитку професійних спільнот в умовах цифровізації освіти в Україні. Акцентовано на необхідності державної підтримки, цифрової трансформації та розбудови мережі професійних спільнот, як чинника підвищення якості професійного самовдосконалення педагога.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У СТРАТЕГІЯХ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ У БАЗОВІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ

Максим Гончаренко — 2025-11-28

У статті порушено актуальний аспект педагогічного обґрунтування використання цифрових технологій в освіті. Зокрема, тема статті “Цифрові технології у стратегіях навчання математики у базовій середній освіті”. Мета статті: конкретизувати напрями розроблення теорії і практики цифрових технологій у стратегіях навчання математики у базовій середній освіті. Методологія дослідження передбачала опору на комплексний підхід і методи узагальнення наукових і методичних праць. Результати дослідження: стратегії навчання у загальному розумінні – це осмислений, попередньо узгоджений з усіма учасниками послідовний алгоритм чи план дій суб’єктів для досягнення конкретної мети навчання. Стратегії навчання передбачають чіткі алгоритми розумових дій, способи та міру координації, організації і управління вчителем діяльності учнів, варіанти вибору учнями прийому, методу, предметної дії для ефективної роботи. Обґрунтовано на прикладі педагогічної технології перевернутого класу чотири напрями розроблення теорії і практики цифрових технологій у стратегіях навчання математики у базовій середній освіті: моніторинг наявного досвіду, усталених практик використання цифрових технологій у стратегіях навчання математики у базовій середній освіті; вивчення і врахування вікових, фізіологічних та індивідуальних особливостей учнів в умовах сьогодення; узгодження із соціально-економічним та технічним забезпеченням освітнього процесу в конкретних географічних, соціокультурних і часових умовах; визначення способу чи каналу систематичної доставки необхідного контенту, технологічного рішення до учня поза навчальною аудиторією. Перспективним визначено дослідження бізнес і медіа-стратегій навчання математики з використанням цифрових технологій у базовій середній освіті. Це питання перебуває у колі жвавих дискусій, тому потребує академічної аналітики.

МОТИВИ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ У ГРУЗИНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ПІСЕННОМУ ФОЛЬКЛОРІ

Давид Меладзе — 2025-11-28

У статті проаналізовано відображення мотивів визвольної боротьби у пісенному фольклорі Грузії та України, який тісно пов’язаний із традиціями та ментальністю народів. Протягом останніх років в умовах світової глобалізації, одним з найважливіших аспектів національної культури є збереження фольклорних традицій. Саме тому, міжнародні та вітчизняні діячі приділяють особливу увагу до культурних надбань людства як складовій духовної ідентичності.

У дослідженні здійснено порівняльний аналіз українських та грузинських композицій ХХ–ХХІ століть, що в різні історичні періоди виступали носіями національної свідомості та символами опору.

ПОТЕНЦІАЛ ГЕЙТКІПЕРА У СУПЕРВІЗІЙНОМУ СУПРОВОДІ ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ (ПЕРШИЙ БАКАЛАВРСЬКИЙ РІВЕНЬ)

Максим Вейтас — 2025-11-28

У статті автором розкрито характеристики ролі гейткіпера, можливості і ризики, що впливають на якість освіти у галузі права на першому бакалаврському рівні вищої освіти. Автор звернув увагу на неоднозначність супервізійного супроводу у правничій освіті. На основі вивчення освітньої програми “Право” проаналізовано зміст компетентностей і очікуваних програмних результатів для підготовки і реалізації завдань супервізії у широкому значенні професійної підтримки, консультування, супроводу у вирішенні практичних завдань. У статті зазначено про те, що в умовах інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, технологізації сервісів і застосунків для освітнього процесу особлива увага має спрямовувати на реалізацію ризик-орієнтованого підходу і дотримання світових етичних стандартів фахівця у галузі права під час теоретичного навчання і реалізації програм виробничих практик. Автором привернено увагу до приписів Міжнародної асоціації юристів (ІВА) щодо поведінки у соціальних мережах для юридичних професій: незалежність, доброчесність, відповідальність, конфіденційність, зміцнення довіри до професії у суспільстві, корпоративна політика. Роль гейткіпера, за пропозицією автора, може передбачати такі елементи супервізійного супроводу, як: високий рівень професіоналізму і доброчесна репутація викладача, наукового керівника, методиста, керівника юридичної клініки, фахова відповідність (курсова підготовка чи формальна освіта з ключовими компетентностями супервізії), успішні практики особистісного гейткіперства (дотримання балансу суворого дотримання верховенства права, професійні зобов’язання перед Законом і суспільством, правом на конфіденційність клієнтів), системна підтримка актуальних знань і компетентностей у галузі права, супервізії, соціальних, поведінкових наук. Визначено потенціал ролі гейткіпера у супервізійному супроводі правничої освіти у межах юридичної деонтології, корпоративного менеджменту і адміністрування, професійної, загальної і цифрової етики, академічної доброчесності та кібергігієни. Перспективним напрямом подальшого дослідження заявленої у назві статті теми визначено імплементацію практик гейткіперів – представників наукових правничих шкіл. Останні автором розглядаються в розумінні підтвердження унікальності освітніх програм вищої освіти у галузі права.