Молодь і ринок

КОНЦЕПЦІЯ ЦІЛІСНОЇ ОСВІТИ ЕДМУНДА БОЯНОВСЬКОГО (1814–1871): РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ В УКРАЇНСЬКОМУ ДОШКІЛЛІ ТА ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ

Олександра Янкович — 2025-11-04

У статті проаналізовано життєвий шлях та педагогічні погляди польського діяча, засновника охоронок, закладів дошкільної освіти, Едмунда Бояновського. Це всебічно розвинена людина, поет, перекладач, фольклорист, благодійник. Педагог, який випередив свій час.

Схарактеризовано розроблену Е. Бояновським концепцію цілісної освіти, провідне місце в якій відводилося релігії, природі, історії. Виявлено перспективи реалізації позитивних ідей в українському дошкіллі та початкових школах.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ДОСВІД США

Марія Чепіль — 2025-11-04

У статті проаналізовано досвід США у впровадженні інноваційних технологій для трансформації освітнього процесу. Автор розглядає використання таких технологій: штучний інтелект (ШІ) для персоналізації та оцінювання, віртуальна (VR) та доповнена (AR) реальність для створення імерсивних середовищ, адаптивне навчання для індивідуалізації освітніх траєкторій. Дослідження показує, що ці інструменти підвищують залученість студентів, розвивають навички XXI ст. та розширюють доступ до освіти. Висвітлено проблеми, які перешкоджають повній технологічній інтеграції. Зокрема, йдеться про цифрову нерівність, недостатню підготовку педагогів і етичні питання, пов’язані з конфіденційністю даних та алгоритмічною упередженістю. Подолання цих викликів потребує системного підходу, що включає інвестиції в інфраструктуру, професійний розвиток для вчителів і розробку етичних політик. Наведені практичні приклади з освітніх закладів США можуть слугувати орієнтиром для впровадження інновацій в Україні.

АРТИВІЗМ В ГРОМАДЯНСЬКІЙ МОЛОДІЖНІЙ ОСВІТІ: ІНСАЙТИ МІЖНАРОДНОГО ПРОЄКТУ “CIVIC ART”

Ольга Луковська — 2025-11-04

У статті досліджено артивізм як інноваційний інструмент громадянської освіти молоді. На основі аналізу міжнародного проєкту “Civic Art” виявлено, що поєднання мистецтва та активізму сприяє розвитку критичного мислення, емпатії та демократичних цінностей, що є особливо актуальним в умовах геополітичних конфліктів. Дослідження, проведене серед 54 молодіжних працівників з України та Грузії, показало високу зацікавленість в артивізмі, але підкреслило потребу в методичній підтримці. Аналіз артпрактик проєкту доводить, що артініціативи створюють значні трансформації на різних рівнях, а сам артивізм є потужною складовою громадянської освіти.

РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Світлана Доценко — 2025-11-04

У статті досліджено роль та визначено ключові аспекти застосування цифрових технологій у формуванні технічної творчості здобувачів професійної освіти. Встановлено, що сучасні цифрові інструменти, зокрема системи автоматизованого проєктування (CAD/CAM/CAE) та імерсивні технології (VR/AR), виступають ефективним середовищем для розвитку технічного та інженерного мислення та інноваційності. Проведено аналіз наукових джерел та нормативних документів, який засвідчив існування суперечностей між динамічними вимогами ринку праці та традиційними підходами до підготовки фахівців. Наголошено на стратегічній важливості модернізації освітнього процесу через інтеграцію цифрових технологій в процес підготовки конкурентоспроможних кадрів в умовах Індустрії 5.0.

РЕАЛІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЄКТІВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНТЕГРАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ГЕОГРАФІЇ

Надія Стецула — 2025-11-04

У статті зроблено спробу дослідити можливості формування екологічної культури школярів через їх залучення до реалізації спільних екологічних проєктів на уроках технологій та географії. Схарактеризовано ключові напрямки вдосконалення змісту шкільної екологічної освіти – екологізації та інтеграції.

Встановлено, що екологізація – це процес проникнення екологічних ідей у всі сфери життя загалом та в освітню галузь зокрема, що реалізується засобами екологічної освіти. З’ясовано, що уроки технологій та географії, завдяки своїй природі, є ключовими для впровадження екологічних принципів у навчальний процес.

Інтеграція в екологічній освіті школярів постає важливою складовою інноваційної педагогічної діяльності у закладах загальної середньої освіти, що реалізується, зокрема, шляхом активного впровадження методів проєктного навчання, спрямованих на розв’язання реальних екологічних проблем, використовуючи знання з різних предметних галузей.

Обґрунтовано доцільність формування екологічної культури школярів через виконання спільних екологічних проєктів, зокрема на уроках технологій та географії. Розглянуто особливості залучення учнів 8-го класу до виконання екологічного проєкту “Форми збереження біорізноманіття”; наведено технологічну карту екологічного проєкту, схарактеризовано особливості роботи вчителів (географії і технологій) та учнів у процесі роботи над проєктом.

Доведено, що інтегрований підхід до екологічної освіти школярів не лише збагачує навчальний процес, але й допомагає учням усвідомити складність та важливість екологічних проблем, з якими стикається сучасне суспільство. Інтеграція знань з різних навчальних дисциплін (зокрема географії і технологій) дозволяє отримати цілісне розуміння взаємозв’язків у природі та результатів впливу людської діяльності на навколишнє середовище.

ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО ХУДОЖНЬОГО СЛОВА У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

Андріана Шишак — 2025-11-04

У статті обґрунтовано дидактичні ігри як засіб формування у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку інтересу до художнього слова шляхом розроблення прикладів їх практичної реалізації. Зазначено, що цей процес реалізується під час ознайомлення дошкільників та учнів початкової школи з різними видами мистецтва. Прикладами дидактичних ігор, які сприяють досягненню окресленої мети, наведено такі: “Знайди лагідне слово”, “Про кого йдеться?”, “Чарівний мішечок”, “Впіймай риму”, “Тік-так – це так”, “Смайлик настрою”, “Хто більше?”, “Грім як людина”.

НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: ОПИСОВИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ УЧНІВ ЧЕТВЕРТОГО КЛАСУ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “МИСТЕЦТВО”

Роксолана Шпіца-Павлюк — 2025-11-04

У статті розглянуто наукову проблему розвитку креативності четвертокласників на уроках інтегрованого курсу “Мистецтво” в умовах війни. Уточнено поняття “креативність” та його сутність. Напрацювання представлено з використанням описового аналізу. Адаптовано та розроблено серію творчих завдань і вправ для розвитку креативності четвертокласників на інтегрованих уроках мистецтва. Виокремлено відповідний інструментарій та окреслено його використання у практичній діяльності вчителя зі школярами 4-го класу відповідно до змістового наповнення підручників з мистецтва. Запропоновано використання елементів арт-терапії під час розроблення вправ та завдань для здобувачів початкової освіти. Означено практичні кейси та рекомендації. Визначено перспективи подальших досліджень у контексті уточнення методів та вправ для формування та розвитку креативності учнів в умовах дистанційного навчання.

MASTERING ENGLISH PROFESSIONAL ANATOMICAL TERMINOLOGY IN THE CONTEXT OF MEDICAL EDUCATION IN UKRAINE

Nataliia Hantimurova — 2025-11-04

Сучасна медична освіта в Україні перебуває на важливому етапі трансформації, що зумовлена необхідністю її інтеграції у світовий освітній простір. У цьому контексті опанування англомовної фахової термінології набуває стратегічного значення. Ця стаття присвячена глибокому аналізу викликів, пов’язаних із викладанням та засвоєнням англомовної анатомічної термінології в українських медичних закладах вищої освіти. Ми розглядаємо існуючі системні проблеми, що перешкоджають ефективному навчанню, зокрема застарілі методики, недостатній рівень володіння англійською мовою серед викладачів, а також відсутність оновлених навчальних програм, що відповідають міжнародним стандартам. Проводиться порівняльний аналіз підходів до викладання анатомії в Україні та провідних світових медичних школах, виявляючи ключові відмінності в структурі курсів, використанні навчальних матеріалів та методології. Особливу увагу приділено інноваційним методологічним прийомам, що сприяють швидкому та якісному засвоєнню анатомічних термінів. Ми детально описуємо: етимологічний аналіз: розбір термінів за їхнім походженням (грецьким та латинським), що дозволяє не просто завчити слово, а зрозуміти його внутрішню логіку; аналітико-синтетичний підхід: розкладання складних термінів на складові частини та їх подальше об’єднання для формування комплексного розуміння; використання візуальних матеріалів: 3D-моделі, інтерактивні атласи, анімації, що значно покращують просторове мислення та візуальну пам’ять студентів; інтерактивні методи: рольові ігри, дискусії, кейс-стаді, що дозволяють застосовувати терміни в практичних ситуаціях.

Оскільки володіння англомовною термінологією є не лише академічною, а й важливою професійною навичкою для майбутнього лікаря, парамедика, стоматолога, фармацевта, клінічного психолога, фізичного терапевта та інших спеціалістів. Завдяки цьому доступнішою стає міжнародна професійна комунікація, що дозволяє вільно орієнтуватися в сучасних клінічних протоколах, наукових публікаціях та активно брати участь у міжнародних конгресах і семінарах. Це підвищує конкурентоспроможність українських випускників на світовому ринку праці. На основі проведеного аналізу, пропонуються конкретні практичні рекомендації для вдосконалення навчального процесу, а саме: інтеграція англійської мови в профільні дисципліни; розробка сучасних навчальних посібників та мультимедійних ресурсів; підвищення кваліфікації викладачів з володіння англійською мовою та сучасними методиками навчання; створення інтерактивних платформ для самостійного вивчення. Ці рекомендації спрямовані на те, щоб зробити процес навчання анатомічної термінології більш ефективним, цікавим та орієнтованим на практичні потреби майбутніх медичних фахівців.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Олександр Шевченко — 2025-11-04

У статті здійснено аналіз проблеми організації змішаного навчання у закладах позашкільної освіти України в умовах суспільних викликів і цифрової трансформації. Розглянуто теоретико-методологічні підходи до визначення сутності змішаного навчання, його моделей та принципів організації. Визначено специфіку позашкільної освіти, яка зумовлює особливості впровадження змішаного навчання: варіативність форм роботи, індивідуалізація освітніх траєкторій, акцент на розвитку творчих здібностей і соціалізації дітей. На основі вітчизняних і зарубіжних досліджень проаналізовано можливості адаптації моделей змішаного навчання до умов позашкільної освіти. Представлено педагогічну технологію організації змішаного навчання, що включає цільовий, змістовий, процесуальний, технологічний та оціночно-результативний блоки. Наведено приклади практичного застосування змішаного навчання у різних напрямах позашкільної освіти. Зроблено висновок про перспективність системного впровадження змішаного навчання у контексті модернізації позашкільної освіти та окреслено напрями подальших досліджень.

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ MOODLE ЯК СПОСОБУ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Тетяна Ілащук — 2025-11-04

Нами проаналізовано зв’язок між успішністю та частотою використання платформи Moodle студентами-медиками в умовах воєнного стану. Оцінено академічні результати 186 учасників на основі кафедральної приналежності: клінічна (пропедевтика внутрішньої медицини) та теоретична (біохімія) дисципліни. Статистичний аналіз виявив сильну кореляцію між частотою використання платформи та успішністю на кафедрах теоретичного та клінічного спрямування. Інтеграція елементів дистанційного навчання сприяє покращенню успішності студентів-медиків у воєнний час.

САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ХОРЕОГРАФІВ ЯК ЧИННИК ЇХ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Ксенія Короткевич — 2025-11-04

У статті розкриваються сутнісні характеристики та визначено поняття “самостійна діяльність майбутніх викладачів хореографічних дисциплін”. Розкрито потенціал самостійної діяльності як чинника підвищення ефективності професійної підготовки здобувачів вищої хореографічної освіти, специфіка якої полягає в органічному поєднанні інтелектуальної, художньо-творчої та рухової (кінезіологічної) складових. Визначено, що самостійна навчальна діяльність майбутніх викладачів хореографії базується на таких видах активності у процесі навчання, як: здатність до самоорганізації, прояви вольових якостей; високий ступінь розвитку мотивації та цільового визначення у навчанні; спроможність реалізовувати самоосвіту, самонавчання.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Тарас Паска — 2025-11-04

Стаття присвячена дослідженню потенціалу соціальних мереж як засобу формування мотивації до професійного зростання майбутніх педагогів закладів професійної освіти в умовах цифровізації. Розкрито сутність понять “соціальна мережа” та “мотивація”, обґрунтовано їх взаємозв’язок у контексті професійної підготовки педагогів. Показано, що соціальні мережі, поєднуючи комунікаційний, інформаційний, інтерактивний та мультимедійний потенціал, сприяють розвитку внутрішньої й зовнішньої мотивації. Окреслено класифікацію платформ за функціональним призначенням та наведено результати експерименту серед студентів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Встановлено, що соціальні мережі активно використовуються студентами для підвищення професійної компетентності, особливо через участь у вебінарах, онлайн-курсах, професійних дискусіях, створення навчальних відео та блогів.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ВЧИТЕЛЯ ТА ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ЛАНКИ ОСВІТИ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Марта Проц — 2025-11-04

У статті проаналізовано сучасні підходи до організації освітнього простору вчителя та здобувачів початкової освіти в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Висвітлено ключові характеристики та принципи організації сучасного освітнього простору. Окреслено роль навчально-наукових лабораторій у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Авторами описано структуру та функціональні осередки таких лабораторій, їхній вплив на формування професійних компетентностей майбутніх учителів. Підкреслено значення просторово-функціонального зонування як засобу створення гнучкого, багатофункціонального та комфортного освітнього середовища.

ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ З ЛОГІСТИКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Лариса Довгань — 2025-11-04

Статтю присвячено проблематиці формування англомовної комунікативної компетенції майбутніх менеджерів з логістики у закладах вищої освіти. Визначено, що у контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, щоб бути конкурентоспроможними на сучасному ринку праці, майбутні менеджери з логістики мають вільно володіти англійською мовою на рівні B2 та вище. Висвітлено передовий досвід формування англомовної комунікативної компетенції майбутніх менеджерів з логістики у закладах вищої освіти. Встановлено, що ефективне формування англомовної комунікативної компетенції у здобувачів вищої освіти в закладах вищої освіти досягається шляхом імплементації сучасних комунікативних методик, створення англомовного середовища, використання міждисциплінарних проєктів, що поєднують нефілологічні дисципліни та англійську мову, залученням носіїв англійської мови та застосуванням сучасних освітніх технологій.

МУЗИЧНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА ПІДГОТОВКА В СИСТЕМІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТРАЄКТОРІЇ СТУДЕНТА

Марина Білецька — 2025-11-04

Стаття висвітлює музично-інструментальну підготовку в системі індивідуальної педагогічної траєкторії майбутнього вчителя музичного мистецтва. Розкрито поєднання техніко-виконавських, художньо-інтерпретаційних і методичних компонентів, роль імпровізації у розвитку творчого мислення та формуванні унікального виконавського стилю. Підкреслено значення цифрових технологій, педагогічного супроводу та інноваційних форм роботи у персоналізації навчання.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ТА МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Ірина Власенко — 2025-11-04

У статті здійснено багатоаспектний аналіз професійної рефлексії майбутніх керівників хореографічних та музичних колективів. Розкрито сутність рефлексії як механізму самопізнання та саморозвитку. Проаналізовано специфіку рефлексії в мистецькій сфері. Обґрунтовано рефлексію як необхідну умову ефективної підготовки керівників. Встановлено принципові відмінності керівництва творчими колективами від звичайного управління.

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Мирослава Качур — 2025-11-04

У статті представлено окремі аспекти розвитку дослідницької компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва в контексті їх професійної підготовки. Проаналізовано трактування поняття “дослідницька компетентність” та розглянуто її компонентну структуру відповідно до пізнавальної діяльності. Встановлено, що основу дослідницької діяльності складають інтелектуальні та практичні уміння. Звернено увагу на художньо-комунікативні уміння, які враховують художньо-творчу природу музично-педагогічної діяльності. Розглянуто форми навчальної дослідницької діяльності здобувачів музично-педагогічної освіти та розкрито напрямки дослідницького пошуку в процесі опанування фаховими виконавськими та музикознавчими дисциплінами.

EU EDUCATIONAL POLICIES AND THEIR IMPACT ON INTERNATIONALIZATION AND INCLUSION IN HIGHER EDUCATION

Olga Iatsyshyna — 2025-11-04

У контексті глобалізації, зростання мобільності та соціальної різноманітності освіта в Європейському Союзі (ЄС) дедалі більше розглядається як стратегічний інструмент сприяння інтеграції, інноваціям та соціальній справедливості. У статті проаналізовано, як політика ЄС у сфері освіти, зокрема зосереджена на інтернаціоналізації та інклюзії, трансформує систему вищої освіти в країнах-членах та впливає на розвиток у партнерських країнах, зокрема в Україні. Також розглядається історичний розвиток політик інтернаціоналізації з метою продемонструвати, як підходи до інтернаціоналізації змінювалися з часом. На основі аналізу ключових документів, наукової літератури та ініціатив, таких як програма Erasmus+, Болонський процес та Ініціатива європейських університетів, продемонстровано, як політика ЄС сприяє транскордонній співпраці, гармонізації освітніх стандартів і розширенню доступу до освіти для інклюзивних груп населення.

Особливу увагу приділено еволюції політик інтернаціоналізації та інклюзії, а також їх реалізації на рівні університетів. Розглянуто приклади залучення українських університетів до пріоритетів ЄС через участь в університетських альянсах, запуск спільних програм подвійних дипломів та покращення підтримки різноманітних студентських спільнот. Окрім того, відзначено особливості, які українська система вищої освіти може запозичити в ЄС з тим, щоб вдосконалити власні освітні політики і практики. Попри очевидний прогрес, все ще існують певні виклики, зокрема забезпечення рівності, міжкультурного порозуміння та інклюзивного викладання. Аналізуючи досягнення і виклики у впровадженні цілей інтернаціоналізації та інклюзії, стаття прагне сформувати уявлення про трансформаційну роль політики ЄС у формуванні майбутнього вищої освіти.

Зроблено висновок про те, що глибша інтеграція з освітньою політикою ЄС відкриває для українських університетів шлях до покращення якості освіти і дає змогу долучитися до формування більш інклюзивного й глобально орієнтованого академічного простору.

ТЕХНІКИ РОЗВИТКУ РЕФЛЕКСИВНОГО МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Тетяна Абрамович — 2025-11-04

У статті закцентовано увагу на необхідності розвитку рефлексії в діяльності сучасного вчителя у процесі реалізації Концепції Нової української школи. Визначено виклики, з якими стикається педагог в умовах трансформаційних змін освітньої галузі, як-от дистанційне навчання, цифровізація, емоційне і професійне вигорання фахівця.

Наголошено на важливості розгляду рефлексії як глибокого особистісного і ціннісного процесу, що передбачає осмислення досвіду, дій, емоцій, переконань, їхніх причин і наслідків. Підкреслено, що саме рефлексивне мислення є основою для особистісного та професійного саморозвитку педагога, адже сприяє формуванню емоційної компетентності, педагогічної пластичності й етичного усвідомлення взаємодії з іншими.

Розглянуто можливості розвитку рефлексії в сучасній системі післядипломної педагогічної освіти як стратегічної компетентності, що визначає рівень готовності педагога до професійного розвитку, змін та інноваційної діяльності. Окреслено основні переваги розвитку рефлексивного мислення на курсах підвищення кваліфікації педагогів завдяки використанню апробованих авторами методик та вправ, серед яких: “Дзеркало мого професійного Я”, “Три запитання після уроку”, “Шість капелюхів мислення”, “Діаграма Гіббса”, “Драбина рефлексії”.

AI-DRIVEN PEDAGOGICAL SHIFTS IN FOREIGN LANGUAGE LEARNING ENVIRONMENTS

Vadym Tynnyi — 2025-11-04

У статті розглянуто трансформаційний вплив штучного інтелекту (ШІ) на викладання іноземних мов, зокрема, зосереджуючись на інтеграції ШІ-технологій взаємодії та великих мовних моделей. Зміни вимагають переосмислення ролі викладача – від традиційного інструктора до фасилітатора інтелектуального навчання. Наявність мовної компетентністі вже недостатня: необхідно розуміти принципи роботи ШІ, володіти цифровими інструментами та підтримувати міжкультурну й етичну обізнаність.

Автори висвітлюють напрями впровадження ШІ в освіті: персоналізовані тьютори, віртуальне навчання, активація латентних знань. ШІ сприяє переходу до навчання, орієнтованого на здобувача, та трансформує взаємодію викладача й студента в партнерство. Університети мають заздалегідь і цілеспрямовано адаптуватися, поєднуючи глибоку фахову підготовку з розвитком цифрових та когнітивних навичок. Це дозволить забезпечити технологічну обізнаність, а також змістовну культурну та професійну самореалізацію в умовах епохи цифровізації.

ФУНДАМЕНТАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА БАКАЛАВРІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ

Володимир Шевченко — 2025-11-04

У статті обґрунтовано теоретичні та практичні засади модернізації фундаментально-технічної підготовки бакалаврів в умовах цифровізації, воєнного стану та освітніх трансформацій. Визначено структуру інтегрованого компетентнісного профілю технічного фахівця, розкрито роль інноваційних освітніх підходів та надано практичні рекомендації щодо оновлення навчальних планів, методів викладання та оцінювання.

ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ

Наталія Миськова — 2025-11-04

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ

У статті представлено сюжетно-рольову гру як одну із специфічно дитячих видів діяльності. Висвітлено етапи підготовки до організації сюжетно-рольової гри, зазначено мету та конкретизовано завдання, а також виокремлено найбільш дієві методи взаємодії з дітьми на кожному із етапів. За результатами співставлення змісту життєвих компетентностей, зазначених в Інваріантному складнику Державного стандарту дошкільної освіти, із визначеними методами взаємодії з дітьми, окреслено перелік життєвих компетентностей дітей дошкільного віку, формування яких відбувається на кожному із етапів.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В СУЧАСНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Світлана Івах — 2025-11-04

У статті наголошено на актуальності обґрунтування принципів створення освітнього середовища у сучасному закладі освіти як важливого теоретичного фундаменту та практичного дороговказу визначення якості, ефективності і гуманності освітнього процесу. Системоутворювальним принципом проєктування освітнього середовища визначено принцип динамічної відповідності педагогічного процесу освіти особистості психологічному процесу її розвитку. Обґрунтовано важливість у побудові якісного освітнього середовища закладу освіти і таких принципів, як: принцип організації комплексного і гетерогенного освітнього середовища; принцип організації персонально адекватного освітнього середовища; принцип культурологічного розвитку дитини; принцип цілісності; принцип співпраці у системі “вчитель – учень”, “учень – учень”, “учень – довкілля”.

Доведено, що завдяки реалізації ключових принципів педагогічному колективу закладу освіти вдається створити цілісне освітнє середовище, яке охоплює просторово-предметний, технологічний і соціальний компоненти. Це означає, що забезпечується відповідний комплекс розвивальних стимулів, організовується діяльність учасників освітнього процесу, яка сприяє розвитку, а також налагоджується міжособистісна взаємодія, що опосередковує вплив середовища на особистість і включає її в активну діяльність. Основою побудови такого середовища є методологічний принцип інтеграції, який передбачає не просто поєднання окремих елементів, а створення якісно нового стану освітньої системи шляхом об’єднання різних структурних компонентів і функцій у єдине ціле. Такий підхід відповідає сучасним вимогам і дозволяє створити оптимальні умови для роботи з дітьми та учнівською молоддю, забезпечуючи ефективне вирішення завдань їхнього виховання, навчання і розвитку в межах закладу освіти.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЇ ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ М. МОНТЕССОРІ ЯК ІННОВАЦІЇ В ДОШКІЛЛІ

Надія Дудник — 2025-11-04

У статті проаналізовано важливість проблеми формування самостійності у дітей з раннього віку як прояву природного дорослішання. Самостійність як термін розглянуто у поведінці, соціальних взаєминах, мисленні, діяльності. Виокремлено думки педагогів та психологів на проблему способів виховання самостійності у дітей дошкільного віку. Зосереджено увагу на педагогічній технології вільного виховання М. Монтессорі як одну з найкращих у світовій практиці. Інноваційність думок відомої педагогині представлені у першому україномовному збірнику праць “Освіта і мир”, де ідеї саморозвитку дитини мають філософське значення у світобудівництві, формуванні стратегії виховання. Дослідження та використання кращих ідей теорії та практики виховання дітей раннього та дошкільного віку М. Монтессорі є засобом підвищення кваліфікації педагогів, саморозвитку батьків у педагогічних знаннях. У статті визначено переваги у створенні розвивального середовища в умовах ЗДО з урахуванням ідей свободи вибору, самостійного дослідження дидактичного матеріалу, часу його використання у процесі формування мислення дитини як вільної особистості. Окреслено роль педагога у взаємодії з вихованцями, яка повинна бути не домінуючою, а допоміжною, емоційно стабільною, доброзичливою. Описано шляхи налагодження співпраці освітніх закладів та батьків вихованців у покращенні умов організації розвивального середовища, способів заохочення дітей до самостійної діяльності. Подано перспективу удосконалення педагогічного процесу за умови використання ідей вільного виховання М. Монтессорі як актуальних у розрізі сучасних соціальних проблем та викликів, які вирішує українська освіта.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ, ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

Оксана Гевко — 2025-11-04

У статті розглянуто окремі теоретико-методичні та організаційні аспекти дошкільної, загальної середньої та вищої освіти. Проведено аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців, який свідчить, що у контексті дослідження організації освітнього процесу в кризових умовах не існує однозначного тлумачення сутності цього поняття. Виявлено найважливіші компетентності педагогів, які необхідні для організації продуктивного освітнього процесу в кризових умовах. Виявлено та обґрунтовано перетворення пасивних методів навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління на активізуючі методи, зокрема, інтерактивний, технологічний, інтегративний, дистанційний та потребу їх застосування у кризових умовах.

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Андрій Кепіч — 2025-11-04

У статті розглянуто сучасний стан туристичної галузі Закарпаття. Охарактеризовано природні, історико-культурні ресурси регіону як чинник розвитку туристичної діяльності. На основі вивчення статистичної інформації проаналізовано туристичні потоки у Закарпатській області за 2019–2022 рр., зазначено об’єктивні чинники, що характеризують їхню динаміку зростання чи спадання. Встановлено, що в інфраструктурі рекреаційної галузі важливе місце займають колективні засоби розміщування. Проведено аналіз даних про колективні засоби розміщення. Визначено частку Закарпаття у туристичній галузі України за кількістю туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності, громадян, які виїжджали за кордон та відвідали Україну, за кількістю готелів і аналогічних засобів розміщення, їх місткістю та чисельністю осіб, що перебували у цих закладах. Досліджено особливості туристичної діяльності в регіоні. Розкрито основні напрями післявоєнного розвитку туризму у Закарпатській області.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Микола Семенов — 2025-11-04

У статті проаналізовано поняття “педагогічні умови”. Визначено, що воно не має єдиного тлумачення та залежить від контексту наукового дослідження. Дано власне трактування поняття педагогічних умов як сукупність обставин, які сприяють якісному формуванню готовності майбутніх офіцерів до інженерного забезпечення підрозділу Національної гвардії України в процесі професійної підготовки. На власного професійного й бойового досвіду були виокремлені та структуровані педагогічні умови. Проведено експертне оцінювання педагогічних умов за ступенем їхньої вагомості.

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ЗДАТНОСТІ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗАСОБИ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ БОРОТЬБИ МАЙБУТНІМИ ОФІЦЕРАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Роман Суслов — 2025-11-04

Обґрунтовано визначення компетентності “здатність застосовувати засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ)” майбутніми офіцерами Національної гвардії України – це професійна якість, що проявляється у здатності ефективно організовувати, планувати та реалізовувати заходи РЕБ в умовах ведення службово-бойових дій, базуючись на поєднанні спеціальних знань, умінь, навичок, способів мислення, відповідального ставлення до збереження життя особового складу, а також готовності до самостійного прийняття рішень у динамічному та складному бойовому середовищі; виявлені компоненти зазначеної компетентності – когнітивний, практичний, ціннісно-мотиваційний та аналітично-рефлексивний.

ВИЩИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. М. ЛИСЕНКА: ІСТОРИЧНИЙ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТИ

Ярема Кіцила — 2025-11-04

У статті висвітлені історичні події першої третини ХХ ст., пов’язані із заснуванням першого в Західній Україні вищого музичного навчального закладу. Паралельно з вибудовою основної хронологічної канви зазначеного процесу на базі існуючих документальних джерел реконструюється його історіографія. Особливо детально експоновано й документально підкріплено маловідомий фактологічний матеріал стосовно подвижницької діяльності одного з найактивніших фундаторів Вищого музичного інституту Станіслава Пилиповича Людкевича та його співробітництва з патріотичним спортивним товариством “Cокіл”.

ВІА “ОРЕРА” – ТРІО МАРЕНИЧІ: ДО ПИТАННЯ СПІЛЬНОЇ ГРУЗИНСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ТЕМАТИКИ, МЕЛОДИКИ ЕСТРАДНИХ ПІСЕНЬ

Давид Меладзе — 2025-11-04

У статті простежено особливості творчої взаємодії двох знакових колективів естрадної сцени – ВІА “Орера” та тріо Мареничів – крізь призму грузинсько-української тематики, спільних стильових тенденцій та мелодичних засад їхньої пісенної творчості. Зазначається, що обидва ансамблі сформували власну художню модель синтезу національного фольклору з естрадними практиками 1960–1980-х років, проте у їхніх інтерпретаціях простежується різний ступінь збереження традиційного інтонаційного мислення. Окремо підкреслено взаємодію грузинської та української культур у ширшому соціокультурному контексті, що виявлялося у популяризації пісень, виконаних різними мовами, та у взаємному збагаченні естрадних традицій.

ОНЛАЙН-ОСВІТА В УНІВЕРСИТЕТАХ: ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ

Назарій Латик — 2025-11-04

У статті розкрито фундаментальні трансформаційні зміни, що відбулися у сфері вищої освіти внаслідок масового впровадження онлайн-навчальних платформ. Висвітлено їх переваги як динамічних, інтерактивних середовищ, що сприяють підвищенню доступності, гнучкості та економічної ефективності освітнього процесу. Проаналізовано вплив інтеграції штучного інтелекту на педагогічні підходи, що забезпечує перехід до студентоцентричного та персоналізованого навчання. Участь в онлайн-курсах сприяє розвитку критично важливих цифрових навичок, таких як самодисципліна та управління часом. Проаналізовано виклики та ризики, які пов’язані з онлайн навчанням. Особливу увагу приділено проблемам технічної та інфраструктурної нерівності, конфіденційності даних та безпеки, а також ставлення викладачів щодо якості освіти та збільшення робочого навантаження. Представлено вплив онлайн-навчання на залученість та результативність студентів. У висновках статті узагальнено психосоціальні наслідки для всіх учасників освітнього процесу, включаючи почуття ізоляції, та підкреслено необхідність цілісного, людиноцентричного підходу до підтримки онлайн-навчальної спільноти.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУЧАСНОЇ ОСВІТИ: РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ТА ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ

Діана Косюхно — 2025-11-04

На сьогоднішній день, відбувається цифрова трансформація суспільства, яка в свою чергу, становить нові вимоги до системи освіти в Україні. Інформаційно-комунікаційна компетентність має стратегічне значення та є одним із основних елементів сучасної освіти, яка орієнтована на розвиток ключових і трансверсальних компетентностей. У статті висвітлено актуальність формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та значення у контексті сучасної освіти. Проаналізовано взаємозалежність між розвитком інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів базової середньої освіти та цифровою компетентністю вчителя. Розглянуто положення Рамки цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників, які висвітлюють потреби професійного розвитку вчителів для ефективного використання цифрових технологій в освітньому процесі не лише як засобів навчання, а й як можливість формування особистості, що здатна адаптуватися у цифровому середовищі.

ПОРІВНЯЛЬНА МІФОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

Володимир Лобков — 2025-11-04

У статті висвітлено потенціал порівняльної міфології як інструмента гуманізації освіти. Проаналізовано міфологічні структури різних культур, з’ясовано їхню роль у формуванні універсальних цінностей, моральної свідомості, емпатії та міжкультурної толерантності. Наголошено на наративній природі міфів, що сприяє емоційному зануренню учнів у навчальний матеріал, розвитку уяви, символічного мислення та етичної рефлексії. Розглянуто можливості інтеграції міфології в освітній процес через літературу, культурологію, психологію, мистецтво, масову культуру, зокрема відеоігри. Показано, що архетипи, образи та сюжети міфів залишаються актуальними засобами пізнання світу й себе у сучасному суспільстві. Обґрунтовано, що вивчення міфології сприяє формуванню цілісної, культурно свідомої та морально відповідальної особистості.