Молодь і ринок

STRATEGIC FRAMEWORK FOR TRAINING 21st-CENTURY PHYSICIANS: A MULTIDIMENSIONAL AND COMPETENCY-BASED APPROACH

Oksana Isayeva — 2025-10-03

У статті пропонується стратегічна основа для реінжинірингу медичної освіти відповідно до сучасних імперативів охорони здоров’я. Беручи до уваги педагогічні принципи, котрі базуються на доказах, та спираючись на передовий світовий досвід, ця основа об’єднує технологічну інтеграцію, оцінювання на основі компетенцій, міжпрофесійну освіту та орієнтований на пацієнта підхід.

Підготовка лікарів XXI ст. вимагає зміни парадигми від традиційних дидактичних моделей та динамічної, міждисциплінарної чи компетентнісної освітньої структури. Інтегруючи ранній клінічний досвід, передові технології моделювання, цифрові інструменти та глобальні перспективи охорони здоров’я, сучасна медична освіта повинна цілісно розвивати як технічні, так і гуманістичні компетенції. Підкреслюючи етичну чесність, культурну компетентність, дослідницьку грамотність та благополуччя лікарів, цей багатогранний підхід забезпечує виховання адаптивних, співчутливих та прогресивних клініцистів, здатних орієнтуватися в складнощах сучасних систем охорони здоров’я та задовольняти потреби різних груп пацієнтів.

KSZTAŁTOWANIE UMIEJĘTNOŚCI POZYTYWNEJ INTERAKCJI U UCZNIÓW JAKO PROBLEM NAUKOWY I PEDAGOGICZNY

Larysa Slyvka — 2025-10-03

Мета дослідження полягає у представленні стану наукової і навчально-методичної розробленості проблеми формування в учнів початкової школи навичок позитивної взаємодії. Зазначено, що актуальність проблеми, задекларованої у назві статті, зумовлюється насамперед браком безконфліктного, толерантного і доброзичливого функціонування у соціальних мікросередовищі і макросередовищі. Уточнено значення понять “взаємодія” у контексті людей і “позитивний”. Представлено авторську характеристику поняття “позитивна взаємодія”. Репрезентовано анотований огляд теоретичного доробку (статей, тез, інформаційних повідомлень на освітніх сайтах тощо) дослідників з проблеми формування в учнів навичок позитивної взаємодії, а саме: “Вчимося жити разом : посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі “Основи здоров’я” (початкова школа)” (Т. Воронцова, В. Пономаренко); “Формування позитивної взаємодії фахівця у сфері “людина‒людина” засобами тренінгу” (І. Матійків); “Як спілкуватися і взаємодіяти ефективно?” (К. Метельська і Ю. Меладзе); “Психологічні методи позитивної комунікації для дітей ‒ ефективні стратегії у дитячому середовищі”.

З’ясовано, що навички позитивної взаємодії є компонентом групи навичок, які інтегровано у феномені “соціальний складник здоров’я”, який, своєю чергою, визначають як узгоджену взаємодію людини із соціальним середовищем, розв’язання особистістю різноманітних життєвих ситуацій у соціальному середовищі. Серед навичок позитивної взаємодії (навичок соціального здоров’я) виокремлюють такі групи: навички ефективного спілкування; навички співпереживання; навички розв’язування конфліктів; навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації; навички спільної діяльності і співробітництва. Деталізовано змістову сутність кожної з анонсованих груп навичок. Схарактеризовано низку форм, методів, прийомів і засобів формування в учнів навичок позитивної взаємодії.

КОЛОРИСТИЧНІ ЗАСАДИ ЖИВОПИСНОЇ ПІДГОТОВКИ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ХУДОЖНІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Тетяна Паньок — 2025-10-03

У статті розкрито роль колористичних засад у системі живописної підготовки здобувачів освіти художніх спеціальностей. Обґрунтовано, що саме колір як ключовий елемент художньої мови є важливим чинником розвитку творчого мислення, образного бачення та професійної самореалізації. Акцентовано увагу на необхідності цілісного засвоєння колористичних знань: теорії кольору, символіки, емоційного й психологічного впливу, а також умінь аналізувати та застосовувати кольорові рішення в практичній роботі.

Проаналізовано сучасні проблеми підготовки здобувачів освіти, зокрема зниження інтересу до роботи з натури, поверхове сприйняття кольору та відсутність самостійного художнього мислення. Визначено педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню колористичного мислення: поетапне навчання, рефлексія, поєднання теорії з практикою, створення творчого середовища, що стимулює індивідуальні пошуки.

Зроблено висновок, що лише комплексна й педагогічно обґрунтована реалізація колористичних засад у живописній підготовці забезпечує повноцінний розвиток художньо-творчих здібностей здобувачів освіти та формування їхньої професійної художньої ідентичності.

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ФАХІВЦЯ ТЕХНОЛОГІЙ: ПАРТНЕРСТВО ТА ЙОГО ВИДИ

Віталіна Лопушняк — 2025-10-03

У статті розглядається роль партнерства у розвитку професійного становлення особистості як складного і динамічного процесу формування професійної ідентичності. Проаналізовано поняття професійного становлення, його етапи та фактори, що впливають на професійний розвиток. Особлива увага приділена формам партнерства у професійному контексті, типам партнерських взаємодій та принципам ефективної співпраці. Окремо висвітлено роль менторства, коучингу та обміну досвідом у підвищенні професійних компетентностей. У практичній частині наведено приклади успішних партнерських ініціатив, а також описано основні виклики, з якими стикаються партнери. У висновках запропоновано рекомендації щодо формування ефективних партнерських відносин як стратегії сталого професійного розвитку.

ADVANCING EU STANDARDS IN LANGUAGE EDUCATION: BRIDGING THE GAP BETWEEN UKRAINE AND THE EUROPEAN UNION

Iryna Biskub — 2025-10-03

У мовній освіті України відбуваються процеси зближення з європейськими стандартами, що включає впровадження компетентнісного підходу, врахування Європейської мовної рамки та інтеграцію освітніх програм.

Волинський національний університет імені Лесі Українки як провідний центр академічного розвитку у прикордонному регіоні активно сприяє інтеграції української вищої освіти в європейський простір. Його активна участь у міжнародних програмах, членство в міжнародних академічних асоціаціях та партнерства з провідними європейськими університетами значно покращують рівень освітнього процесу та сприяють створенню спільних навчальних планів, що відповідають стандартам ЄС.

Реалізація програм Erasmus+ і підтримка ініціатив ЄС допомогли університету інтегрувати компоненти європейських досліджень у навчальні програми різних факультетів. Курси, присвячені мовній політиці ЄС, європейській культурі та освітнім стандартам, дозволяють студентам розширити свої знання та краще адаптуватися до міжнародних вимог, що підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці.

Потреба в багатомовних спеціалістах з високим рівнем міжкультурної компетенції є важливим фактором для успішної кар’єри в ЄС. Студенти, які вивчають іноземні мови та лінгвістику, є найбільш мотивованою групою серед учасників програм Erasmus+, адже мовні навички є важливим фактором для працевлаштування в ЄС.

Платформа Skills Intelligence є важливим інструментом для оцінки та прогнозування потреб ринку праці в Європі та допомагає краще узгоджувати системи освіти з вимогами робочої сили. Вона дає можливість студентам і випускникам оцінювати власні навички та кар’єрні прагнення.

Мовна індустрія в ЄС та Україні включає письмовий та усний переклад, мовну освіту, мовні технології й суміжні галузі. Однак існують розбіжності в підходах до мовної освіти, зокрема в оцінюванні рівня мовних навичок випускників. В Україні система CEFR офіційно не використовується у ЗВО, натомість застосовується в незалежній мовній сертифікації. Курси Еразмус+ сприяють покращенню мовної підготовки, узгоджуючи її з європейськими стандартами та ринковими вимогами. Результати самооцінювання студентів за шкалою CEFR підтверджують позитивний вплив таких курсів. Це свідчить про гарну підготовку мотивованих студентів до участі в проєктах Еразмус+ та їхню зацікавленість в інтеграції України з ЄС і подальшій академічній та професійній співпраці.

ТВОРЧИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗИЧНОГО ФОЛЬКЛОРУ

Ірина Малашевська — 2025-10-03

У статті розглядається творчий розвиток дітей підліткового віку засобами українського музичного фольклору. Значення музичної, народної творчості як ефективного засобу формування національної самосвідомості дітей підліткового віку. Акцентується увага на потенціалі народної вокальної музики у розвитку патріотичних почуттів, любові до рідної культури, історії та мови. Аналізуються основні форми і методи використання фольклору як у загальній музичній освіті так і у спеціалізованій музичній освіті. Розглядаються синкретичність народно-творчих жанрів. Знайомство дітей підліткового віку із системою художніх засобів, розкриття змісту народної пісні. Надаються учням у достатній мірі необхідні теоретичні знання, навички, уявлення про національну ідентичність та глибоке пізнання народної пісні, що сприяє вихованню у них високої культури спілкування з носіями фольклору.

ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ АКТОРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Олександр Зоря — 2025-10-03

У статті розглядається доцільність розвитку педагогічної креативності вчителів технологій на засадах театральної педагогіки. Мета дослідження полягає в дослідно-експериментальній перевірці ефективності спроєктованої нами педагогічної моделі формування акторських якостей майбутніх учителів технологій засобами театральної педагогіки за п’ятьма критеріями з використанням експериментальних факторів (навчального змістового модуля, методів, організаційних форм та засобів театральної педагогіки) формування якостей цього виду та трьома етапами (когнітивним, індивідуалізації та педагогічної майстерності). Значущість результатів формувального педагогічного експерименту довела науково-педагогічну ефективність спроєктованої нами педагогічної моделі формування акторських якостей майбутніх учителів технологій засобами театральної педагогіки.

ЕМПАТІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ ГУМАНІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Анна Жукова — 2025-10-03

У статті розглянуто роль емпатії в освітньому процесі як важливої складової гуманістичного підходу. Проаналізовано сучасні дослідження емпатії, її значення для формування довірливих стосунків між педагогами й учнями, а також її вплив на мотивацію, соціально-емоційний розвиток та гармонійне середовище навчання. Висвітлюється взаємозв’язок емпатії з емоційною стійкістю, альтруїзмом та моральним розвитком, а також зосереджена увага на викликах її застосування у професійній педагогічній діяльності, особливо в умовах війни.

EFFECTIVENESS OF BLENDED LEARNING IN THE INFORMATICS COURSE: ANALYSIS OF ONLINE AND OFFLINE FORMATS

Oleksandr Pashchenko — 2025-10-03

Швидка еволюція технологій та зростаюча складність навчальних програм з інформатики, зокрема на вступних курсах програмування, підкреслили обмеження традиційних методів викладання. Такі виклики, як низька залученість студентів, високі показники відрахування та труднощі з опануванням складних концепцій, таких як кодування та алгоритми, вимагають інноваційних педагогічних підходів. Змішане навчання, яке поєднує онлайн-ресурси (наприклад, інтерактивні навчальні посібники, платформи для кодування та модулі самостійного темпу) з очною формою викладання (наприклад, лекції, лабораторні заняття та дискусії), пропонує перспективне рішення для вирішення цих проблем. Стаття аналізує ефективність змішаного навчання в освіті з інформатики шляхом синтезу результатів систематичного огляду 38 недавніх досліджень, переважно за останні три роки, зосереджених на вступних курсах програмування, доповнених ширшими дослідженнями в галузі комп’ютерних наук. Аналіз оцінює ключові показники, зокрема успішність на курсі, задоволеність студентів, підтримку навчання, залученість та поведінкові зміни. Результати показують, що 30 із 38 підходів продемонстрували позитивні результати, причому 12 підходів показали значні покращення в успішності студентів, такі як вищі оцінки та нижчі показники відрахування. Задоволеність студентів була високою, адже 23 із 25 підходів повідомили про сильну перевагу змішаних форматів завдяки їхній гнучкості та персоналізованій підтримці. Залученість зросла у 7 підходах, з яких 4 досягли значних покращень завдяки інтерактивним онлайн-інструментам, тоді як 4 підходи позитивно вплинули на поведінку, наприклад, збільшення часу, витраченого на програмування. Змішана модель, що характеризується гнучким поєднанням онлайн- та офлайн-компонентів, виявилася найефективнішою, адже 9 із 14 досліджень повідомили про значні покращення завдяки її адаптивності до різноманітних потреб учнів. Однак виявлено виклики, такі як ризик втрати залученості в онлайн-важких моделях, перевантаження завданнями та потреба у сильному узгодженні між онлайн- та очними активностями. Рекомендації для викладачів включають балансування онлайн- та офлайн-компонентів, використання онлайн-інструментів для доповнення очного навчання, моніторинг прогресу студентів для запобігання втрати залученості та уникнення надмірного навантаження завданнями для зменшення вигорання. Кейс-стаді, такі як використання інструменту MAgAdI та курси на основі Arduino, ілюструють успішні впровадження. Майбутні дослідження мають вивчати довгострокові впливи, різноманітні культурні та освітні контексти, а також нові інструменти, такі як системи навчання на основі штучного інтелекту. Стаття надає доказові висновки та практичні стратегії для оптимізації змішаного навчання в освіті з інформатики, сприяючи покращенню результатів та залученості студентів у цій важливій галузі.

СИСТЕМА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОГО ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Віталій Криворучко — 2025-10-03

За результатами проведеного дослідження із застосуванням методів експертних оцінок та діаграми Ісікави визначено, що недостатньо ефективна система професійного розвитку викладачів вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України (ВВНЗ НГУ) характеризується відсутністю досвіду практичної діяльності у військових частинах (підрозділах) НГУ, відсутністю педагогічної освіти, відсутністю військової освіти, відсутністю міжнародного досвіду у сфері безпеки та оборони. Визначений комплекс заходів усунення таких характеристик, що у сукупності є системою професійного розвитку викладачів ВВНЗ НГУ.

ІНТЕГРАЦІЯ МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУЧАСНИХ ЗДО ЯК ЗАСІБ АРТ-ОСВІТИ ВИХОВАНЦІВ

Віолета Городиська — 2025-10-03

У статті з’ясовано важливість арт-освітньої діяльності у ЗДО засобами музики, музичного мистецтва, музикотворення старших дошкільнят. Також розкрито сутність ключових понять “інтеграція”, “інтегрований”, “музика”, “музичне виховання” (що включає слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гру на музінструментах) задля увиразнення значущості останнього для дітей старшого дошкільного віку.

Доведено, що інтеграція як об’єднання розділів, тем, підтем (частин), елементів і фрагментів навчального матеріалу у єдине ціле сприяє комплексному опануванню знань та вмінь вихованцями ЗДО.

Виокремлено основний засіб арт-освіти дітей у сучасних ЗДО – музичне мистецтво та його види. Крім того, зосереджено увагу на внутрішньо-інтегративних зв’язках у музичній діяльності старших дошкільнят, які виникають на рівні взаємодії різножанрової музики і способів її виконання.

Запропоновано методичні рекомендації для ефективного проведення різних видів музичної діяльності зі старшими дошкільнятами; наведено приклади її можливої інтеграції для закріплення набутих знань упродовж музично-дидактичних ігор узагальнюючого характеру. Доведено, що поєднання різних видів діяльності старших вихованців ЗДО на заняттях з музики не лише сприяє засвоєнню музичних азів, а й розвитку музичних здібностей, виконавства і музикотворення загалом.

Увиразнено процес музикотворення у ЗДО не просто як фоновий супровід освіти старших дошкільнят, а як систематичний багатогранний комплекс із залученням спектру усіх музичних видів діяльності. Увиразнено важливість інтегративної функції музичного мистецтва в ознайомленні дітей зі слуханням музики, співом, музично-ритмічними елементами, грою на музичних інструментах.

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ОСВІТНЬО-КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ

Ірина Усатова — 2025-10-03

Стаття присвячена дослідженню ігрової діяльності як ефективного засобу освітньо-корекційної роботи з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату (ПОРА). Проаналізовано її вплив на фізичний, соціальний, емоційний та когнітивний розвиток, наведено види ігор, адаптованих до потреб таких дітей, та окреслено форми ігрової діяльності в роботі з дітьми з порушеннями ОРА. Визначено основні принципи організації ігрової діяльності: індивідуалізація підходу, інклюзивність, доступність і безпека, стимулювання розвитку, психоемоційна підтримка, систематичність і послідовність, мотивація і заохочення, співпраця з батьками та фахівцями.

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Марія Гудз — 2025-10-03

У статті з’ясовано сутність міжкультурної компетентності учнів та її структурні компоненти (аксіологічний, когнітивний і діяльнісний). Обґрунтовано значення інтегративного підходу й міжпредметних зв’язків, що поєднують мовно-літературні дисципліни. Запропоновано приклади завдань із використанням автентичних матеріалів, які сприяють розвитку критичного мислення, читацьких і мовленнєвих умінь, емоційного інтелекту, ціннісних орієнтацій й поваги до культурного різноманіття. Результати доводять ефективність запропонованих підходів у сучасному навчальному процесі.

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ОСВІТИ: ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА У СТАРШОКЛАСНИКІВ

Сергій Хоменко — 2025-10-03

Стаття присвячена дослідженню інноваційного підходу до навчання старшокласників у контексті формування знань про сучасні технології виробництва. Здійснено комплексне дослідження інноваційного підходу до навчання старшокласників у контексті формування знань про сучасні технології виробництва. Проаналізовано традиційні методи навчання – лекції, лабораторні роботи, екскурсії та виробничу практику – та визначено їхні можливості й обмеження у сучасному освітньому просторі. Запропоновано практичні рекомендації щодо оновлення змісту навчальних програм, створення STEM-лабораторій, підвищення кваліфікації педагогів та залучення експертів до навчального процесу.

ФІЛОСОФСЬКІ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

Любов Гутор — 2025-10-03

У статті розкрито філософські та морально-етичні засади деонтологічної підготовки майбутніх лікарів. Здійснено аналіз понять моралі, моральності та морального обов’язку. Проаналізовано деонтологічну підготовку як міждисциплінарний освітній процес. Обґрунтовано роль гуманізації вищої медичної освіти як засобу розвитку моральної відповідальності та професійної доброчесності. Уточнено зміст ключових морально-етичних принципів. Зроблено висновок, що впровадження деонтологічного компонента у зміст підготовки лікарів відповідає сучасним викликам та є передумовою формування етичної зрілості, професійної відповідальності та гуманістичного світогляду лікарів.

ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ТВОРЧОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Ірина Дікун — 2025-10-03

У статті розглянуто окремі аспекти творчого становлення майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті їх професійної підготовки. Представлено тлумачення креативно-пошукової активності як конститутивної складової творчої діяльності. Зосереджено увагу на креативно-пошуковому потенціалі проєктно-дослідницької діяльності та актуальності інтеграції її в систему професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Обґрунтовано специфічні особливості проєктно-дослідницької діяльності мистецького спрямування, визначено її провідні принципи та функції, встановлено етапи реалізації у змісті мистецьких проєктів.

КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА З ОРКЕСТРОМ № 1 F-MOLL, OP. 73 К. М. ВЕБЕРА: СИМВОЛІКА, ТЕМБР І ВИКОНАВСЬКЕ СЦЕНІЧНЕ МИСЛЕННЯ

Максим Назарій — 2025-10-03

У статті досліджується “Концерт для кларнета з оркестром № 1 f-moll, op. 73” К. М. Вебера як художній текст із розгорнутою музичною драматургією, у якому кларнет виступає як персоніфікований музичний герой. Основна увага зосереджена на виражальних засобах, тембровій символіці, структурній побудові твору та сучасних виконавських інтерпретаціях. Аналіз проводиться у міждисциплінарному аспекті: музикознавчому, семіотичному, сценічно-виконавському. Визначено моделі сценічного мислення у партії соліста та роль кларнета як провідника емоційної трансформації слухача.

THE ADVANTAGES OF USING EMBODIED LEARNING TECHNOLOGY TO IMPROVE PHONETIC SKILLS IN ENGLISH COMPARED TO TRADITIONAL TEACHING METHODS

Oksana Dubrova — 2025-10-03

У поданій статті розглядаються переваги технології втіленого навчання для покращення фонетичних навичок з англійської мови порівняно з традиційними методами. Втілене навчання враховує взаємозв’язок тіла, розуму та навколишнього середовища у процесі навчання через складну взаємодію нервової системи, фізичних відчуттів та рухової активності.

Дослідження проводилося серед викладачів та студентів Бердянського державного педагогічного університету та КЗ “Харківська гуманітарно-педагогічна академія”, залучивши 3 викладача та 18 студентів, які використовували AR-додатки для вивчення англійської фонетики (Mondly AR, ELSA Speak, Speechling та інші).

Результати показали, що 78 % викладачів відзначили значне прискорення формування вимови, а 85 % студентів вважали AR-додатки більш зрозумілими та цікавими. Усі 18 студентів продемонстрували значний прогрес у вимові проблемних звуків, повністю виправивши типові помилки українських студентів: оглушення дзвінких приголосних у кінці слів, заміну міжзубних звуків та неправильну вимову /w/.

Дослідження встановило, що фонетичні навички, набуті через втілене навчання, є значно стабільнішими довгостроково завдяки створенню глибших нейронних зв'язків через багатосенсорне залучення. Комбінування традиційних підходів з сучасними AR-технологіями забезпечує оптимальні результати для розвитку англійських фонетичних навичок.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ І КОЛЕДЖІВ УКРАЇНИ (90-ті рр. ХХ – ПОЧАТОК ХХІ ст.)

Оксана Вінтоняк — 2025-10-03

У статті здійснено аналіз основних форм, напрямів і репрезентативних здобутків наукової діяльності викладачів педагогічних училищ і коледжів України у 90-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст. Проаналізовано еволюцію тематики науково-методичних досліджень педагогічних училищ і коледжів, які виступали організаторами науково-методичних конференцій і семінарів різних рівнів, співпрацювали з академічними установами та університетами в реалізації науково-дослідницьких проєктів, розвивали видавничу діяльність і намагалися налагодити видання власних часописів.

ORGANIZATIONAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF PEDAGOGICAL REFLECTION IN THE PROCESS OF FOREIGN LANGUAGE TRAINING OF FUTURE SOCIONOMIC SPECIALISTS

Tetiana Kravchyna — 2025-10-03

У статті розглянуто проблему формування педагогічної рефлексії в процесі іншомовної підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю як важливого чинника їхнього професійного становлення. В умовах трансформації освіти та її інтеграції у глобальний простір особливої актуальності набуває розвиток у майбутніх фахівців здатності до самопізнання, критичного осмислення професійної діяльності та рефлексивного ставлення до педагогічної взаємодії. Педагогічна рефлексія визначається як особистісно-професійне формування, що забезпечує усвідомлення власних функцій, стратегій взаємодії, аналіз та оцінку педагогічних ситуацій на основі самоаналізу та самовдосконалення. Її формування можливе лише в умовах рефлексивного освітнього середовища, що базується на діалогічній взаємодії, проблематизації змісту освіти та особистісному залученості студентів. Визначено основні організаційно-педагогічні умови: створення рефлексивного освітнього середовища, використання діалогічних форм навчання та проблемно-орієнтованих завдань, моделювання професійно значущих ситуацій, інтеграція навчання іноземних мов з розвитком рефлексивних навичок шляхом активного використання інтерактивних технологій, методів проєктів, аналізу кейсів та рефлексивних вправ. Особливу увагу приділено ролі дисципліни “Іноземна мова (англійська)” як важливої складової розвитку не лише лінгвістичної, а й рефлексивної та професійної компетенцій майбутніх спеціалістів. Зроблено висновок, що іншомовна підготовка, організована на основі визначених організаційно-педагогічних умов, сприяє розвитку комунікативної компетентності, професійного самопізнання, здатності до самооцінки та відповідального ставлення до професійної діяльності, що забезпечує цілісне особистісно-професійне зростання майбутніх фахівців соціономічної сфери.

ХМАРНІ СЕРВІСИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ КОМАНДНОЇ РОБОТИ У ВИВЧЕННІ ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПРОГРАМУВАННЯ

Ірина Шаклеіна — 2025-10-03

У статті проаналізовано освітній потенціал хмарних сервісів для організації командної проєктної діяльності під час вивчення об’єктно-орієнтованого програмування. Описано методику реалізації проєкту з використанням GitHub, Replit, Gitpod, Notion та інших інструментів. Особливу увагу приділено системі оцінювання командної взаємодії, що враховує технічні, комунікаційні та організаційні показники.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ “СУЧАСНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА”

Олександр Марковець — 2025-10-03

Стаття присвячена особливостям викладання дисципліни “Сучасне програмне забезпечення” в процесі підготовки бакалаврів спеціальності 029 “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа” кафедрою соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Національного університету “Львівська політехніка”. Окреслено фахові та загальні програмні результати навчання, компетентності, що повинні сформуватися в суб’єктів освітнього процесу під час опанування дисципліни. Репрезентовано мету, завдання, структуру дисципліни та особливості навчально-методичного супроводу. Наведено завдання лабораторних робіт до дисципліни “Сучасне програмне забезпечення”. Акцентовано на адаптованості лабораторних роботах до специфіки спеціальності, а також діапазону професійної діяльності бакалавра спеціальності 029 “Інформаційна, бібліотечна та архівна справа”.

ВПЛИВ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ НА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛІЗАЦІЮ ДИТИНИ

Любов Костик — 2025-10-03

У статті розглянуто роль корекційно-розвивальної роботи у підготовці дітей до школи. Проаналізовано вплив мовленнєвих порушень на навчальну діяльність й соціалізацію дітей та описано методики і технології корекційної роботи, які допомагають дитині адаптуватися до нових умов навчання. Корекційно-розвивальна робота є необхідною умовою успішної підготовки дітей з мовленнєвими порушеннями до школи, яка спрямована на формування правильної звуковимови, розвиток словникового запасу та граматичної будови мовлення. Ефективність корекційних заходів залежить від індивідуального підходу, використання спеціальних методик та співпраці між педагогами, логопедами і батьками. Завдяки корекційно-розвивальній роботі діти отримують можливість успішно адаптуватися до навчального середовища та долати мовленнєві труднощі. Заняття, що поєднують ігрові, інтерактивні та логопедичні вправи, сприяють швидшому засвоєнню мовленнєвих навичок. Завдяки ігровим вправам діти краще засвоюють граматичні конструкції та збагачують свій словниковий запас. Гра-драматизація також допомагає подолати мовленнєві бар’єри та страх перед публічним виступом. Використання цього підходу в корекційно-розвивальній роботі сприяє активному залученню дітей у процес навчання й розвитку їх мовлення, комунікативних здібностей та емоційної виразності. Крім того, діти вчаться взаємодіяти з однолітками та розвивають навички колективної діяльності. Використання дидактичних ігор у логопедичній практиці допомагає дітям засвоювати складні мовленнєві конструкції, сприяють розвитку фонематичного слуху та артикуляційних навичок. Такий комплексний підхід до мовленнєвого розвитку є запорукою ефективної підготовки дитини до школи.

КОНЦЕПТ РОЗВИТКУ АСЕРТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Ельвіра Остапенко — 2025-10-03

Стаття присвячена розробці та впровадженню концепту розвитку асертивності студентів економічних спеціальностей у процесі вивчення англійської мови. Автори обґрунтовують важливість асертивної поведінки як ключового фактора успішної професійної комунікації в міжнародному бізнес-середовищі та представляють структуровану програму з п’яти воркшопів тривалістю 5,5 годин. Концепт інтегрує інноваційні методи навчання, включаючи відео-аналіз, рольові ігри, кроскультурні кейс-стаді та цифрові інструменти для розвитку навичок впевненого спілкування англійською мовою. Результати опитування показали позитивну оцінку учасників щодо корисності програми, що підтверджує ефективність запропонованого підходу для формування конкурентоспроможних фахівців економічної галузі.

АРХІТЕКТУРА м. СТАНИСЛАВОВА (сер. XVII – поч. XX ст.): ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ТА ГРОМАДЯНОЗНАВЧИЙ АСПЕКТИ, ШЛЯХИ АДАПТАЦІЇ ТЕМИ НА УРОКАХ ТА В ГУРТКОВІЙ РОБОТІ В ЗЗСО і ЗПО

Олег Єгрешій — 2025-10-03

У науковій статті автори намагаються розкрити історико-культурний та громадянознавчий аспекти вивчення архітектури м. Станиславова у ранньомодерну і модерну добу учнями і вихованцями гуртків закладів загальної середньої освіти і закладів позашкільної освіти. Автори структурували тему, виокремивши чотири розділи: Заснування міста Станиславів; місто в складі Речі Посполитої (1662–1772 рр.); Станиславів під владою Австрійської (Австро-Угорської) монархії; міська культура в ХІХ – на початку ХХ ст. Повсякденне життя. Задля кращого засвоєння теми автори виокремили три критерії: очікувані результати навчання (ОРН); зміст навчального матеріалу (ЗНМ) та орієнтовні види навчальної діяльності (ОВНД). Відповідно до цього поділу ОРН автори конкретизували – знання; вміння, ставлення/навички. Натомість ОВНД у статті означено наступним чином: короткі повідомлення; пошукові завдання; практичні завдання; завдання з розвитку критичного та системного мислення; творчі завдання; обговорення та дискусії; індивідуальні і групові проєкти. Залежно від теми автори намагалися варіювати структурними одиницями ОВНД.

ПОСТАТЬ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО У ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКАХ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Степан Кобута — 2025-10-03

У статті проаналізовано відображення постаті гетьмана Івана Виговського (†1664) у шкільних підручниках з історії України. Визначено, що І. Виговський, як гетьман 1657–1659 рр., постав як видатний військовий і дипломат, чия діяльність була спрямована на вихід Козацької держави з-під впливу Московії та створення союзу з Річчю Посполитою й іншими державами. Загалом відзначено, що у навчальній літературі І. Виговський – це продовжувач курсу Богдана Хмельницького, особливо у сфері дипломатії, проте глибина біографічного та культурного контексту часто залишається недостатньою. Зокрема, мало висвітлено його шлях до влади, походження з української дрібної шляхти, багатомовність, освіта та досвід роботи генеральним писарем, що формували його як державного діяча. Підкреслено роль І. Виговського у розвитку Генеральної канцелярії, його участь у підготовці ключових договорів та культурно-освітніх ініціативах, зокрема покровительстві Київському братському колегіуму. Аналіз підручників показав, що теми, пов’язані з І. Виговським, часто подаються у спрощеному вигляді через раннє включення складних подій (Козаччина, Руїна) до шкільної програми, відсутність належної актуалізації у старших класах та університетських курсах. При цьому автори підручників намагаються уникати мови ворожнечі та представляти конфлікти XVII ст. як боротьбу рівних сторін із наголосом на прагненні козаків до політичної незалежності.

ДЕЯКІ МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ПРОТИДІЇ НЕГАТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ОСОБОВИЙ СКЛАД

Юрій Юрчак — 2025-10-03

Завдання Державної прикордонної служби України полягає в забезпеченні цілісності державного кордону та захисту суверенних прав України у прилеглій зоні, включаючи морську економічну зону. Під час військового вторгнення країни-агресора виникає проблема охорони й захисту державного кордону в умовах складного збройного конфлікту, що на початковому етапі набув характеру гібридної війни на Сході та Півдні України. Загрозу національній безпеці, суверенітету й територіальній цілісності країни спричинені агресивними діями країни-агресора, яка прагне анексувати територію України.

У статті висвітлено деякі методичні поради щодо формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до протидії негативного інформаційно-психологічного впливу на особовий склад агресора в умовах інформаційної війни”. Аналіз наукової літератури, присвяченої проблемі, виявило різноманіття підходів до проблеми, що розглядається, і неоднозначність у поглядах науковців щодо визначення деяких методичних порад. З’ясовано одностайність позиції учених, що запропоновані поради виконують роль своєрідного “містка” між теоретичними засадами та практичною їх реалізацією. Вони використовуються як вираження методологічних основ формування певного явища, яке сприяє досягненню заздалегідь визначених педагогічних цілей шляхом інтеграції інновацій у освітній процес. У процесі дослідження окреслено деякі методичні поради, необхідні для підготовки майбутніх офіцерів до ефективної протидії негативному інформаційно-психологічному впливу агресора в контексті інформаційної війни. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи забезпечення національної безпеки України з урахуванням специфіки Державної прикордонної служби України. Вивчено окремі підходи до визначення протидії гібридної війни, визначено сутність та загальні риси гібридної війни, проаналізовано проблемні питання захисту національних інтересів на державному кордоні.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛІЦЕЇСТІВ У ЗАКЛАДАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ВІЙСЬКОВОГО ПРОФІЛЮ

Євген Судніков — 2025-10-03

У статті здійснено теоретичний аналіз актуальної проблеми формування інформаційно-комунікаційної компетентності ліцеїстів у спеціалізованих закладах середньої освіти військового профілю. Розкрито важливість і необхідність впровадження сучасних освітніх моделей з метою ефективної підготовки майбутніх військових фахівців. Обґрунтовано створення структурно-функціональної моделі, що інтегрує ціннісно-мотиваційний, змістовий, технологічний та діагностувальний компоненти. Наголошено на вагомості методів педагогічного моделювання для досягнення системності, цілісності та інноваційності освітнього процесу. Проаналізовано ключові методологічні підходи (системний, особистісно-діяльнісний, компетентнісний та когнітивний) і дидактичні принципи, що формують концептуальну основу запропонованої моделі. Визначено провідну роль інформаційно-комунікаційних технологій як засобу оптимізації освітнього процесу та ефективного інструменту формування компетентностей ліцеїстів, що відповідають сучасним професійним вимогам у військовій сфері. Розкрито особливості практичної реалізації моделі, зокрема використання сучасних форм навчання, таких як проєктна діяльність, інтерактивні методи, виконання індивідуальних досліджень і завдань. Представлено механізми діагностики та моніторингу рівня сформованості інформаційно-комунікаційної компетентності ліцеїстів з метою своєчасного коригування навчального процесу. Запропонована модель є важливим науковим і практичним внеском у педагогічну науку, сприяє підвищенню якості освітнього процесу та професійної готовності ліцеїстів до майбутньої військової діяльності.

ВИКОРИСТАННЯ МЕНТАЛЬНИХ КАРТ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗДОБУВАЧАМИ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗВО

Алла Дуброва — 2025-10-03

У статті висвітлено особливості впровадження інноваційного та ефективного методу ментальних карт у процес викладання іноземної мови для здобувачів технічних спеціальностей закладів вищої освіти. Застосування ментальних карт знаходить своє відображення у вивченні нового матеріалу, його закріпленні та узагальненні, під час підготовки доповіді, проєкту тощо. Цей метод ефективний у разі вивчення: лексичних тем; фразових дієслів; для складання монологічного висловлювання; для роботи з граматичним матеріалом.

РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анжеліка Чернюк — 2025-10-03

У статті висвітлено особливості реалізації інтерактивних стратегій фахової підготовки студентів філологічних спеціальностей крізь призму психолого-педагогічних аспектів. Окреслено значення інтерактивного навчання для розвитку професійної компетентності, підвищення мотивації та активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх філологів. Розглянуто роль викладача в створенні сприятливого освітнього (навчального) середовища та впровадженні сучасних інтерактивних методів навчання. Визначено ефективні підходи, що сприяють підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців-філологів.

СПЕЦИФІКА ТЕМБРАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ КЛАРНЕТА В ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Ростислав Юник — 2025-10-03

Стаття присвячена аналізу тембральної специфіки кларнетового звучання як чинника семантичного значення. Розглядаються семантичні функції кларнета в українській академічній та фольклорно орієнтованій композиторській творчості. Проводиться аналіз стосовно взаємовпливів тембральних властивостей кларнета та його функціонуванням в різних жанрово-стильових контекстах – від академічної камерної музики до фольклорних ансамблів. Дослідження акцентує на взаємозв’язку між виконавською традицією та композиторськими підходами до сфери тембрової семантичних властивостей інструмента та їх різноманітних трактувань. В статті здійснено огляд відмінностей функцій кларнета у виконавських складах різних національних, етнічних та стильових виконавських традицій. Окремо висвітлено специфіку кларнетової тембральності на прикладах різних стилістичних векторів композиторської творчості. Огляд тембральних амплуа кларнета в камерних ансамблях демонструє багатство семантичних аспектів застосування кларнетового звучання: як складової троїстих музик, тарафа, циганської капели, клезмерського ансамблю, естрадного колективу, джазового бенду, а також як чинника тембральної імітації звучання тарагота і дудука. Кожна із репрезентованих звукових іпостасей кларнета відкриває царину асоціативних зв’язків, які збагачують розуміння образно-художньої складової авторського задуму додатковими сенсами, алюзіями та смисловим навантаженням змістовного фактору. Аналіз творчого доробку українських композиторів ХХ – початку ХХІ ст. репрезентує обширний ряд семантичних значень кларнетового звучання та розкриває їх специфіку. Додатково у статті висвітлюється багатство сформованого кларнетового репертуару як у аспекті музики прикладного спрямування, так і з ракурсу незалежної художньої композиторської творчості.

РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ У СЕРЕДНІХ ШКОЛАХ І ГІМНАЗІЯХ СЛОВЕНІЇ: ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОГО ПІДҐРУНТЯ

Володимир Яцканич — 2025-10-03

У статті здійснено аналіз наукових підходів та нормативної бази щодо формування інформаційних компетентностей учнів у середніх школах і гімназіях Словенії. Визначено, що згідно основних методологічних підходів цифрова компетентність учнів середніх шкіл і гімназій Словенії полягає у здійсненні інформаційного пошуку, критичного аналізу, грамотній обробці інформації, створенні та використанні цифрового контенту з урахуванням етичних норм. Водночас підкреслено, що розвиток цифрової компетентності учнів здійснюється на основі міждисциплінарного підходу, формується не ізольовано в межах предмету інформатики, а через усі предметні галузі, інтегруючись у навчальний процес як наскрізна компетентність. Особливу роль у розвитку інформаційних компетентностей учнів у середніх школах і гімназіях Словенії відіграють проєктні підходи, інституційна підтримка (держава фінансує цифрові бібліотеки, платформи, забезпечує єдиний кабінет користувача для учня та вчителя, централізовано адмініструє хмарні сервіси). Виявлено, що основними теоретико-методологічними особливостями словенського досвіду розвитку інформаційної компетентності учнів у середніх школах і гімназіях Словенії є: спрямованість на інтегрованість цифрових навичок; централізована платформа та технічна підтримка; розробка планів цифровізації шкіл; увага до цифрової етики та безпеки; регулярний моніторинг і підтримка на державному рівні; підтримка проєктної діяльності як засобу формування глибокої інформаційної грамотності. Зроблено висновок, що цифрова трансформація можлива лише за умов постійної міждисциплінарної взаємодії, чіткого фінансування. Успішне формування інформаційної компетентності учнів середніх шкіл і гімназій потребує злагоджених дій на рівні освітньої політики, педагогіки та педагогічної практики.