Молодь і ринок

ТЕХНОЛОГІЇ КОРИГУВАННЯ ТРУДНОЩІВ У НАВЧАННІ ТА ПОВЕДІНЦІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Ірина Садова — 2025-04-09

У статті здійснено аналіз технологій навчання в інклюзивній практиці, зокрема коригування труднощів у поведінці та навчанні дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано психолого-педагогічні причини навчальних і поведінкових труднощів учнів в інклюзивному освітньому процесі, досліджено технології корекції цих проявів, а саме: а) нейропсихологічну; б) прикладного поведінкового аналізу (АВА – Applied Behavior Analysis); в) програму TEACCH (Treatment and Education of Autistic and related Communication handicapped Children); г) аугментативну і альтернативну комунікацію (AAC – Аugmentative аnd Аlternative Сommunication).

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО

Світлана Кушнірук — 2025-04-09

У статті висвітлені особливості впровадження інноваційних технологій як засобу формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Автори надали тлумачення цього поняття і запропонували складові комунікативної компетентності майбутнього викладача ЗВО; здійснили аналіз і науково обґрунтували низку інноваційних технологій, які доцільно застосовувати викладачам-практикам з метою формування комунікативної компетентності майбутніх викладачів ЗВО (з’ясовано їх суть і переваги, а також запропоновано варіанти їх застосування в освітньому процесі).

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВИХОВАТЕЛІВ У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Ореста Карпенко — 2025-04-09

У статті досліджується проблема професійної компетентності вихователів закладів дошкільної освіти в контексті сучасних освітніх трансформацій. Проаналізовано сучасні підходи до формування професійної компетентності вихователів. Схарактеризовано модель “Сім компетенцій вчителів ХХІ століття”, її застосування у дошкільній освіті зарубіжних країн. Висвітлено міжнародний досвід підготовки вихователів ЗДО, виявлено як спільні риси, так і суттєві відмінності. Представлено результати бібліометричного дослідження, запропоновано шляхи удосконалення якості підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ФАХОВИХ КОЛЕДЖАХ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олена Гомонюк — 2025-04-09

У статті розкрито особливості підготовки майбутніх педагогів у фахових коледжах. Актуалізовано, що для забезпечення якісної підготовки майбутніх педагогів у фахових коледжах в умовах воєнного стану важливим є змістове наповнення та методичне забезпечення дисциплін психолого-педагогічного циклу, педагогічної практики. Доведено, що значущим аспектом підготовки виступає розвиток не лише професійних, але й особистісних компетентностей майбутнього педагога. Закцентовано, що інноваційні технології навчання, такі як інтерактивні методи, використання цифрових інструментів, проєктна діяльність є важливими в умовах освітнього середовища, що здатне відповідати викликам сьогодення.

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОГО І РАЦІОНАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ: НАУКОВИЙ ДИСКУРС І ОСВІТНЯ ПРАКТИКА

Лариса Сливка — 2025-04-09

Мета дослідження полягає у представленні теоретичних напрацювань науковців з проблеми формування в учнівства навичок безпечного та раціонального харчування і висвітленні практичних аспектів реалізації програм відповідного змісту. Простежено стан вивчення педагогічного виміру проблеми в українському науковому дискурсі, відзначено, що цей контент ще не став системним явищем у вітчизняній науці. У статті сприятливе здоров’ю харчування потрактовано як чинник досягнення двох глобальних цілей сталого розвитку ‒ “подолання голоду” і “міцне здоров’я”. Актуалізовано поняття, які використовують для опису сприятливого здоров’ю харчування (“доцільно організоване і вчасне харчування”, “збалансоване харчування”, “культура харчування”, “правильне харчування”, “раціональне харчування”), подано окремі характеристики цих понять.

Констатовано, що важливим фактором впровадження знань і формування навичок раціонального і безпечного харчування є педагогічна стратегія. Представлено анотований огляд низки відповідних наукових праць і навчально-методичних посібників. Виявлено кількісне зростання в Україні практичних ініціатив щодо формування культури здорового харчування учнівства.

ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Любов Прокопів — 2025-04-09

У статті досліджуються особливості формування етнокультурної компетентності здобувачів вищої освіти України засобами музейної педагогіки. Розкрито освітньо-виховний і просвітницький потенціал етнографічних і мистецьких музеїв закладів вищої освіти, що забезпечує формування етнокультурної компетентності студентів. Висвітлено основні напрями, традиційні та інноваційні форми роботи музейних педагогів зі студентською аудиторією. Акцентується увага на важливості співпраці з державними і громадськими музеями України, які реалізують програми національного виховання засобами етнопедагогіки.

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЯК КЛЮЧОВОЇ СИСТЕМИ НЕПЕРЕРВНОСТІ ОСВІТИ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

Оксана Самойленко — 2025-04-09

У статті авторами здійснене теоретичне обґрунтування методів і підходів до формування цифрової компетентності у майбутніх педагогів в умовах сучасних освітніх викликів та неперервності освіти протягом життя, що і зумовлено метою дослідження. На основі кореляції, авторами подані основні підходи до формування та розвитку цифрової компетентності майбутніх педагогів: 1) застосування інтерактивних та дистанційних форм навчання в змісті професійної підготовки майбутніх педагогів (що зумовлено концепцією коннективізму); 2) використання змішаного навчання (blended learning) у підготовці педагогів (що зумовлено теорією саморегульованого навчання, когнітивною теорією мультимедійного навчання); 3) професійний саморозвиток шляхом урізноманітнення онлайн-курсів, сертифікаційних програм (що зумовлено теорією безперервної освіти, андрагогічною моделлю навчання, теорією цифрового навчання). До кожного із зазначених підходів запропоновані шляхи реалізації у підготовці майбутніх педагогів.

РОЛЬ ЛОГОПЕДА У МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНІЙ КОМАНДІ ПРИ РОБОТІ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Ірина Онищук — 2025-04-09

На нинішньому етапі розвитку освіти проблема розвитку дітей із особливими освітніми потребами набуває пріоритетного значення. Вирішення даної проблеми вимагає ефективного корекційного логопедичного впливу. Дослідження зосереджене на аналітиці ролі логопеда у мультидисциплінарній концепції роботи з дітьми з інклюзією. У статті обґрунтовано, що вчасно організована психолого-педагогічна допомога в контексті мультидисциплінарного підходу спроможна попередити появу наступних відхилень у розвитку дитини, і забезпечити максимальну реалізацію її реабілітаційного потенціалу. Доведено, що процес супроводу дітей з мовленнєвими порушеннями становить цілеспрямовану, організовану систему діяльності фахівців щодо забезпечення оптимальних умов розвитку дітей з інклюзією відповідно до їхніх індивідуально-вікових особливостей, і провідна роль у цьому контексті належить логопедам.

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ

Марина Хмара — 2025-04-09

Поширення дистанційних форм освіти, персоналізація особистих потреб та здобутків студентів, адаптивність до нових викликів часу стали важливими особливостями і характерними рисами сучасних освітніх інтерактивних технологій. У статті проаналізовано зміст та особливості впровадження інтерактивних технологій навчання у системі фізичного виховання студентів. Авторами розкриті інноваційні форми проведення занять з фізичного виховання студентів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Використання сучасних інтерактивних технологій приводить до суттєвих змін у методах, засобах і організаційних формах навчання студентської молоді.

ВПРОВАДЖЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Сергій Онищенко — 2025-04-09

У статті досліджено використання мобільних додатків для формування економічної компетентності студентів енергетичної галузі. Проаналізовано основні переваги мобільних додатків у освітньому процесі, серед яких персоналізація навчання, доступ до актуальної економічної інформації та інтеграція інтерактивних освітніх платформ. Наведено результати сучасних досліджень, що підтверджують ефективність використання мобільних додатків і фінансових симуляторів у процесі підготовки майбутніх фахівців енергетичної галузі. Розглянуто методичні підходи до впровадження мобільних додатків у освітній процес, їхній вплив на рівень економічної грамотності та професійну підготовку майбутніх фахівців. Підкреслено роль цифрових технологій у підвищенні конкурентоспроможності випускників та адаптації їх до викликів сучасного ринку праці. Висвітлено перспективи подальших досліджень щодо вдосконалення методів інтеграції мобільних додатків у навчальні програми та розробки ефективних підходів до оцінювання їхнього впливу.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В ГАЛУЗІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

Оксана Жигайло — 2025-04-09

У статті визначено сутність і структуру методичної компетентності вчителя як особливого виду професійної компетентності, описано критерії та рівні розвитку методичної компетентності майбутнього вчителя, означено вимоги Концепції Нової української школи щодо підготовки вчителя початкових класів – фахівця кваліфікованого, конкурентоспроможного, компетентного, працівника, який володіє своєю професією, орієнтується в суміжних сферах діяльності, здатний до ефективної діяльності, працює за фахом на рівні світових стандартів. Здійснено аналіз наукових досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів, який дає підставу стверджувати про наявність суперечностей між необхідністю вдосконалення професійної підготовки вчителів на основі компетентнісного підходу й академічною системою організації процесу їх підготовки та між сучасними вимогами до високого рівня методичної компетентності спеціалістів і недостатньою розробленістю в науці методики їх застосування. Також систематизовано наукові уявлення про процес формування методичної компетентності майбутнього вчителя (на прикладі підготовки вчителя початкових класів) під час професійної підготовки у закладі вищої освіти.

ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДІЄСЛОВА

Світлана Луців — 2025-04-09

У статті з’ясовано, що сучасне навчання мови набуває компетентнісного спрямування. Комунікативна компетентність, яка визнана основним завданням початкової освіти, є комплексною рисою особистості, що включає багато елементів, одним з яких є лексична компетентність. Встановлено, що формування лексичної компетентності можливе лише за умови послідовної та систематичної уваги вчителя до лексичних явищ як під час вивчення відповідних тем на уроках української мови, так і в інших розділах навчальної програми.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Соломія Ілляш — 2025-04-09

У статті розглядається проблема підготовки вчителя початкових класів до професійної діяльності на основі компетентнісного підходу. Проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних науковців до розуміння поняття “компетентність”. З’ясовано, значення компетентнісного підходу в процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності під час навчання у ЗВО. Визначено, що компетентнісний підхід є відображенням вимог суспільства, а також сучасної системи освіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів, які мають не лише володіти необхідними знаннями та вміннями, але й здатні постійно їх удосконалювати і вміти застосовувати у нестандартних ситуаціях.

ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ганна Бигар — 2025-04-09

Встановлено, що у межах предметно-методичної підготовки майбутніх учителів значущими стають знання про здоров’я і здоров’язбереження, а також актуалізується необхідність освоєння здоров’язбережувальних технологій. Запропоновано з метою засвоєння предметних знань щодо здоров’язбереження та здоров’язбережувальних технологій і їхнього практичного використання реалізувати під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу (психогімнастики, релаксаційні хвилинки, аутотренінги, дихальні гімнастики).

“AD FONTES” : ІСТОРИЧНІ ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ІДЕЇ ЦІЛІСНОЇ ОСВІТИ ОСОБИСТОСТІ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ СВІТОГЛЯДНИХ СИСТЕМАХ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Руслан Басенко — 2025-04-09

Студію присвячено систематизації та атрибутації найважливіших першоджерел історико-педагогічного дослідження розвитку ідеї цілісної освіти особистості в європейських світоглядних системах раннього Нового часу, оцінці їхнього джерелознавчого та пізнавального потенціалу. Першоджерела, за критерієм спільності форми репрезентації інформації, об’єднано у десять джерельних корпусів, зокрема філософсько-педагогічні твори, промови і відозви, у яких, поряд із обґрунтуванням необхідності та змісту тогочасних суспільно-релігійних змін, було представлено й гуманістичні уявлення про цілісну освіту особистості; інституційно-педагогічні документи; освітні курикулуми, навчальні плани та стандарти, які становлять виняткове значення для висвітлення змісту, методичних та організаційно-педагогічних засад реалізації ранньомодерної ідеї цілісної освіти особистості; духовно-релігійні твори, теологічні трактати і пам’ятки гомілетики (проповіді); автобіографічні, біографічні й агіографічні (життя святих) твори, апологетична література; епістолярні джерела; навчальна література, якою послуговувалися у тогочасних закладах освіти протестантів та єзуїтів; матеріали діловодства (державне, судове, приватне), які дають змогу прослідкувати організаційно-педагогічні та інституційні засади реалізації ідеї цілісної освіти особистості у навчальному процесі тогочасних гімназій і колегіумів; полемічні джерела та філіпічна (критична) література; зображальні та речові джерела, які дають змогу як “персоніфікувати” тогочасний освітній простір, так і побачити його матеріальні свідчення. Зроблено висновок про важливість критичного та релігійно нейтрального аналізу першоджерел, що допоможе уникнути їхнього догматичного трактування, осучаснення і механічної інтерпретації.

ПОСТУП ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА ЇЇ ДИДАКТИКИ В УКРАЇНІ

Надія Стецула — 2025-04-09

Стаття присвячена дослідженню історії становлення шкільної географії та методики її навчання у контексті еволюції географічних й методичних ідей та освітніх нормативно-правових документів. Розкрито фактори розвитку національної системи географічної освіти та її дидактики. Наведено авторську періодизацію розвитку географії як навчальної дисципліни і методики її навчання, в якій сутність та послідовність періодів пов’язана із змінами як у системі освіти країни загалом, так і в географічній зокрема. Охарактеризовано особливості оновлення навчальних програм шкільної географічної освіти.

МІСЦЕ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ У СТРУКТУРІ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ”

Леся Колток — 2025-04-09

У статті розглядаються питання інтеграції предметів у початковій школі та важливість встановлення міжпредметних зв’язків. Такий підхід відповідає сучасним освітнім стандартам та підходам до організації освітнього процесу у початковій школі і сприяє розвитку цілісного усвідомлення світу, формуванню навичок критичного мислення, підвищенню ефективності навчання молодших школярів. Акцентується увага на значенні природничої освітньої галузі у структурі інтегрованого курсу “Я досліджую світ”; аналізуються основні принципи інтеграції що ґрунтуються на пізнанні навколишнього світу.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Лілія Стахів — 2025-04-09

У статті розкрито роль і місце формування професійних компетентностей у майбутніх вчителів початкових класів з метою створення інноваційного освітнього середовища Нової української початкової школи. Акцентовано на низці сучасних освітніх нормативно-правових документів, навчально-методичних посібниках, розроблених для здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта. Окреслено участь викладачів кафедри та студентів крізь призму організації та проведення таких наукових заходів, як фестивалі, проєкти, науково-практичні семінари, тренінги, остьові лекції тощо, які систематично проводяться викладачами кафедри у межах співпраці з закладами загальної середньої та вищої освіти, Центрами професійного розвитку, Львівським обласним Будинком вчителя тощо.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ У ТЕХНОЛОГІЧНУ ОСВІТНЮ ГАЛУЗЬ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Руслана Даниляк — 2025-04-09

У статті розглядається проблема інтеграції медіаграмотності у технологічну освітню галузь у початковій школі. Проаналізовано наукові підходи до медіаосвіти та її значення для формування критичного мислення учнів початкових класів. Обґрунтовано необхідність впровадження елементів медіаграмотності у заняття технологічної освітньої галузі у початковій школі, що сприятиме розвитку інформаційної культури учнів. визначено вплив і значення засобів масової інформації на ефективність освітнього процесу та формування медійної культури учнів початкових класів.

ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ДОСЛІДЖЕННЯ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА

Світлана Цюра — 2025-04-09

У статті розглянуто особливості технологій навчання як дослідження у контексті підготовки майбутнього педагога. Запропоновано модель змісту освіти навчання як дослідження для студентів педагогічних спеціальностей, що ілюструє систему формування компетентностей у методах та методології наукового дослідження, характерній для сучасної педагогічної науки та компетентностей організації пошукової діяльності учнів; визначено типові ознаки організації освітнього процесу навчання як дослідження.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СТОМАТОЛОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ДИТЯЧІЙ СТОМАТОЛОГІЇ НА ЗАСАДАХ СИТУАТИВНО-КОМУНІКАТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Оксана Єфремова — 2025-04-09

Статтю присвячено проблемі побудови, впровадження та реалізації педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання і аналізу отриманих результатів її реалізації.

Розглянуто програму дослідницько-експериментальної роботи, в якій відображено методику проведення констатувального, формувального та підсумкового експериментів. Констатувальний етап, крім проведення початкової діагностики рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії в дитячій стоматології, мав на меті наукове обґрунтування обраних діагностичних методик і методів дослідження, вибірку експериментальних і контрольної груп, заміри вихідного стану досліджуваного готовності магістрів стоматології. Формувальний етап спрямовувався на впровадження та реалізацію педагогічної системи підготовки майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології на засадах ситуативно-комунікативного моделювання, функціонування цієї системи в кожній експериментальній групі, контроль за дотриманням усіх умов експерименту, проведення проміжних діагностик формування готовності до професійної взаємодії. Підсумковий етап передбачав виявлення досягнутого в результаті реалізації педагогічної системи рівня готовності майбутніх стоматологів до професійної взаємодії у дитячій стоматології, порівняльний аналіз результатів у всіх експериментальних групах і у зіставленні з контрольною групою, проведення підсумкової діагностики й узагальнення отриманих результатів. Отримані в межах дослідницько-експериментальної роботи дані засвідчили незначні зміни сформованості готовності до професійної взаємодії майбутніх стоматологів контрольних груп та значущі зміни в експериментальних групах. Приріст високого рівня сформованості досліджуваної готовності в контрольних групах становив +2,3 %, а в експериментальних – +9,09 % (на 6,79 % більше); приріст середнього рівня: в контрольних групах – +13,82 %, а в експериментальних – +35 % (на 21,18 % більше). Зменшення задовільного рівня відбулося отже: в контрольних групах на -9,68 %, а в експериментальних – на -35,91 %. Також відбулося зменшення студентів з низьким рівнем: у контрольних – на 6,45 %, а в експериментальних – на 8,18 %.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МЕДИКІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПАЦІЄНТІВ

Аліна Балицька — 2025-04-09

У статті розглянуто проблему психологічного супроводу реабілітації в Україні та можливості застосування здоров’язбережувальних технологій майбутніми медиками у зв’язку зі зростанням потреби у впровадженні доказових методів для відновлення функцій та соціальної адаптації пацієнтів. Окремо увагу приділено когнітивно-поведінковій терапії, яка допомагає коригувати емоційні реакції та поведінкові патерни, поліпшувати психоемоційний стан пацієнтів та їх благополуччя.

INNOVATIVE TEACHING METHODS FOR FUTURE SPECIALISTS IN LIBRARY, INFORMATION, AND ARCHIVAL STUDIES

Maryna Shlenova — 2025-04-09

У статті досліджується важливість інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх фахівців з бібліотечної, інформаційної та архівної справи. В умовах стрімкої діджиталізації інформаційного сектору традиційні підходи до викладання вже не є достатніми. Дослідження підкреслює необхідність набуття студентами практичних навичок роботи з цифровими інструментами, командної роботи й аналітичного мислення, щоб відповідати вимогам сучасного інформаційного суспільства. Обговорюються різні інноваційні методи, зокрема проєктне навчання, гейміфікація, кейс-стаді, змішане навчання, симуляції та використання AR/VR-технологій. Ці підходи сприяють розвитку професійних компетенцій, залучаючи студентів до виконання реальних завдань, заохочуючи активну участь і розвиваючи вміння розв’язувати проблеми. Автор також розповідає про практичне застосування цих методів у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, демонструючи їхню ефективність у підготовці майбутніх фахівців до роботи в динамічному професійному середовищі. У статті підкреслюється, що інтеграція сучасних освітніх стратегій підвищує мотивацію, поліпшує адаптивність і відповідає світовим тенденціям у вищій освіті.

АРТИСТИЗМ ЯК КОМПОНЕНТ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Зоряна Жигаль — 2025-04-09

У статті розглянуто проблему музично-педагогічної освіти формування педагогічного артистизму майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фахової підготовки. Висвітлено способи прояву артистизму вчителя музичного мистецтва та шляхи його розвитку в педагогічній діяльності.

Констатовано, що артистизм є необхідною складовою педагогічної майстерності майбутнього учителя музичного мистецтва, адже яскраво виражений артистизм допоможе зміцнити в школярів інтерес до музики та до занять з музичного мистецтва.

ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ СОЛО ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ СИМФОНІЧНОГО ОРКЕСТРУ

Володимир Салій — 2025-04-09

У статті розглянуто питання пов’язане з розвитком інструментального соло духових інструментів у контексті еволюції симфонічного оркестру. Визначено сутність поняття “оркестрова концепція” та з’ясовано фактори, що її формують. Доведено зв’язок між еволюцією соло та розвитком оркестру. Проаналізовано фактори, які сприяли виникненню та розвитку соло духових інструментів в оркестрі. Солістична роль в оркестрі розглядається як відображення процесів змін, що відбуваються всередині оркестрової концепції.

ВПЛИВ ТВОРЧОГО ВНЕСКУ ІНТЕРПРЕТАТОРІВ ФОРТЕПІАННОЇ МУЗИКИ ВАСИЛЯ БАРВІНСЬКОГО НА ПРОФЕСІЙНУ ОСВІТУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Лариса Яковенко — 2025-04-09

У статті висвітлено значення виконавських підходів до інтерпретації творів В. Барвінського в контексті музично-педагогічної освіти та їхню роль у формуванні виконавської майстерності майбутніх фахівців музичного мистецтва. Увагу приділено внеску видатних піаністів – представників львівської фортепіанної школи, зокрема, Галі Левицької, Дарії Гординської-Каранович, Романа Савицького, Любки Колесси, Олега Криштальського та Марії Крушельницької, які суттєво вплинули на виконавську традицію та розвиток інтерпретаційного мистецтва творів композитора.

Підкреслено, що вивчення творчого внеску інтерпретаторів музики Барвінського сприяє не лише оволодінню технічними й художніми аспектами виконання, але й розвитку музичного мислення, розширенню репертуару майбутніх музикантів, а також усвідомленню національних і європейських культурних цінностей.

Запропоновано практичні підходи до інтеграції знань про виконавську спадщину В. Барвінського, які включають аналіз записів, організацію майстер-класів, проведення практичних занять, творчих обговорень. Зазначені методи спрямовані на гармонійний розвиток технічних, емоційних і художніх здібностей студентів, уможливлюючи інтеграцію досвіду інтерпретаторів у процес формування виконавських і педагогічних навичок.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Ірина Дікун — 2025-04-09

У статті представлено авторське тлумачення сутності поняття національно-культурної ідентичності, його змістово-структурні компоненти. Обґрунтовано необхідність українознавчого спрямування змісту професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва як чинника формування національно-культурної ідентичності. Особливу увагу приділено освітньо-пізнавальній, пошуково-дослідницькій, художньо-творчій діяльності студентів під час культурологічної практики, що сприяє усвідомленню національно-культурної приналежності, вихованню патріотизму як ключових засад формування національно-культурної ідентичності особистості майбутнього фахівця.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Вадим Бескоровайний — 2025-04-09

У статті розглянуто вплив соціальних мереж на формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти. Проаналізовано нормативно-правові документи та наукову літературу з цієї проблематики. Визначено, що національна ідентичність є основою для патріотизму, активної громадянської позиції та єдності нації. Охарактеризовано поняття “національна ідентичність” та основні чинники її формування у здобувачів вищої освіти: освітні програми, позаавдиторні заходи, громадські організації і соціальні мережі. Доведено, що соціальні мережі є ефективним засобом формування світогляду, цінностей, соціалізації та ідентичності здобувачів вищої освіти. Висвітлено позитивні та негативні аспекти впливу соціальних мереж на формування особистості. Запропоновано ключові напрями для формування національної ідентичності: створення якісного національного контенту, формування онлайн-спільнот, залучення молоді до національних ініціатив, інтеграція соціальних мереж в освітній процес, розвиток медіаграмотності, популяризація української мови і культури.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СКЛАДОВА В СТРУКТУРІ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Андрій Мозгальов — 2025-04-09

У статті актуалізовано роль інтелектуальної складової у структурі цифрової компетентності фахівців з інформаційних технологій. Визначено основні вміння цифрової компетентності: використовувати, фільтрувати, оцінювати, створювати, проєктувати та поширювати цифрові ресурси. Презентовано різноаспектні визначення інтелекту, види інтелекту – моральний, соціальний, аналітичний, емоційний. Проаналізовано питання співвідношення соціального, аналітичного та емоційного видів інтелекту. Розглянуто специфіку й особливості технології штучного інтелекту, напрями використання: аналіз та обробка даних, індивідуалізація процесу навчання з адаптацією матеріалу до потреб студентів, автоматизація завдань, інтерпретація музичних звуків і візуальних образів.

ІНТЕРАКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДЛЯ НАВЧАННЯ ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ

Анжеліка Чернюк — 2025-04-09

Стаття присвячена актуальній проблемі впровадження інтерактивних стратегій навчання у процес фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей у контексті формування ключових компетентностей, необхідних для навчання протягом життя. Авторка обґрунтовує переваги застосування інтерактивних стратегій навчання задля підвищення якості підготовки здобувачів вищої педагогічної освіти, зокрема, їхньої здатності адаптуватися до змін і розв’язувати складні завдання в умовах сучасного глобалізованого світу.

ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Наталія Шмарко — 2025-04-09

У статті досліджується роль фізичної культури у формуванні естетичних цінностей студентів закладів фахової передвищої освіти. Аналізується вплив занять спортом і рухової активності на розвиток гармонійного сприйняття краси тіла, здорового способу життя та естетичних ідеалів. Окреслено зв’язок між фізичною активністю та емоційно-чуттєвим сприйняттям естетичних норм, що сприяє особистісному розвитку молоді. Особливу увагу відведено інтеграції естетичного виховання у систему фізичної культури як засобу гармонізації внутрішнього світу особистості студента.

A MODEL FOR SHAPING FUTURE ACTORS’ READINESS FOR PROFESSIONAL ACTIVITIES USING INNOVATIVE TECHNIQUES

Ivan Holovatiuk — 2025-04-09

У статті охарактеризовано суть моделювання в освітньому процесі. Обґрунтовано доцільність побудови структурно-якісної моделі формування готовності майбутніх акторів до професійної діяльності. Розглянуто комплексний концепт готовності майбутніх акторів до професійної діяльності. На основі аналізу педагогічної та психологічної наукової літератури визначено основні підходи до трактування поняття “готовність”, а також суміжних концептів “кар’єрна готовність”, “творча готовність”, “готовність до професійної діяльності” та інші види готовності: психологічна, комунікативна, саморегуляційна тощо, безпосередньо пов’язані з готовністю майбутніх акторів здійснювати професійну діяльність. Представлено поетапну структуру процесу формування готовності майбутніх акторів до професійної діяльності та подано погляд зарубіжних науковців щодо розмежування понять job readiness і work readiness. Виокремлено компоненти готовності майбутніх акторів до професійної діяльності (мотиваційний, когнітивно-практичного, емоційно-вольовий, особистісно-розвивальний). Наведено обґрунтування виокремлених компонентів, що відображають різні аспекти становлення студентів – майбутніх акторів як фахівців (необхідність наявності мотивації до професії, сформований комплекс професійних знань, умінь та навичок, здатність до регуляції власних емоцій, прагнення до особистісного і професійного саморозвитку). Визначено показники, за якими відбувається визначення рівня сформованості кожного з компонентів готовності майбутніх акторів до професійної діяльності. Охарактеризовано доцільність використання інноваційних педагогічних технологій зокрема арт-терапевтичних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх акторів. Наведено приклади арт-терапевтичних технологій, що мають найбільший потенціал для формування готовності майбутніх акторів до професійної діяльності (ізотерапія, бібліотерапія, рухова терапія, музикотерапія, драматерапія).