Молодь і ринок

ВИВЧЕНІ УРОКИ ДОСВІДУ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Олег Бойко — 2025-02-13

У статті розглянуто вивчені уроки застосування змішаного навчання у системі військової освіти. Виявлено, що “навчання будь-коли та в будь-якому місці” засновано передовсім на системному і компетентнісному методологічних підходах.

Проведений аналіз результатів досліджень, теоретичних праць, нормативних вимог свідчить, що змішане навчання у системі професійної військової освіти має як позитивний, так і негативний досвід, врахування уроків якого дасть їх змогу бути більш адаптивною і гнучкою до викликів воєнного стану та інших загроз.

Авторами відзначається першочерговість розв’язання проблеми щодо модернізації системи вищої військової освіти за принципом “випередження” її змісту з урахуванням майбутніх викликів та загроз.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Тетяна Cобченко — 2025-02-13

У статті розглянуто актуальну в умовах воєнних викликів сьогодення проблему. Окреслено суть та складові професійної компетеності учителів початкових класів. Представлено вітчизняні нормативно-правові засади, що регулюють професійну підготовку вчителів початкових класів. Визначено пріоритетні напрями формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах воєнних викликів. У ході дослідження зроблено висновок, що процес формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів передбачає модернізацію та удосконалення організації професійної освіти у закладі вищої педагогічної освіти.

РЕАЛІЇ І ПРОБЛЕМИ МОВИ ГЛОБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ

Ірина Зварич — 2025-02-13

У статті розглядається кілька ключових аспектів впливу англійської мови на глобальну комунікацію. Від історичного контексту та освітньої важливості до її впливу на технології та культуру, ми заглибимося в багатогранну роль, яку відіграє ця мова. Розуміючи цю динаміку, студенти та викладачі можуть краще оцінити цінність англійської мови в сучасному світі і використовувати її силу для ефективного спілкування.

Ми виокремили деякі способи впливу англійської мови для розвитку глобального ділового спілкування студентів у вивченні англійської мови: осмислення студентами рідною мовою висловлення іноземною та культуру його використання; студенти повинні знати норми та звичаї спілкування країни, мову якої вивчають; студенти мають бути гнучкими у професійному спілкуванні; вивчення іноземної мови як глобальної розширить професійні можливості студентів; освітні технології опанування діловою англійською мовою; англійська мова – мова міжнародного бізнесу; культурний обмін і соціальне спілкування; проблеми та реалії опанування іноземною мовою.

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Світлана Кушнірук — 2025-02-13

Стаття досліджує основні теоретичні та практичні аспекти національно-патріотичного виховання у закладах загальної середньої освіти. Авторами актуалізовано структуру національно-патріотичного виховання, яка включає три основні напрями (громадсько-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання, духовно-моральне виховання). Наголошено на ролі в національно-патріотичному вихованні предмету “Захист України”, який формує оборонну свідомість учнівської молоді, доносить ідею важливості існування власної держави, її збереження і захисту. З’ясовано роль у національно-патріотичному вихованні позакласної роботи, проєктної діяльності та волонтерства.

ПРАКСЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-МАГІСТРІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Оксана Шквир — 2025-02-13

У статті акцентовано увагу на необхідності підготовки майбутніх учителів-магістрів зі спеціальності 013 Початкова освіта на засадах праксеологічного підходу. Уточнено сутність понять “праксеологія”, “праксеологічний підхід”, “праксеологічний підхід до підготовки майбутніх учителів-магістрів зі спеціальності 013 Початкова освіта”. Визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів-магістрів зі спеціальності 013 Початкова освіта на засадах праксеологічного підходу. Висвітлено досвід викладачів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії щодо реалізації визначених педагогічних умов.

ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЇВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ З ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ОСВІТЯНСЬКОГО РУХУ

Олена Квас — 2025-02-13

У статті висвітлено перспективний досвід діяльності музейних закладів у системі вищої освіти зі збереження, дослідження та популяризації історії освітянського руху різних регіонів України. Підкреслено практичне значення освітніх навчальних музеїв як важливих соціокультурних інститутів, ефективних навчальних платформ у закладах вищої освіти. Акцентується увага на необхідності повноцінної реалізації освітньо-виховного потенціалу музеїв освіти, використання засобів музейної педагогіки у процесі підвищення рівня професійної компетентності студентів.

ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЮБОМИРА ГУЗАРА (1933–2017)

Микола Галів — 2025-02-13

У статті представлено результати дослідження педагогічного світогляду і поглядів кардинала, провідника Української греко-католицької церкви Любомира Гузара (1933–2017). У результаті дослідження встановлено, що педагогічні погляди Л. Гузара зосереджувалися на таких аспектах: а) сучасне соціальне замовлення і завдання щодо освіти і виховання української молоді; б) релігійно-моральне виховання; в) інституції та чинники виховання й освіти; г) історія освіти. Він зумів глибоко пізнати проблеми і травми українського посттоталітарного суспільства, усунення яких бачив не лише у релігійно-церковній, але й педагогічній площині – шляхом виховання нового покоління українських громадян. Сучасне завдання освіти він убачав у вихованні людини, яка б керувалася вірою в Бога і християнськими моральними засадами, була здатною до активної діяльності в умовах демократії, відзначалася наявністю таких рис: людська гідність, християнський патріотизм, громадянськість, відповідальність. Неодноразово Л. Гузар вів мову про “християнське виховання”, підкреслював серйозні недоліки в релігійно-моральному вихованні сучасної молоді. Зміст виховання він вбачав у цінностях, які повинні стати духовним дороговказом людини. Особливого значення надавав таким цінностям, як добро, свобода, правда, мир. Певну увагу Л. Гузар присвячував методам і засобам виховання: моральному авторитетові, прикладові, повчанню, молитовним практикам тощо. Визначальними чинниками виховання Л. Гузар уважав сім’ю, школу, Церкву, молодіжні організації. Найбільше уваги присвячував власне родинному вихованню й надавав рекомендації щодо удосконалення його методики. Закликав виховувати нових учителів, які б привнесли до школи непорушні моральні цінності, усунули корупцію, дбали про знання і розвиток дітей. Значну увагу присвячував питанням вищої освіти, вважаючи, що університети повинні орієнтувати свої зусилля на формування цінностей, світогляду, а не лише професійних знань та умінь. До питань історії освіти Л. Гузар звернувся у своїй докторській дисертації щодо екуменічної діяльності А. Шептицького, проаналізувавши його освіту та просвітницько-педагогічну діяльність.

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩІ

Галина Білавич — 2025-02-13

Стаття присвячена проблемі використання музейної педагогіки в професійній підготовці майбутніх фахівців у Республіці Польща (РП). Зазначено, що музейна освіта в закладах вищої освіти (ЗВО) РП не тільки забезпечує студентів теоретичними знаннями, а й дає їм можливість застосувати ці знання на практиці. Університети активно впроваджують музейну освіту у свої освітні програми, готуючи висококваліфікованих фахівців. Музейна освіта добре розвивається не тільки в університетах Варшави і адміністративних центрів воєводств, а й невеликих міст РП, університетські музеї стали освітніми, культурними, науковими центрами. Чимало польських університетів є важливими осередками підготовки фахівців у сфері музеології та культурної спадщини. Використання музеїв як освітнього середовища розширює можливості професійної підготовки майбутніх фахівців, формує здобувачів вищої освіти як патріотів, свідомих громадян, виховує національну пам’ять, формує національну ідентичність.

ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

Галина Білецька — 2025-02-13

Обґрунтовано необхідність фундаменталізації змісту професійної підготовки майбутніх вчителів природничих навчальних предметів. Визначено і схарактеризовано три рівні фундаменталізації змісту професійної підготовки майбутніх вчителів природничих навчальних предметів: перший рівень – поглиблення природничо-наукової підготовки; другий – реалізація міжпредметних зв’язків природничо-наукових дисциплін; третій – інтеграція дисциплін професійної підготовки майбутніх вчителів природничих навчальних предметів.

ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ІНДИКАТОР ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Світлана Калаур — 2025-02-13

У статті обґрунтовано фахову компетентність як науковий феномен та зроблено спробу довести, що вона є індикатором професіоналізму майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Представлено обґрунтування професіоналізму вихователя, який є гарантом високої якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти. На основі аналізу вітчизняних наукових студій фахову компетентність майбутніх вихователів визначено як сукупність теоретичних знань, практичних умінь і навичок, особистісно-професійних якостей, необхідних для здійснення якісної професійної діяльності в умовах закладу дошкільної освіти. Зазначено, що сформована на високому рівні фахова компетентність є індикатором професіоналізму майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти, оскільки полягає у здатності до інновацій, гнучкості, аналізу власної професійної діяльності, командної роботи, творчості у професійній діяльності тощо.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ МЕДИЧНОЇ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ

Олена Снісар — 2025-02-13

У статті проаналізовано інноваційні підходи, які доцільно застосовувати при викладанні природничих дисциплін, що враховують сучасні досягнення біології та хімії у галузях генних і клітинних технологій, імунотерапії, фармакогенетики, персоналізованої медицини, їх впровадження у медицину та фармацію. Акцентовано увагу на інтерактивному навчанні, міждисциплінарній інтеграції, технології проблемного навчання, застосуванні структурно-логічних схем, візуалізації за допомогою комп’ютерного та мультимедійного обладнання, віртуальних лабораторій, використанні ліцензійних програмних продуктів.

БАГАТОМОВНІСТЬ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ

Оксана Волошина — 2025-02-13

Довгострокові цілі та завдання модернізації вищої освіти нашої країни багато в чому співзвучні сучасним світовим тенденціям, зумовленим міжнародними відносинами та міжкультурним спілкуванням. Нині без володіння іншомовними комунікативними компетенціями важко уявити успішного спеціаліста в лінгвосоціокультурному просторі. Представники провідних аграрних підприємств поряд із професійними компетенціями наголошують на необхідності володіння співробітниками професійною іншомовною комунікативною компетенцією, що є вагомим компонентом для формування професійної успішності випускників аграрних закладів вищої освіти. Це зумовлено необхідністю у вивченні передового аграрного досвіду представників різних країн та зарубіжних аграрних методик, читання професійної літератури українською й іноземною мовами, презентації результатів своєї роботи на міжнародному ринку. Необхідно відзначити, що рівень знання іноземної мови вагомо впливає на швидкість реалізації таких завдань і може суттєво скоротити час на імплементацію новітніх та перспективних рішень у реаліях нашої країни, оптимізувати виконання професійних завдань. Аналіз наукової літератури з питань багатомовного навчання дозволив нам виділити низку принципів, що характеризують два глобальні напрями вітчизняного лінгвосоціокультурного простору: полілінгвальний (і полікультурний як невід’ємна його частина) та мультилінгвальний (зокрема, мультилінгводидактика). Усі вони у своїй сукупності належать до багатомовного навчання. Основними принципами полілінгвального навчання, що виділяються сучасними дослідниками, є: культуровідповідності, діалогічності, інтегративності, поєднання національних та регіональних культурних традицій, полікультурного освітнього середовища, від універсального до специфічного, зіставлення мов, що вивчаються, комунікативності, врахування рідної мови, активності та самостійності, принцип лінгвокультурологічного підходу, індивідуалізації, автономного навчання. Аналіз наукової літератури з питань багатомовного навчання дає підставу виділити такі принципи полікультурної освіти: діалогу культур, дидактичної культуровідповідності, домінування проблемних культурознавчих завдань, культурної варіативності, культурної рефлексії.

STUDENTS’ AND TEACHERS’ MENTAL HEALTH IN CROSS-CULTURAL EDUCATIONAL COMMUNICATION

Tetyana Petrenko — 2025-02-13

У статті розкрито авторське бачення підтримки ментального здоров’я студентів і викладачів під час крос-культурної комунікації. Цінним у статті є розкриття основного поняття ментального здоров’я відповідно до організації крос-культурної навчальної комунікації. Автором приділено увагу формуванню сприятливого емоційного фону навчального процесу у різних видах та каналах комунікації. Для попередження бар’єрів крос-культурної комунікації, які впливають на ментальне здоров’я студентів і викладачів, запропоновано чотири напрями використання крос-культурної навчальної комунікації для збереження і підтримки ментального здоров’я студентів і викладачів університету: 1) будувати між індивідуальні відносини учасників навчального процесу з урахуванням навчальних цілей за принципом моральної корисності, 2) супроводжувати навчальний процес позитивними ідеями філософії серця Г. Сковороди для порозуміння і забезпечення стабільно сприятливого емоційного фону навчання, 3) орієнтувати навчальну комунікацію на розвиток особистості студента не лише через результати, але й через осмислення перебігу навчальних подій, 4) забезпечувати необхідний відпочинок і попередження розумової втоми, наприклад, за допомогою частої зміни видів занять, міжпредметні зв’язки, проєкту чи групову роботу. Зазначено про доцільність вивчення потреб, мотивів навчання студентів, сфери особистого зацікавлення у результатах навчання, колективних зацікавлень у розвитку репутації університету, впливу науки освітньої компоненти на суспільство тощо. Викладач має спрямувати свою роботу на створення спільноти однодумців, залучати до співпраці і регулярного моніторингу рівня емоційного комфорту навчальної комунікації волонтерів, представників студентського самоврядування, стейголдерів, колег групи забезпечення освітньої програми, Гаранта освітньої програми. Важливим аспектом використання крос-культурної навчальної комунікації для збереження і розвитку ментального здоров’я студентів є глибоке і систематичне вивчення ресурсних можливостей відповідних дій не лише студентів, але й педагогічних працівників. Основа для ухвали рішення про способи навчальної комунікації є мета навчального заняття чи іншої форми опанування навчальної програми.

РОЗВИТОК ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ НА ПРИКЛАДІ САМОБУТНОСТІ ТА ВЗАЄМООБМІНУ УКРАЇНСЬКОЇ ТА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ КУЛЬТУР

Андрій Королько — 2025-02-13

У статті проаналізовано навчальні програми з предмету “Історія України” для учнів 10–11-х класів. Увагу звернуто на висвітлення Кримського питання, а саме культури кримськотатарського народу в змісті шкільної історичної освіти. Зважаючи на регіональне різноманіття України, доцільним вважається розвиток загальнокультурної компетентності в учнів старших класів, що сприятиме кращому розумінню і шанобливому ставленню до культурної спадщини країни.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ ПРИ АНАЛІЗІ ПИСЬМОВИХ СПОГАДІВ ПЕРЕСІЧНИХ ЛЮДЕЙ

Світлана Біла — 2025-02-13

У статті висвітлено методичні засади організації науково-дослідницької діяльності учнів та студентів з письмовими спогадами (на прикладі опрацювання спогадів Ольги Стебельської). Стверджується, що при організації науково-дослідницької діяльності з письмовими спогадами пересічних людей старшокласникам і студентам закладів фахової передвищої освіти варто передовсім ознайомитися з методологією дослідження такого роду джерел та основними віхами біографії автора документа. Вказано, що при опрацюванні спогадів необхідно виокремити з інформації факти, які є важливими з історичного ракурсу, а також проаналізувати емоційне наповнення джерела, яке віддзеркалює світоглядні переконання і ціннісні орієнтації автора.

THE POTENTIAL OF TRAINING TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF FORMING PEDAGOGICAL REFLECTION AMONG HIGHER EDUCATION STUDENTS OF SOCIONOMIC PROFILE

Tetyana Kravchyna — 2025-02-13

Предметом статті є використання тренінгових технологій для активізації формування педагогічної рефлексії у студентів вищих навчальних закладів соціономічних дисциплін. У роботі досліджується потенціал передових інструментів, таких як адаптивні системи на основі штучного інтелекту, віртуальна реальність (VR), гейміфікація та електронні портфоліо, для вирішення проблем у розвитку рефлексивних практик. Мета дослідження полягає в тому, щоб розробити концептуальну основу для впровадження технологій навчання, які ефективно підтримують критичне мислення, етичне мислення та професійну адаптацію, з урахуванням унікальних складнощів соціономічної освіти. У дослідженні використовується змішаний підхід, який поєднує аналіз літератури, теоретичне моделювання та практичну оцінку існуючих технологій навчання. Методологія підкреслює, як ці технології можуть бути адаптовані, масштабовані та оцінені для відповідності міждисциплінарним і культурно чутливим вимогам соціономічної освіти. У статті визначено ключові прогалини у сучасному використанні технологій навчання, зокрема проблеми адаптації, масштабованості, доступності та оцінювання результатів рефлексивної діяльності. Запропоновано структуровану концептуальну основу, засновану на чотирьох основних складових: адаптація, поетапна підтримка, співпраця та оцінювання. Ця концептуальна основа пропонує практичні стратегії для інтеграції технологій навчання в соціономічну освіту, з акцентом на контекстно-орієнтовані сценарії, структуровану рефлексію, взаємодію між студентами та багатовимірне оцінювання. Серед помітних результатів є демонстрація того, як штучний інтелект (ШІ) та віртуальна реальність (VR) можуть поглибити рефлексивне навчання шляхом моделювання реальних соціономічних викликів та надання зворотного зв’язку в режимі реального часу. У дослідженні зроблено висновок, що тренінгові технології мають значний потенціал для трансформації розвитку педагогічної рефлексії в соціономічну освіту. Однак їх ефективне впровадження вимагає подолання виявлених прогалин шляхом цілеспрямованої адаптації, розробки надійних методів оцінювання та інклюзивного дизайну. Рекомендації включають проведення додаткових досліджень адаптивних систем для персоналізованих навчальних траєкторій, розширення ініціатив щодо доступності та програм навчання викладачів для оптимізації використання цих технологій.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МОТИВІВ ОБРАННЯ АБІТУРІЄНТАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРОФЕСІЙ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Олена Василенко — 2025-02-13

Стаття присвячена дослідженню основних мотивів обрання абітурієнтами закладів вищої освіти професій соціономічного профілю. Автор статті аналізує такі поняття, як: мотив, мотивація, професійна мотивація, мотиваційна спрямованість особистості. У статті проведено емпіричне дослідження на визначення основних мотивів обрання абітурієнтами закладів вищої освіти професій соціономічного профілю, що дало змогу автору статті зробити висновок, що на цей вибір значний вплив мають такі мотиви, як: соціальні (бажання самовдосконалюватись та саморозвиватися, налагоджувати соціальні контакти, надавати допомогу і підтримку навколишнім); пізнавальні (прагнення до здобуття нових знань і оволодіння навичками з певної професійної діяльності); творчі (творче ставлення до праці і творчий характер самої праці).

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧИХ НАУК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Тетяна Гуркова — 2025-02-13

У статті розглянуто актуальні аспекти впровадження віртуальної реальності в початковій ланці. Визначено, що VR для педагогів є викликом. Наразі це питання – одне із пріоритетних вимог сучасності. Учні початкової школи в реаліях сьогодення не мають можливості моделювати, маніпулювати з предметами, досліджувати, експериментувати, подорожувати в реальному часі. Перехід на дистанційне навчання поставив перед педагогами нове завдання – опанувати новітні технології, зокрема VR в початковій освіті. Упровадження передових досягнень країн світу поширюється теренами НУШ. Віртуальна реальність на заняттях у початковій школі активно залучає до опанування новими знаннями здобувачів освіти, мотивує, зацікавлює, створює ситуацію успіху. Однак, попри численні переваги, цифровізація освіти супроводжується значними недоліками. Серед них – різниця у забезпеченні технікою, доступність та швидкість інтернету в сільських школах. Для підвищення ефективності впровадження цифрових технологій (VR) в освітній процес необхідно здійснювати підготовку викладачів до роботи у цифровому середовищі, розробити нові методики навчання, знайти оптимальний баланс між цифровими й традиційними методами навчання, а також забезпечити супровід з боку держави та інститутів післядипломної освіти, зокрема.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗМІСТУ ФОРМУВАННЯ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ В МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

Олена Мурзіна — 2025-02-13

У статті розкрито форми та методи, за допомогою яких здійснюється реалізація змісту формування медіакомпетентності майбутніх лікарів у процесі доклінічної професійної підготовки в медичному університеті. Пропонуємо комплексне застосування традиційних та інноваційних форм організації освітнього процесу в медичному університеті. До основних методів відносимо нетрадиційні, інтерактивні методи навчання; есе; дослідницький метод; презентації освітньо-наукової діяльності; метод проєктів; портфоліо; індивідуальні завдання на платформі edX; індивідуальні завдання в додатку Office 365 Teams. Впровадження в освітній процес запропонованих форм та методів сприяє ефективному формуванню медіакомпетентностей майбутніх лікарів на етапі доклінічної професійної підготовки в медичному університеті.

ІННОВАЦІЙНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ МОДЕЛЮВАННЯ

Андрій Тригуб — 2025-02-13

У статті проаналізовано особливості моделювання інноваційного освітнього середовища закладу вищої освіти з використанням цифрових інструментів та інформаційних систем.

Уточнено сутність понять “освітнє середовище”, “інноваційне освітнє середовище”, “моделювання інноваційного освітнього середовища”. Доведено, що технологізація процесу моделювання інноваційного освітнього середовища дає змогу створити оптимальні умови для ефективного поєднання у цьому процесі управлінських підходів та інноваційних ресурсів, що сприятиме поліпшенню якості освітнього середовища, підвищенню його прозорості та ефективності.

МОТИВАЦІЙНО-СМИСЛОВА РЕГУЛЯЦІЯ РОЗВИТКУ СПОРТИВНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ

Михайло Галатюк — 2025-02-13

У статті запропоновано й обгрунтовано механізм мотиваційно-смислової регуляції розвитку спортивної культури студентів. Під час дослідження з’ясовано, що мотиваційно-смислова регуляція розвитку спортивної культури є психолого-педагогічним процесом, який здійснюється на основі рушійних сил поведінки, враховує особистісні цінності та смислові орієнтири спортивної діяльності студентів. Розкрито суть основних складових мотиваційно-смислової регуляції. Визначено зміст спортивного мотиву, його особливості. Встановлено, що система спортивних мотивів сприяє позитивній трансформації смислоутворювальних цінностей спорту.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ

Іван Іскерський — 2025-02-13

У статті розглянуто методологічні підходи до дослідження професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю з використанням технологій тайм-менеджменту: системний, компетентнісно-орієнтований, діяльнісний, особистісний. Наголошено на необхідності використання інноваційних методів тайм-менеджменту у формуванні вміння у майбутніх фахівців соціономічного профілю планувати та розподіляти час.

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ З МАТЕМАТИКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ ЗАСОБАМИ ТЕСТОВИХ ОНЛАЙН ПЛАТФОРМ

Ольга Кутняк — 2025-02-13

У статті проаналізовано функціональність таких тестових онлайн платформ, як EasyTestMaker, Kahoot!, Google Forms, ProProf Quiz Maker, що призначені для створення, проведення онлайн-тестування, його обробки й аналізу. Розроблено тести з математики за допомогою Google Forms з урахуванням методичних рекомендацій щодо проведення тестування та його відповідності до тестування національного рівня. Тестові платформи сприяють індивідуалізації, диференціації, мотивації навчання, забезпечують адаптацію до сучасних вимог освітнього середовища.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ДОКТОРСЬКИХ СТУПЕНІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Наталя Дерстуганова — 2025-02-13

У статті на підставі ґрунтовного аналізу нормативно-рекомендаційних документів, якими регулюється процес підготовки здобувачів докторських ступенів у Великобританії, та сучасних наукових доробків, присвячених різним аспектам докторської підготовки у цій країні, визначена низка особливостей, характерних для підготовки здобувачів докторських ступенів у системі вищої освіти Великої Британії. Встановлено, що академічна автономія суб’єктів освітньої діяльності Великобританії дає їм змогу самостійно встановлювати вимоги для майбутніх здобувачів наукового ступеня, здійснювати підготовку докторантів за власними освітньо-дослідницькими програмами, визначаючи обсяг їхньої освітньої складової, і очікувані результати на кожному етапі підготовки. З’ясовано, що у процесі докторської підготовки особливу роль відведено науковому керівництву та побудові індивідуальної освітньо-дослідницької траєкторії здобувачів докторського ступеня з урахуванням особистих очікувань кожного із молодих дослідників.

TRADITIONAL STEREOTYPES OF SPEECH ETIQUETTE IN THE FRAMEWORK OF THE UKRAINIAN OUTLOOK

Valentina Tymkova — 2025-02-13

У статті розкрито зміст та сутність поняття “мовленнєвий етикет”, його основні характеристики, зв’язок з поняттям ввічливості, культурно-національною специфікою і параметрами дискурсної варіативності, що визначають процес мовленнєвої взаємодії між комунікантами.

Зазначено, що український мовленнєвий етикет – явище прогресивне й суто національне, бо належить рідній (материнській) мові та відображає національний характер українця, його ментальність – склад розуму, самобутній спосіб мислення та світосприймання. Це категорія загалом стала. Однак прогрес суспільства вносить у нього, відповідно до конкретних практичних потреб, певні корективи, спрямовані на подальше вдосконалення й розвиток. Скажімо, поява радіо, телевізора й телефону зумовила потребу у відповідному для них етикеті спілкування. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна – утвердження коректності й доброзичливих стосунків між людьми.

Зауважено, що український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, утілені в системі стійких формул і виразів для прийнятих і запропонованих суспільством ситуацій чемного контакту зі співбесідником. До таких ситуацій належать: звертання до співрозмовника та привернення його уваги, вітання, знайомство, вдячність, пробачення, прощання тощо.

У висновках зазначено, що важливо добре засвоїти чинники, які впливають на вибір словесної формули в конкретній комунікативній ситуації: фактор адресата (його вік, стать тощо), комунікативні умови (місце, час, тривалість спілкування), характер взаємин між співрозмовниками тощо.

ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ДИЗАЙНЕРІВ: ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ ТА ВІЗУАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Тетяна Штайнер — 2025-02-13

У статті авторами окреслено зміст поняття “професійно-практична підготовка майбутніх дизайнерів”, що передбачає кореляцію таких компонентів: опанування теоретичної бази, розвиток практичних навичок, формування творчого мислення застосування інтегрованих технологій; підготовка до командної роботи. Розглянуто шляхи інтеграції мультимедійних технологій, що виступають ефективним інструментом у розвитку креативного мислення та візуальної грамотності у майбутніх дизайнерів: 1) створення інтерактивного контенту; 2) забезпечення доступу до віртуальних платформ; 3) уможливлення використання віртуальної та доповненої реальності; 4) уможливлення організації онлайн-колаборації. Результатом дослідження авторами окреслені організаційно-методологічні умови ефективної реалізації мультимедійних технологій у професійно-практичній підготовці дизайнерів (створення сучасного технічного середовища; розробка адаптованого змісту навчальних програм, що зумовлює інтеграцію курсів з використання мультимедійних технологій; методична підтримка викладачів).

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВПЛИВУ АГРЕСОРА В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

Юрій Юрчак — 2025-02-13

У статті проведено ґрунтовний аналіз дефініцій таких понять, як “умови”, “педагогічні умови” та “педагогічні умови підготовки майбутніх офіцерів до протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора в умовах інформаційної війни”. Дослідження наукової літератури, присвяченої проблемі інтерпретації терміна “педагогічні умови”, виявило різноманіття підходів і неоднозначність у поглядах науковців щодо його визначення. З’ясовано одностайність позиції учених, що запропоноване визначення виконує роль своєрідного “містка” між теоретичними засадами та практичною реалізацією. Воно як вираження методологічних основ формування певного явища сприяє досягненню заздалегідь визначених педагогічних цілей через інтеграцію інновацій у навчально-виховний процес. На основі аналізу досліджень, присвячених обраній тематиці, з’ясовано, що дослідники у процесі визначення педагогічних умов активно застосовують такі методи, як експертна оцінка, дискусії та ранжування. У ході дослідження окреслено педагогічні умови, необхідні для підготовки майбутніх офіцерів до ефективної протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора в контексті інформаційної війни. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи забезпечення національної безпеки України з урахуванням специфіки Державної прикордонної служби України. Вивчено окремі підходи до визначення гібридної війни, визначено сутність та загальні риси гібридної війни, проаналізовано проблемні питання захисту національних інтересів на державному кордоні.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

Марина Андрєєва — 2025-02-13

В Україні приділяють велику увагу якості підготовки фахівців аграрної галузі, адже сільське господарство завжди вважалося основою забезпечення продовольчої безпеки держави та добробуту її жителів. Професійна освіта студентів аграрних закладів вищої освіти включає розвиток міжкультурної діалогічної взаємодії, встановлення професійної комунікації в науковій та освітній сферах, участь у міжнародних проєктах, спрямованих на регіональні особливості виконання професійних обов’язків, що суттєво впливають на ефективність виконання професійних завдань у кожному окремому регіоні.

Розуміння та вміння користуватися професійною мовою є ключовим елементом для майбутнього агронома, адже це не лише частина іншомовної комунікативної компетентності, але й важливий інструмент для взаємодії у процесі виконання важливих професійних завдань.

Саме тому у пропонованій статті розглянуто сутність феномена комунікативної культури як важливого елемента професійної майстерності й особистісної культури спеціалістів у аграрній галузі.

FEATURES OF THE MANIFESTATION OF CRITICAL THINKING IN PRESCHOOL-AGED CHILDREN

Aghamali Gunay Fazail — 2025-02-13

У статті зазначається, що вивчення критичного мислення дітей дошкільного віку суттєво впливає на загальний розвиток їх особистості. Уже діти дошкільного віку за сприятливих умов здатні осягнути сутність об’єктів пізнання, з чого зробити певні висновки, знайти помилки і невідповідності, міркувати про причини, що їх викликали. Тому необхідно ставити перед дошкільнятами завдання, які поступово ускладнюються і вимагають порівняно напруженої розумової діяльності, і спрямовувати їх на самостійне їх вирішення.

Мета дослідження полягає у вивченні психологічних особливостей формування критичного мислення дітей дошкільного віку та факторів, що впливають на його розвиток. Під час дослідження були використані такі методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, експеримент, психодіагностичні методики, якісний та кількісний аналіз результатів дослідження. Важливим методом у вивченні відповідної проблеми є аналіз літератури.

Новизна дослідження. Формування психічних якостей у дітей дошкільного віку посилюється на тлі розвитку окремих психічних процесів, не носить раптово поступовий характер. Зібрано та систематизовано фактичну інформацію, що характеризує критичність мислення дітей дошкільного віку. Показано психолого-педагогічні шляхи та засоби формування психічних якостей у дітей дошкільного віку.

УПРОВАДЖЕННЯ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В МУЗИЧНІЙ ОСВІТІ КИТАЮ: ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Ань Чжоу — 2025-02-13

У статті висвітлено досвід впровадження змішаного навчання в музичні навчальні заклади Китаю. Визначено змішане навчання як гібридне онлайн- та офлайн-навчання, як нова тенденція у реформуванні та розвитку музичної освіти Китаю в майбутньому. Зазначено, що успішність впровадження змішаного навчання залежить від створення відповідної інфраструктури, розробки якісного цифрового контенту та забезпечення належної методичної підтримки. Ключовими елементами ефективної реалізації змішаного навчання є спеціалізовані освітні платформи, високоякісні навчальні відео, віртуальні лабораторії та системи онлайн-оцінювання. Описано три етапи впровадження змішаного навчання у музичні заклади. Зроблено висновок, що змішане навчання надає можливість для ефективної інтеграції традиційних та інноваційних освітніх ресурсів, впровадженню інноваційних дидактичних підходів, зокрема відкриті курси, перевернутий клас та інші. Наголошено що фокус наукових досліджень з проблеми змішаного навчання спрямовано на теоретичні та методичні засади ефективності означеного підходу.