Молодь і ринок

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ КИТАЮ

Юлія Колісник-Гуменюк — 2026-02-26

У статті розглядається кластерний підхід як механізм удосконалення професійної освіти майбутніх педагогів у Китаї. Проаналізовано структуру освітньо-науково-виробничих кластерів, що об’єднують університети, школи, підприємства й наукові інститути. Висвітлено моделі взаємодії між академічною, практичною та виробничою складовими підготовки вчителів, механізми наставництва, використання цифрових освітніх технологій та роль партнерства з бізнесом. Показано, як кластерний підхід сприяє формуванню педагогічних, дослідницьких і технологічних компетентностей, підвищенню якості підготовки кадрів, їх адаптації до потреб сучасної школи. Також ідентифіковано виклики: регіональні дисбаланси, необхідність ресурсного забезпечення, узгодження стандартів між учасниками кластера. Робота містить рекомендації щодо розвитку кластерів у контексті глобалізації та цифровізації освіти.

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ

Віра Курок — 2026-02-26

У статті обґрунтовано педагогічні умови та методику розвитку критичного мислення майбутніх офіцерів Національної гвардії України шляхом опрацювання навчальних відеоматеріалів, створених на основі негативного досвіду виконання службово-бойових завдань. Аналіз наукових джерел засвідчив, що традиційні методи підготовки курсантів ВВНЗ не завжди забезпечують високий рівень аналітичних і рефлексивних умінь, що актуалізує використання динамічних мультимодальних засобів, таких як відеокейси. Розроблена методика включає підготовчий, аналітичний, проблемно-дискусійний та рефлексивний етапи, що сприяють глибокому осмисленню тактичних ситуацій, виявленню помилок, оцінюванню альтернативних рішень і прийняттю обґрунтованих управлінських рішень. Відеоматеріали дозволяють створити умови для інтерактивного аналізу реальних бойових ситуацій, стимулюють когнітивну та емоційну активність курсантів і формують уміння аргументовано оцінювати ризики. Запропоновані психолого-педагогічні умови передбачають поєднання візуального та вербального каналів, організацію дискусій, рефлексивний аналіз і моделювання альтернативних дій. Практична цінність полягає у застосуванні методики в освітньому процесі ВВНЗ НГУ та підвищенні кваліфікації офіцерського складу. Наукова новизна полягає у розробленні системного підходу до використання відеокейсу як засобу розвитку критичного мислення.

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Роман Горбатюк — 2026-02-26

У статті обґрунтовано ефективність імітаційного моделювання у підготовці майбутніх фахівців спеціальності А5.38 Професійна освіта (Транспорт). Застосування такого методу забезпечує формування професійних компетентностей; розвиває аналітичне, критичне та системне мислення; підвищує навчальну мотивацію студентів. Імітаційне моделювання в середовищі MATLAB/Simulink трансформує освітній процес, створюючи умови для побудови “цифрових двійників” систем транспортних засобів, досліджуючи енергетичні процеси без ризику пошкодження дороговартісного обладнання.

ПОЧАТКОВА ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА В ЕСТОНСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: ПОЗАШКІЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

Микола Галів — 2026-02-26

У статті розкрито завдання, зміст та форми військово-патріотичного виховання дітей та молоді в Естонській Республіці, показано позашкільну систему початкової військової підготовки в рамках естонських молодіжних організацій. У результаті дослідження встановлено, що система початкової військової підготовки в Естонській Республіці є поєднанням державних та громадських ініціатив й відбувається, переважно, в позашкільному форматі. Залучення дітей та молоді до організованих практик початкової військової підготовки в Естонії має історичну традицію й спирається на досвід діяльності молодіжних скаутських організацій “Молоді орли” і “Дочки Батьківщини”, які були засновані у міжвоєнні роки. Зазначені організації були відновлені у 1989 р. Після 1990 р. організації набули масового характеру, їхні осередки з’являлися в естонських школах, відтак було вибудувано організаційно-територіальну структуру, яка охоплювала усі повіти країни. У 2013 р. було затверджено статути зазначених молодіжних організацій, які ставили завдання виховувати дітей, юнаків і дівчат у патріотичному дусі. Підготовка членів цих організацій поділена на етапи й передбачає складання етапних і спеціальних тестів. Організації “Молоді орли” і “Дочки Батьківщини” керуються, зокрема, Програмою патріотичного виховання, яка була створена у співпраці з Міністерством оборони у 2017 р. Основними напрямами діяльності “Дочок Батьківщини” та “Молодих орлів” є освіта з питань національної оборони, формування навичок надання першої медичної допомоги, виживання у дикій природі, орієнтування на місцевості, знання історії та культури Естонії. Регулярними заходами є військові табори, щорічні змагання “Міні-Ерна”, спільний для юнаків і дівчат табір “Спектер”, навчання морській справі, курси і семінари для підготовки молодіжних лідерів тощо.

НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Олександр Мозолев — 2026-02-26

У статті висвітлена методологія формування науково-дослідної компетенції майбутніх фахівців фізичної культури у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Автором розкрита послідовність формування в студентів теоретичних знань, практичних умінь і навичок організації та проведенні науково-дослідницької роботи в галузі фізичної культури та спорту. Проаналізовано зміст практичної спрямованості формування науково-дослідної компетенції майбутніх фахівців фізичної культури.

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В КЛАСІ ВОКАЛУ

Ірина Полубоярина — 2026-02-26

Здійснено теоретичний огляд наукових джерел з проблематики роботи. Розглянуто думки вчених щодо сутності поняття “творчість”, “творчий вчитель”, “резонансний спів”. Доведено актуальність зроблених висновків з огляду на нормативну базу нової української школи й науково-методичні дослідження з професійної підготовки; виявлено залежність цього процесу від застосування методу резонансного співу. Визначено переваги зазначеного методу: виховання почуття контролю над акустичними реакціями в головних та грудних резонаторах; здатність здобувача керувати власною резонаторною системою.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Микола Корець — 2026-02-26

У статті розглянуто проблему формування культури енергозбереження у майбутніх педагогів професійного навчання в умовах сучасних викликів енергетичної безпеки України та євроінтеграційних вимог. На основі аналізу наукових джерел обґрунтовано необхідність системного підходу до інтеграції енергозберігаючої тематики у фахову підготовку, визначено структуру культури енергозбереження та її ключові компоненти.

Розкрито педагогічні умови ефективного формування енергозберігаючої компетентності, зокрема міждисциплінарність, практичну спрямованість і використання сучасних технологій навчання. Представлений зміст дисципліни “Енергозберігаючі технології”, яка слугує основою для формування у студентів цілісного розуміння питань енергозбереження.

ПРОКРАСТИНАЦІЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Світлана Архипова — 2026-02-26

У статті здійснено комплексний теоретико-аналітичний огляд феномену прокрастинації у професійній діяльності фахівців соціальної сфери. Розкрито сутність, види та психологічні механізми прокрастинації, проаналізовано специфіку її проявів у соціальній роботі. Визначено основні чинники прокрастинації соціальних працівників, її наслідки для якості соціальних послуг, професійного вигорання та ментального здоров’я фахівців. Окреслено напрями профілактики та подолання прокрастинації на індивідуальному, організаційному та освітньому рівнях.

ВИКОРИСТАННЯ CHATGPT ДЛЯ РОЗВИТКУ АНАЛІТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ

Наталя Дмітренко — 2026-02-26

У статті розглянуто можливості використання ChatGPT у процесі навчання англійської мови для професійного спілкування у закладах вищої освіти. Основну увагу приділено розвитку аналітичного мислення здобувачів вищої освіти в умовах проблемно-орієнтованого навчання. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції штучного інтелекту в освітній процес, окреслено дидактичні переваги та потенційні ризики використання штучного інтелекту у контексті академічної доброчесності та автономності навчання. Обґрунтовано дидактичний потенціал ChatGPT як інтерактивного інтелектуального помічника, здатного сприяти аналізу інформації, формулюванню аргументів і прийняттю обґрунтованих рішень. Доведено доцільність його методично виваженого застосування з дотриманням принципів академічної доброчесності.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ В ОСВІТІ ТА МИСТЕЦТВІ: НОВІ ВИКЛИКИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Анна Новосадова — 2026-02-26

У статті розглянуто особливості використання штучного інтелекту (ШІ) в музичному та образотворчому мистецтві. Зʼясовано, що штучний інтелект в музичному мистецтві може використовуватись як замінник звучання тембру музичних інструментів; в образотворчому мистецтві – стати замінником полотна для написання картини. Визначено, що штучний інтелект – це технологія, що дозволяє цифровими засобами генерувати ідеї, шаблони, тексти, схеми, виконувати різні завдання. Сутність штучного інтелекту є близькою до природи мислення людини. Розглянуто такі програми та додатки як Neural style transfer, Midjourney, DALL-E, Stable Diffusion, AIVA та ін.. Зазначено, що використання даних програм, додатків сприяє розширенню можливостей мистецтва, сприяє пошуку ідей та їх втілень.

НІМЕЦЬКА ВОКАЛЬНА ШКОЛА ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ УКРАЇНСЬКИХ СПІВАКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Орест Сидір — 2026-02-26

Стаття присвячена розкриттю засад німецької вокальної школи. Низка педагогів, які по собі залишили методичні праці, великий педагогічний досвід викладання у закладах вищої освіти чи власних приватних школах, навчали та консультували видатних українських співаків. Досвід, здобутий під їх началом, розширив творчі горизонти українським вокалістам М. Менцінському, Є. Гушалевичу, О. Носалевичу, С. Крушельницькій, Є. Зарицькій, І. Маланюк, І. Туркевич-Мартинець посприяв їх успішній інтеграції в європейський культурний простір, послужив підґрунтям у оперній та власній педагогічній і методичній роботі.

МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Леся Старовойт — 2026-02-26

У статті розглядається методичний інструментарій розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі художньо-творчої діяльності в умовах сучасної початкової освіти. Розкрито систему методів розвитку творчих здібностей, зокрема метод відкриття, індивідуальної та колективної пошукової діяльності, варіативні завдання, художнє експериментування та частково-пошукові завдання. Показано роль комплексних проєктних завдань, дослідження стилів, композиції, кольору, текстури та інтерактивних ігрових завдань у стимулюванні креативності, формуванні індивідуального стилю та активізації пізнавальної діяльності учнів.

INTEGRATION OF ANATOMICAL TRAINING AND INTERCULTURAL COMMUNICATION INTO THE EDUCATIONAL ACTIVITIES OF UKRAINIAN AND INTERNATIONAL STUDENTS IN MEDICAL UNIVERSITIES

Nataliia Hantimurova — 2026-02-26

Стаття присвячена дослідженню інтеграції анатомічної підготовки та міжкультурної комунікації у виховній роботі зі студентами різних спеціальностей медичного профілю, зокрема майбутніми лікарями, фармацевтами, стоматологами, парамедиками та клінічними психологами. З огляду на сучасні освітні реалії підготовка студентів-медиків передбачає не лише формування професійних компетентностей, але й розвиток комунікативної культури, етичної зрілості та міжкультурної чутливості. У роботі подано порівняльний аналіз виховних підходів щодо українських та іноземних студентів, визначено роль анатомічної освіти як фундаментального чинника професійної соціалізації, а також доведено, що поєднання анатомічного змісту та міжкультурної комунікації значно підсилює виховний потенціал освітнього процесу.

ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН ЧЕРЕЗ ЕКОЛОГІЧНІ СИТУАЦІЇ ТА ДИСКУСІЇ

Валерія Борщенко — 2026-02-26

Дослідження підкреслює важливість інтеграції знань, цінностей і практичного досвіду для розвитку екологічної культури та стійких поведінкових орієнтацій учнів.

Показано, що проблемно-дискусійні методи сприяють активізації пізнавальної діяльності, розвитку критичного мислення, комунікативних компетентностей, емоційної чутливості та готовності до практичної участі в охороні навколишнього середовища.

Детально визначено комплекс педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування ціннісного ставлення учнів до природи.

ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. ПРОЄКТ “СТВОРЮЄМО ВЛАСНИЙ БІЗНЕС”

Ельвіра Остапенко — 2026-02-26

Стаття присвячена інноваційному підходу до навчання студентів економічних спеціальностей через інтеграцію підприємницької освіти у процес вивчення англійської мови з використанням навчального проєкту “Launching a business”. Обґрунтовано застосування методу експериментального навчання Девіда Колба та теорії 12 архетипів Маргарет Марк і Керол Пірсон для формування підприємницьких компетентностей у майбутніх фахівців. Представлено детальну методику проведення навчальної гри “Коло пізнання” (“Find yourself”).

МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ

Наталія Перетяка — 2026-02-26

У статті показано роль інженерної графіки як базової дисципліни, що формує просторове мислення, аналітичні здібності та компетентність здобувачів освіти. Наведено недоліки інтеграції дисциплін та пропозиції для їх усунення. Пропоновано практичні шляхи реалізації міждисциплінарних зв’язків у навчальному процесі з підготовки інженерів водного транспорту. Показано, що міждисциплінарний підхід сприяє практичній спрямованості навчання, підвищенню мотивації здобувачів освіти та формуванню комплексних професійних компетентностей.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО АКОМПАНІАТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тетяна Дорош — 2026-02-26

У статті досліджено питання професійної підготовки майбутніх фахівців мистецького профілю до акомпанування. Зроблено компаративний аналіз акомпаніаторської та концертмейстерської діяльності, де з’ясовано, що спільними між ними є вміння здійснювати музичний супровід (акомпанемент) до пісенних творів, досягати виконавської ансамблевої узгодженості, щоб зберегти цілісність музичного твору. Розкрито специфіку підготовки майбутнього фахівця до акомпанування, що суттєво відрізняється від його сольної підготовки.

ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

Тетяна Вдовичин — 2026-02-26

У статті розглядається формування екологічної компетентності учнів на уроках інформатики. Акцент зроблено на інтеграції цифрових технологій у навчальний процес для аналізу екологічних даних, моделювання екосистем і візуалізації наслідків людської діяльності. Показано роль вчителя, сім’ї та позашкільних заходів у розвитку екологічної свідомості, практичних навичок та ціннісного ставлення до довкілля. Стаття підкреслює значення компетентнісного підходу для сталого розвитку суспільства.

АНАЛІЗ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОЄКТУ НАВЧАЛЬНОГО ДОРОБКУ ЄВГЕНА ГУЛИ З ПЛАСТИЧНОЇ АНАТОМІЇ

Любов Ільницька — 2026-02-26

Конкретизоване дослідження спрямоване вперше розкрити унікальність графічних малюнків з пластичної анатомії Євгена Гули. Відтворений накопичений ресурс людської будови у художньому плані скрупульозного натхнення привертає увагу класифікованим виведенням каркасної першооснови у натурних рисунках, що за роки тривання творчого шляху Є. П. Гули, масштабною мірою проєктної сутності оповідають про технічне оволодіння образотворчими засобами індивідуального донесення складнощів при відтворенні тілесної довершеності.

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

Світлана Івах — 2026-02-26

У статті наголошено на актуальності виховання толерантності у сучасної молоді та акцентовано на необхідності ґрунтовного теоретичного осмислення її ключових аспектів, а також виробленні науково обґрунтованих практичних підходів, принципів, методів і прийомів організації толерантного освітнього простору, розробки стратегії й тактики реалізації нових освітніх програм, спрямованих на формування миролюбності та терпимості.

Увиразнено, що толерантність має динамічний характер, який уможливлює стійкість особистості при взаємодії з різним соціальним середовищем. Її фундаментом є наявність в особистості власної позиції, яка забезпечує відкритість і готовність до діалогу, до прийняття “іншого” і виявляється на рівні свідомості та поведінки.

Констатовано, що толерантність поширюється на всі сфери соціальних відносин, соціальної поведінки й соціальної взаємодії, у т.ч. і в середовищі закладу загальної середньої освіти. При цьому ранній юнацький вік визнається сензитивним до засвоєння соціально значущих цінностей, що й обґрунтовує ефективність здійснення психолого-педагогічної роботи з формування толерантності у старшокласників.

Виокремлено основні підходи до виховання толерантності у старшокласників, які полягають в усвідомленні значущості та необхідності миролюбності, прийняття й розуміння інших людей у сучасному соціумі; формуванні поваги до себе, інших людей та їхніх культур; виробленні вміння позитивно й конструктивно взаємодіяти (у т. ч. й на рівнях міжнаціональному і міжрелігійному) та спілкуватися незалежно від національної, культурної, релігійної чи світоглядної приналежності партнерів; визначенні меж толерантності; а також створенні толерантного середовища в суспільстві загалом та в освіті зокрема шляхом демократизації й гуманізації взаємин дітей і дорослих; творчого використання провідних ідей педагогіки толерантності.

РОЛЬ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

Ярослав Новосадов — 2026-02-26

Актуальність роботи зумовлена потребою аналізу тенденцій використання цифрових засобів та трансформації музичної освіти. Визначено, що цифрові інструменти сприяють розширенню взаємодії традиційних та інноваційних освітніх підходів, розвитку самостійності здобувачів освіти, підвищенню у них мотивації до навчання. Конкретизовано провідні цифрові інструменти, що є необхідними для подальшої успішної професійної реалізації в сучасному мистецькому середовищі.

ПРЕЗЕНТУВАННЯ ПЕДАГОГОМ ОСОБИСТІСНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Тетяна Мастеркова — 2026-02-26

У статті обґрунтовано механізми та інструменти презентування особистісних досягнень як складової професійної компетентності педагога в контексті вимог Нової української школи та європейських стандартів. Проаналізовано наукові підходи до формування професійної компетентності, де представлення досягнень розглядається як інтеграція комунікативних навичок, рефлексії та цифрової грамотності. Виявлено труднощі українських педагогів у систематизації результатів роботи. Представлено практичний досвід реалізації ініціативи “Школа цифрового простору” що демонструє ефективність використання цифрових платформ (Padlet, Canva) для професійного розвитку педагогів.

УКРАЇНСЬКІ ВОКАЛЬНІ ТВОРИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ІСТОРИКО-СЕМІОТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Ірина Лященко — 2026-02-26

У статті розглянуто окремі історичні та семіотичні аспекти формування та розвитку дитячих вокальних творів українських композиторів. Виявлено, що загалом в українській музичній культурі спостерігається глибока жанрово-стилістична та знаково-символічна наступність вокальної творчості для дітей. Аналіз низки теоретичних праць вітчизняних фахівців засвідчив необхідність оновлення дослідницьких вимірів названої проблематики. Можна відзначити першочерговість цього питання у контексті модернізації багаторівневої системи мистецької освіти.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Євеній Огуй — 2026-02-26

Розвиток професійної культури є результатом поєднання внутрішніх психологічних ресурсів здобувачів освіти із педагогічними умовами їх реалізації у навчальному процесі. До ключових психологічних передумов віднесено емоційну грамотність, уміння розпізнавати й регулювати емоції, здатність до активного слухання, емпатійність, стресостійкість, саморегуляцію та професійну мотивацію. Педагогічні передумови розглянуто через призму компетентнісного підходу, інтерактивних технологій навчання, практико-орієнтованих методів, тьюторингу, моделювання сервісних ситуацій, розвитку партнерства закладів освіти з представниками індустрії.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Сергій Ващилко — 2026-02-26

Психолого-педагогічні основи професійної підготовки майбутніх учителів технологій розглядаються в статті як цілісна система, що поєднує знання про когнітивні та емоційні процеси учнів із сучасними педагогічними підходами та практичними інструментами.

Аналізуються ключові психологічні компоненти – емоційна компетентність, здатність до емпатії та управління емоціями, а також особливості психології навчання, що включають механізми уваги, пам’яті, мотивації та метакогнітивні стратегії; підкреслюється їхня роль у створенні сприятливого навчального клімату й у забезпеченні ефективності технологічного навчання.

Педагогічні засади статті охоплюють компетентнісний підхід, інтеграцію STEM/STEAM, цифрову педагогіку та практичну спрямованість підготовки: наголошується на формуванні технологічних, інформаційних і соціальних компетентностей, міждисциплінарному підході, володінні інноваційними інструментами та необхідності поєднання теорії з педагогічною практикою і проєктною діяльністю.

Окрему увагу приділено сучасним тенденціям освіти – інтеграції STEM і STEAM для розвитку творчого мислення, цифровій трансформації з використанням онлайн-платформ і віртуальних лабораторій, викликам реформування Нової української школи та впровадженню інноваційних технологій навчання (3D-моделювання, робототехніка, інтерактивні методи).

Практичні аспекти включають підвищення кваліфікації через онлайн-курси, впровадження методичних рекомендацій НАПН України та формування цифрової компетентності як базової професійної навички.

У висновках обґрунтовано необхідність системного оновлення навчальних програм педагогічних закладів, посилення практичної підготовки та безперервного професійного розвитку викладачів для забезпечення готовності майбутніх учителів технологій до інноваційної діяльності в умовах цифрового суспільства. Окреслено перспективи подальших досліджень у галузі оцінювання ефективності STEAM-інтеграції, моделей підвищення цифрової компетентності, індивідуалізації підготовки та інклюзивності технологічної освіти.

ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ AGRITECH

Цуй Сяоке — 2026-02-26

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування проєктувальної компетентності студентів аграрних закладів фахової передвищої освіти в умовах стрімкого розвитку AgriTech та цифрової трансформації сільськогосподарської галузі. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим запитом аграрного сектору на фахівців, здатних працювати в умовах високотехнологічного виробництва, застосовувати цифрові інструменти, аналітику даних, елементи штучного інтелекту, Інтернету речей та робототехніки, а також реалізовувати принципи сталого розвитку.

Здійснено аналіз компетентнісно-орієнтованої філософії освіти на основі матриці професійної освіти, заснованої на компетентностях, розробленої Wesselink, що дозволило виокремити ключові принципи та рівні реалізації компетентнісного підходу в освітніх програмах. Показано, що ефективна підготовка майбутніх фахівців AgriTech потребує інтеграції професійних, цифрових, управлінських і проєктних компетентностей, сформованих у контексті реальних та автентичних професійних ситуацій.

Особливу увагу приділено проєктній діяльності як ключовому інструменту формування проєктувальної компетентності студентів. Обґрунтовано доцільність використання проєктної технології PMBoK як методологічної основи структурування проєктної діяльності в освітньому процесі. На основі п’яти груп процесів і десяти областей знань PMBoK розроблено матрицю проєктувальної компетентності студентів аграрних закладів фахової передвищої освіти, яка дозволяє системно і комплексно оцінювати рівень сформованості відповідних компетентностей.

Запропоновано підхід до оцінювання проєктувальної компетентності студентів із використанням експертних оцінок та ключових показників ефективності (KPI), адаптованих до тематики, специфіки та масштабу навчальних проєктів. Обґрунтовано можливість визначення інтегрального рівня проєктувальної компетентності студентів відповідно до класифікації “поведінковий функціоналізм”, “інтегрований професіоналізм” та “ситуативний професіоналізм” на основі аналізу варіативності експертних оцінок.

Практична значущість дослідження полягає в можливості використання запропонованої моделі та матриці проєктувальної компетентності при розробленні та оновленні освітніх програм аграрних закладів фахової передвищої освіти, організації проєктної діяльності студентів, а також у процесі внутрішнього забезпечення якості освіти. Результати дослідження можуть бути використані викладачами, методистами та розробниками освітніх програм з метою підвищення відповідності підготовки випускників сучасним і перспективним потребам галузі AgriTech.

ШЛЯХ СТУДЕНТА ЯК ІНСТРУМЕНТ БІЗНЕС-ПАРТНЕРСТВА У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ

Лі Чуанці — 2026-02-26

У статті розглядається концепція “шляху студента” як педагогічної та організаційної парадигми для ефективного впровадження бізнес-партнерства у закладах професійної освіти (ЗПО). Автори аналізують сучасні підходи до персоналізації навчального процесу, включаючи Learning Journey Map (LJM), Student Journey Map (SJM) та інші інструменти, що відображають освітній маршрут студента, його знання, навички, потреби, мотивацію та кар’єрні очікування.

Наголошується, що традиційна LJM орієнтована на заклад освіти, а не на роботодавця, що обмежує її практичну ефективність у підвищенні конкурентоспроможності випускників. Для подолання цього недоліку пропонується інтегральний підхід, який об’єднує концепції “шляху студента” та “шляху співробітника” (employee journey). Такий підхід забезпечує безшовну інтеграцію випускників у професійне середовище компаній, сприяє розвитку компетенцій у контексті реальних потреб ринку праці та підвищує взаємну вигоду партнерства ЗПО та бізнесу.

Наводяться приклади успішних практик інтеграції освіти та бізнесу у міжнародному контексті, зокрема: інтегровані бізнес-кластери в Університеті Огайо (США), Канадський навчальний центр пластмас (Humber College) та CAD/CAM центр у Technisch Instituut Heilige Familie (Бельгія). Розглядається також роль спеціальних кластерів професійних спеціальностей у регіональному розвитку, підвищенні якості підготовки кадрів та адаптації навчальних програм до потреб бізнесу.

Науково обґрунтовано, що реалізація концепції “шляху студента” у ЗПО дозволяє: підвищити ефективність професійної підготовки; інтегрувати освітній процес із практичною діяльністю підприємств; забезпечити взаємну вигоду для освітніх закладів, бізнесу та випускників; створити стійкі моделі розвитку локальних інноваційних та промислових екосистем.

СУТЬ І ЗМІСТ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Пей Хао — 2026-02-26

У статті здійснено аналіз цифрових трансформаційних змін у інноваційному розвитку цифрової грамотності викладачів закладів професійної освіти. Використано аналіз, систематизацію та узагальнення інформації щодо визначення місця онлайн-спільноти у наданні викладачам відкритої інтерактивної платформи для обміну досвідом та ресурсами. З’ясовано, що спільне навчання створює відносини співпраці, колективний інтелект у вирішенні проблем; міждисциплінарна співпраця порушує бар’єри між дисциплінами, що дозволяє викладачам з різних галузей досліджувати найкращі практики цифрового навчання. З’ясовано, що використання цифрових технологій включає мультимедійне навчання, інноваційні інструменти: он-лайн-інструменти для співпраці та віртуальні лабораторії. Підвищення цифрової грамотності викладачів це більш гнучкі та інноваційні методи навчання, поєднання цифрових технологій із традиційним навчанням для створення більш творчої, “яскравої”, привабливої та ефективної моделі навчання. Висвітлено значення пошуку інтерфейсів між формальним та неформальним навчанням.

Визначено і охарактризовано п’ять вимірів навичок медіаосвіти: медіа педагогічні компетенції і компетентності; соціалізаційні компетенції в контексті медіа; власні медіа компетентності; розвиток компетенцій викладачів закладу професійної освіти у медійному контексті. З’ясовано як можна підтримувати освітній процес у професійному навчанні за допомогою цифрових медіа та програм Web 2.0. Представлено і охарактеризовано шлях цифрового вдосконалення навчання викладачів професійно-технічного навчання в аудиторії.

Узагальнено необхідність розробки індексу оцінювання цифрової грамотності, комплексна оцінка цифрової грамотності викладачів, посилення методу оцінювання процесу, впровадження оцінювання в процес викладання, навчання та прийняття цифрової грамотності як навчальної мети. У той же час інтелектуальну навчальну платформу можна використовувати для збору даних про поведінку, когнітивні здібності, емоції та інші дані про поведінку викладачів і студентів під час викладацької діяльності в комплексному та цілісному процесі з метою реалізації оцінки процесу і формування набору об’єктивних, стандартизованих, зрілих і справедливих процесів впровадження оцінки цифрової грамотності, які реалізують довгострокову оцінку відстеження та зворотний зв’язок щодо цифрової грамотності викладачів.

ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОУЧИНГУ В ПРОЄКТНІЙ РОБОТІ ВИКЛАДАЧА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ГАЛУЗІ

Олександр Тіщук — 2026-02-26

У статті здійснено теоретичне обґрунтування доцільності впровадження інструментів педагогічного коучингу в проєктну діяльність викладача технологічної галузі. Розкрито функцію викладача як коуча, який виступає фасилітатором партнерської взаємодії у навчальному середовищі, що сприяє формуванню суб’єктності, креативного мислення та здатності до саморегуляції у здобувачів освіти. Окреслено потенціал інтеграції базової коучингової моделі GROW на етапі проєктування навчальних завдань, спрямованих на розвиток практичної та дослідницької компетентності. Обґрунтовано перспективність подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних моделей впровадження педагогічного коучингу в закладах вищої освіти технологічного спрямування.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ДО КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГУ

Костянтин Щербина — 2026-02-26

У статті розглянуто окремі аспекти професійної підготовки майбутніх менеджерів у закладах фахової передвищої освіти. Особливу увагу приділено синергетичному підходу, згідно з яким консолідація зусиль навколо спільної мети забезпечує ефект синергії. Обґрунтовано й визначено організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів до командної взаємодії засобами тренінгу: 1) створення синергетичної єдності між викладачами й студентами у рамках спільних культурно-дозвіллєвих заходів; 2) сприяння майбутнім менеджерам в освоєнні теоретичних основ командної взаємодії та підвищення соціальної відповідальності за її результат; 3) застосування командно-формуючих форм і методів навчання, що занурюють студентів у середовище партнерської взаємодії.