Молодь і ринок

ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Тетяна Паньок, Марина Обужована, Марія Квітка — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню процесу професійного становлення майбутніх педагогів образотворчого мистецтва в контексті їх художньо-педагогічної підготовки у закладах вищої освіти. Автор аналізує основні етапи становлення фахівця, виділяючи ключові аспекти, такі як формування професійних компетенцій, розвиток художнього мислення і практичних навичок, необхідних для успішної педагогічної діяльності. Особлива увага приділена значенню інноваційних методів навчання та їх впливу на підвищення ефективності підготовки майбутніх педагогів. Висвітлено також роль інтеграції народно-художньої творчості у процес підготовки педагогів, що сприяє розвитку емоційної сфери, художньо-образного мислення та національної самоідентифікації майбутніх педагогів образотворчого мистецтва. Стаття підкреслює необхідність поліпшення якості підготовки майбутніх педагогів образотворчого мистецтва у ЗВО як з дисциплін образотворчого циклу, так і з педагогічних предметів, здатних ефективно впливати на виховання та навчання майбутніх поколінь.

ОСОБЛИВОСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ БАКАЛАВРІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ

Вікторія Жигірь, Валентина Перегудова — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено основні аспекти практичної підготовки студентів спеціальності 015.33 “Професійна освіта (Енергетика, електротехніка та електромеханіка)” в закладах вищої освіти.

Наведено мету, завдання та функції технологічної практики студентів. Розглянуто два етапи технологічної практики – навчальну технологічну та виробничу технологічну й подано опис їхніх програми.

Подано перелік професійних компетентностей, які формуються у процесі проходження студентами технологічної практики. Схарактеризовано функції керівників технологічної практики від університету та підприємства. Описано процедуру звітності та захисту технологічної практики майбутніми бакалаврами професійної освіти.

ПРІОРИТЕТИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОЇ ГРИ “СОКІЛ” (“ДЖУРА”) У ФОРМУВАННІ В ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА ОБОРОННОЇ СВІДОМОСТІ

Інна Ящук, Наталія Казакова — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості організації військово-патріотичного виховання у дитячо-юнацьких об’єднаннях. За результатами аналізу нормативно-правових документів, в яких наголошено на потребі формування у дітей та молоді громадянськості і патріотизму, готовності до захисту держави і підвищення рівня її обороноздатності, виокремлено поняття “військово-патріотичне виховання”, “оборонна свідомість”.

Схарактеризовано основні ресурси реалізації військово-патріотичного виховання і формування у дітей та юнацтва оборонної свідомості: заклади загальної середньої освіти, родина і сім’я, бібліотеки, інформаційний простір, музеї, військово-історичні пам’ятки та об’єкти, місця поховань загиблих в АТО, ООС, російсько-українській війні; система зв’язків з учасниками бойових дій, російсько-української війни, волонтерськими організаціями, військовими формуваннями, об’єднаннями за інтересами військово-патріотичного спрямування на базі закладів загальної середньої чи позашкільної освіти.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ КОЗАЦЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ: З ДОСВІДУ ДРАГОМАНІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Світлана Кушнірук, Тарас Олефіренко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Дослідження покликане розкрити концептуальні засади формування феномену українського козацтва як важливого соціально-економічного, військово-політичного, культурно-релігійного чинника консолідації української нації та становлення Української держави; представлено результати впровадження наукових досліджень, висвітлення і поширення результатів науково-дослідницької роботи в галузі історії педагогіки лабораторії козацької педагогіки (лабораторії народної педагогіки) при кафедрі педагогіки (теорії та історії педагогіки) УДУ (НПУ) імені Михайла Драгоманова, яку очолював з 1987 р. Ю. Руденко.

У статті здійснено спробу осмислення здобутків драгоманівського університету у справі відродження, наукового обґрунтування та практичного інтегрування у систему сучасного освітнього процесу ідей козацької педагогіки.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ НАВЧАЛЬНО-ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Микола Корець, Володимир Шевченко, Юлія Шевченко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано основні педагогічні умови формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності засобами навчально-ігрових технологій. Розкрито сутність кожної із їх ключових складових, що охоплюють організацію освітнього процесу з урахуванням фізіологічних особливостей учнів, реалізацію учителем здоров’язбережувального потенціалу предметів, які вивчаються, забезпечення на уроках, гармонізацію здоров’язбережувального освітнього середовища, інтенцію мотивації формування здорового способу життя, формування психоемоційних станів учнів. Доведено, що ігрові технології покликані сформувати в учнів здоров’язбережувальну компетентність та створити умови удосконалення освітнього процесу в умовах правового режиму воєнного стану.

ОСВІТА ДОРОСЛИХ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ: ДО ДИСКУРСУ ПРОБЛЕМИ

Леніна Задорожна-Княгницька, Ірина Хаджинова, Сергій Совінський — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сутність поняття “освіта дорослих”, чинники, що обумовлюють необхідність її постійного розвитку, охарактеризовано особливості надання освітніх послуг дорослому населенню: диференціація на вікові групи на основі врахування когнітивних можливостей; використання активних методів навчання та практико-орієнтованого підходу; надання постійної психологічної підтримки дорослим особам задля подолання страху та стереотипного мислення щодо навчання та отримання освіти у дорослому віці; підвищення цифрової грамотності дорослого населення. Проаналізовано нормативно-правові документи, які певною мірою регламентують систему освіти дорослих в Україні.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Тетяна Атрощенко, Олена Бобирєва — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти засобами інтерактивних технологій. Автори тлумачать їх як створення у закладі вищої освіти такого освітнього середовища, що забезпечить якісне впровадження педагогічних й психологічних факторів, які позитивно вплинуть на реалізацію системної та виваженої освітньої діяльності здобувачів шляхом впровадження засобів інтерактивних технологій, що буде спрямована на вдосконалення усіх компонентів фахової компетентності. Оскільки головний акцент зроблено на використанні інтерактивних технологій у фаховій підготовці, то вони системно і цілеспрямовано представлені у кожній виокремленій умові.

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ФОРМ ТА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ

Галина Ткачук — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У роботі розкрито сутність організації освітнього процесу з програмування з використанням різних форм та методів навчання. Вона передбачає як індивідуальну, так і групову роботу, а також дистанційне навчання, що дозволяє максимально ефективно адаптувати процес під потреби студентів.

Однією з ефективних форм навчання є індивідуальна робота, яка дозволяє студентам працювати у власному темпі. Наприклад, під час використання середовища Thonny для вивчення мови програмування Python студенти виконують практичні завдання з написання та відлагодження програм, що сприяє розвитку навичок розв’язування алгоритмічних задач. Групова робота, зокрема із застосуванням онлайнового середовища Replit, дозволяє студентам працювати спільно над проєктами, розвиваючи навички командної роботи та вирішення складних алгоритмічних задач.

Крім форм навчання, у роботі детально розглядаються методи навчання, такі як пояснювально-ілюстративний, практичний, проєктний і дослідницький. Кожен з них виконує важливу роль у формуванні необхідних знань і навичок програмування. Наприклад, пояснювально-ілюстративний метод полягає у демонстрації програмних середовищ і основних інструментів, що є корисними для початкового засвоєння матеріалу, тоді як практичний метод сприяє розвитку навичок через самостійне виконання завдань.

АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО: МОЖЛИВОСТІ ТА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

Галина Яремко, Мар’яна Гавран, Тетяна Горохівська — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто питання академічної мобільності викладачів закладів вищої освіти. Окреслено різновиди академічної мобільності залежно від терміну перебування за кордоном. Виокремлено необхідність володіння іноземними мовами, зокрема англійською для ефективної адаптації до міжнародного освітнього середовища. Проаналізовано проблемні аспекти перебування закордоном для науково-педагогічних працівників, зокрема лінгвістичні та соціо-культурні виклики. Окреслено заходи щодо подолання розбіжностей між очікуваннями та реальністю у зв’язку з участю в заходах академічної мобільності.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Оксана Самойленко, Ірина Брюховецька, Тетяна Штайнер — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано вітчизняний та іноземний теоретико-практичний літературний аспект становлення, розвитку та формування soft skills у дискурсі професійно-педагогічної підготовки у закладі вищої освіти. Авторами обумовлюються фактори актуальності розвитку та формування soft skills у майбутніх педагогів у межах професійно-педагогічної підготовки у ЗВО. Запропоновані та обґрунтовані педагогічні умови формування soft skills у контексті професійно-педагогічної підготовки майбутнього педагога: 1) використання інтерактивних методів навчання; 2) у зміст навчальних дисциплін покласти метод моделювання педагогічних ситуацій; 3) здійснення рефлексії в освітньому процесі у вигляді ведення рефлексивних щоденників, створення портфоліо; 4) здійснення розвитку емоційного інтелекту шляхом упровадження спеціальних тренінгів та семінарів-практикумів (вебінарів). Перспективами подальших розвідок є вивчення впливу дистанційної та змішаної форм освіти на розвиток soft skills у майбутніх педагогів, а також дослідження нових методик, що адаптуються до онлайн-форматів.

ІНКЛЮЗИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА ЯК ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Володимир Товстоган, Тетяна Цегельник, Андрій Шевченко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано важливість формування інклюзивної компетентності педагога як запоруки якості організації освітнього процесу та запропоновано конкретні шляхи її формування, що визначає мету дослідження. Авторами наголошується, що якісна побудова інклюзивного освітнього середовища обумовлена рівнем інклюзивної компетентності у педагога, загально-фаховим рівнем професійної підготовки, що є запорукою якості організації освітнього процесу у закладі освіти. Розглянуто обґрунтування поняття “інклюзивна компетентність педагога”, її складові компоненти, властивості, принципи, особливості формування у вітчизняному науковому дискурсі. Відтак запропоновані шляхи формування інклюзивної компетентності у педагогів (розробка навчальних програм, розробка та реалізація курсів підвищення кваліфікації для педагогів, видозміна змісту практичних занять). Перспективами подальших розвідок є вивчення впливу цифрових технологій на розвиток інклюзивного середовища та дослідження можливостей їх ефективного використання для роботи з дітьми з ООП.

ФОРТЕПІАННА ТВОРЧІСТЬ ВОЛОДИМИРА ІВАСЮКА: ВИКОНАВСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Людомир Філоненко, Марія Дерпак — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена розкриттю фортепіанної спадщини знаменитого українського композитора другої половини ХХ ст. Володимира Івасюка (1949–1979). Митець-пісняр ефективно працював і в камерно-інструментальному жанрі, зокрема сюїти, варіації, струнного квартету, мініатюри та ін. Фортепіанні композиції сповнені колористичного насичення карпатським фольклором водночас із сучасними засобами музичної виразності з притаманними індивідуальними стилістичними особливостями. Розкривається прояв ладової розмаїтості, ритмічної варіантності, прозорості викладу, гри світла й тіні, вишуканості гармонії і дисонансних нашарувань, які присутні у фортепіанних творах поряд із чіткою національною визначеністю творів.

ФЕСТИВАЛІ УКРАЇНОСПІВУ: МИСТЕЦЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ТА ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Руслана Лоцман — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано особливості розвитку сучасних фестивалів україноспіву в мистецько-просвітницькому та педагогічному аспектах. Визначено роль фестивалів україноспіву у становленні творчої особистості здобувача освіти, що полягає у виховно-просвітницькій місії, мистецькому зростанні, стимулюванню до вивчення культурної спадщини, формуванні комунікативних здібностей, накопиченні методичних матеріалів для подальшої виконавсько-педагогічної діяльності. Охарактеризовано окремі фестивалі – “Країна мрій”, “Віртуози фольку”, фестивалю-конкурсу імені Р. Кириченко “Я козачка твоя”, “Капелюш-Фест”, “Вашківецька Маланка”. Узагальнено авторський досвід проведення фестивалів україноспіву – “Миколайчук-Фест”, “Диво UA”, “Пісня буде поміж нас” імені Н. Яремчука, мандрівний фестиваль “Молода душа України”, “Живі мелодії села” та ін. Подано посилання на відеододатки, що розкривають потенціал реалізованих проектів. Акцентовано на важливості осмислення новацій у фестивально-конкурсній практиці з подальшим поширенням їх результатів у мистецькій освіті.

BASIC CONCEPTS OF THE TRAINING SYSTEM OF FUTURE PEDIATRIC DENTISTS BY MEANS OF SITUATION-COMMUNICATIVE MODELS OF PROFESSIONAL INTERACTION

Oksana Yefremova — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано структуру авторської концепції підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії. Авторська концепція поєднує кілька сфер діяльності суб’єктів наукового дослідження: медичної, оскільки організація науково-дослідницького процесу стосується представників сфери охорони здоров’я; стоматологічної, позаяк цільовим аспектом окреслюється підготовка майбутніх лікарів-стоматологів, професійна діяльність яких зосереджується у системі педіатричної стоматології; освітньої, що спрямовує на оновлення стоматологічної освіти у медичних закладах вищої освіти за рахунок використання сучасних педагогічних технологій і відтак розглядається як педагогічна концепція. Концепція складається із п’яти концептів і відображає послідовність, поетапність і логіку здійснення наукового дослідження. Конкретизовано сутність актуалітетно-аргументаційного, перспективно-інноваційного, науково-методологічного, методично-забезпечувального й аналітично-результативного концептів дослідницько-експериментальної роботи. У концепції враховуються інтегративність різновекторних напрямів наукового пошуку. Аргументовано доцільність осучаснення професійної підготовки майбутніх стоматологів дитячого віку для формування готовності до професійної взаємодії, що зосереджує увагу на прогресивних змінах у системі вищої медичної освіти. Узагальнено погляди дослідників стосовно необхідності вдосконалення професійної підготовки студентів з урахуванням різноспрямованості навчання майбутніх педіатричних лікарів-стоматологів. Висвітлено науково-методологічне обґрунтування науково-дослідницького пошуку в контексті дослідження. Обґрунтовано необхідність методичного забезпечення практичного аспекту експериментальної роботи та доведення достовірності отриманих результатів. Підкреслено наявність інтеграції усіх визначених концептів у цілісній авторській концепції підготовки майбутніх дитячих стоматологів засобами ситуативно-комунікативних моделей професійної взаємодії.

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ: ФОРМУВАННЯ СВІДОМОГО ПІДХОДУ У МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ

Світлана Іщенко, Павло Обухов — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У сучасному світі питання екології та енергозбереження набули особливої ваги через зростання чисельності населення, індустріалізацію, підвищення рівня споживання енергії та ресурсів, що призводить до серйозного навантаження на навколишнє середовище. Екологічна криза, кліматичні зміни та вичерпання природних ресурсів стають дедалі очевиднішими, тому формування екологічної свідомості та відповідального ставлення до використання енергії у майбутніх поколінь стає критично важливим завданням. Екологічна освіта є ключовим інструментом для формування свідомого підходу до охорони навколишнього середовища. Вона дає можливість дітям та молоді зрозуміти взаємозв’язок між людською діяльністю та станом екосистеми, навчити їх відповідально ставитися до природи та ресурсів.

ВИКОРИСТАННЯ КРЕАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЄКТУВАННІ АРТ-ОБ’ЄКТІВ

Наталія Орлова, Тетяна Борисова — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено та узагальнено креативні технології проєктування арт-об’єктів. Встановлено, що створення таких об’єктів базується не лише на знаннях композиції, але й на розумінні особливостей роботи сучасного промислового обладнання, яке використовується для їхнього виготовлення. Виявлено, що застосування інноваційних технічних засобів вимагає навичок роботи зі спеціальними графічними комп’ютерними програмами та розуміння фізичних і художньо-естетичних властивостей матеріалів. Зазначено, що проблема цифрової дизайн-освіти полягає у недостатній увазі педагогічної спільноти до визнання дизайнерських здібностей студентів у сфері візуального дизайну.

СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ

Олена Муращенко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті визначено й схарактеризовано структуру правосвідомості, яка охоплює правову ідеологію, правову психологію, правові переконання та правові настанови. Встановлено взаємодію цих елементів у процесі формування загального уявлення про право, їх вплив на суспільні відносини та правову поведінку. З’ясовано, що правова ідеологія забезпечує теоретичне розуміння права; правова психологія відображає ставлення до правових норм; правові переконання зосереджені на правових цінностях та ідеалах, а правові настанови сприяють формуванню ставлення людини до юридичної поведінки, бачення перспектив і напрямів розвитку правової системи.

ACADEMIC STAFF TRAINING FOR ACADEMIC ENTREPRENEURSHIP IN THE SYSTEM OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT

Tetiana Helzhynska — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена вивченню проблеми підготовки науково-педагогічних працівників до академічного підприємництва. Виконано аналіз науково-педагогічної літераутри з проблеми дослідження та нормативної бази, в якій визначено поняття “науково-педагогічний працівник”, “професійний розвиток” тощо. Представлено авторське бачення проблеми розгляду професійного розвитку науково-педагогічних працівників на двох рівнях. На індивідуальному професійний розвиток науково-педагогічного працівника розглядається як система, що характеризується наявністю мети і завдань, змістового й операційного компонентів, які використовуються для досягнення професійної майстерності фахівця. На організаційному – це система, в основу якої покладено теорії, концепції, ідеї неперервної освіти та кращі практики сучасного університету, нормативно-правова база вищої освіти, а також ефективний інструментарій розвитку людського капіталу з метою забезпечення конкурентоздатності як окремої особистості, так і організації загалом. У дослідженні підготовка до академічного підприємництва обґрунтовується як спеціально організована система заходів, основною метою якої є формування готовності науково-педагогічних працівників до реалізації академічного підприємництва, що передбачає освоєння, поглиблення, розширення відповідних знань, формування, розвиток, удосконалення умінь і навичок, необхідних для акумулювання внутрішніх і зовнішніх ресурсів, людського капіталу з метою забезпечення внутрішніх потреб університету, освітніх, наукових, технологічних, інноваційних запитів суспільства та економіки знань, різних галузей науки, капіталізації власного інтелектуального потенціалу.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ У СФЕРІ ПОСЛУГ

Даниїл Бойко, Людмила Щербак — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Викладено основні теоретичні та методичні положення управління проєктами у сфері послуг, зокрема, проєктами туристичної діяльності. Наведено основні властивості турпродуктів як об’єктів управління при їх проєктуванні. Пропонується розгорнуте, точніше визначення поняття “проєкт”. Показано взаємозв’язок життєвих циклів проєкту та турпродукту як товару. Викладено необхідні види забезпечення в управлінні проєктами у туризмі.

METHODS OF LEARNING ENGLISH IN HIGHER EDUCATION BASED ON ORAL SPEECH

Matanat Mirfayaz Mammadova — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Під час вивчення мови в сучасній системі освіти в глобалізованому світі використовуються різні методи навчання, технології та прийоми. Іноді традиційні та інноваційні методи представлені по-різному, що дає різні результати. Сьогодні застосування сучасних методів під час навчання іноземних мов підвищує мотивацію тих, хто вивчає мову, створює умови для обміну інформацією, спільного обговорення будь-якої теми, актуалізує застосування окремих методик. У статті розглядаються методики вивчення англійської мови на основі усного мовлення.

Мета дослідження – дослідити використання різних методів під час навчання іноземних мов, особливо англійської. Під час роботи були використані такі методи: аналіз психолого-педагогічної літератури, спостереження, експеримент, методи психодіагностики, якісний та кількісний аналіз результатів дослідження. Важливим методом у дослідженні відповідної проблеми є аналіз літератури.

Наукова новизна дослідницької роботи полягає у тому, що заплановано повторні тести в різних вікових групах, з використанням різних навчальних матеріалів, різних методів і методів для поліпшення розуміння, граматики, словникового запасу та вільного мовлення, які є підвимірами мовленнєвих навичок.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

Галина Намачинська, Софія Стахів — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються теоретичні основи міжкультурної компетентності учнів середньої школи в умовах глобалізації. Підкреслюється важливість розвитку навичок міжкультурної комунікації як складової освітнього процесу, особливо в контексті навчання іноземних мов. Аналізуються різні методичні підходи до формування міжкультурної компетентності, що включають педагогічні та соціокультурні аспекти. Визначається роль шкіл у розвитку толерантності та відкритості до культурних відмінностей, а також виклики, з якими стикаються вчителі у цьому процесі. Обґрунтовуються рекомендації щодо подальших досліджень у сфері міжкультурної освіти.

РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ РИЗИКІВ

Наталія Науменко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості та перспективи реалізації авторської моделі науково-методичної системи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків. Авторка проаналізувала концептуальні засади розвитку вищої педагогічної освіти в умовах сьогодення; розкрила сутність і особливості педагогічного моделювання в системі професійної підготовки майбутніх учителів, в основі якого лежить пошук шляхів для вдосконалення освітнього процесу та підвищення його якості. Також представлено авторську модель науково-методичної системи підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації безпекоорієнтованого освітнього середовища в умовах ризиків, що включає мету і завдання підготовки, її сутність і змістове наповнення, принципи та педагогічні умови успішної реалізації моделі.

СЕНСОРНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

Ольга Канарова, Анна Вознюк, Олександра Шикиринська — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується розвиток пізнавальної активності дошкільника як важлива психолого-педагогічна проблема, яка охоплює вивчення механізмів, умов та факторів, що сприяють активізації пізнавальних процесів. З’ясовано роль сенсорного виховання у формуванні основних когнітивних процесів, таких як увага, пам’ять, мислення та уява. Проаналізовано сутнісне наповнення терміна “сенсорно-пізнавальна компетентність” як здатності дитини стимулювати пізнавальну активність, проявляти спостережливість і креативність у взаємодії з навколишнім світом.

АКМЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Борис Качур, Мирослава Качур — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито акмеологічні засади професійного зростання майбутніх керівників закладів дошкільної освіти. Представлено розуміння вітчизняними науковцями акмеології як науки й акмеологічного підходу як вагомої умови досягнення вершин професіоналізму. Авторами визначено поняття “професійне зростання” як розвиток людини у сфері своєї діяльності, набуття нових навичок та досвіду роботи, які уможливлюють досягнення успіху у карʼєрі. Виокремлено умови, за яких реалізація акмеологічного підходу у професійній підготовці майбутніх керівників закладів дошкільної освіти сприятиме їхньому професійному зростанню.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ: АКТУАЛЬНІ ПОТРЕБИ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НА ПРИКЛАДІ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ “ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ” ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Альона Пєхарєва, Оксана Ільченко, Віталія Тарасова — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано сучасні вимоги до підготовки фахівців у галузі спеціальної освіти. З’ясовано, що майбутній педагог спеціальної освіти повинен володіти знаннями про основи навчання, виховання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами, методами різного типу корекції та діагностики. Якісна підготовка фахівців має охоплювати не лише знання з корекційної педагогіки та спеціальної психології, а й уміння ефективно використовувати цифрові інструменти, створювати індивідуальні навчальні програми і забезпечувати інтерактивну взаємодію з учасниками освітнього процесу.

MODERN CONCEPTS OF THE HUMANISTIC APPROACH IN EDUCATION

Gulshan Ogtay Hasanova — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Сучасною тенденцією в освіті є так звана гуманізація – гуманізація виховних відносин; визнання цінності особистості; права на свободу, щастя, соціальний захист людини; та розвитку своїх здібностей та індивідуальності. У системі освіти це передбачає перехід до системи співпраці, яка сприяє якісному формуванню нових особистісних якостей учнів шляхом оновлення змісту, форм і методів навчання.

Метою дослідження є вивчення сучасних концепцій гуманістичного підходу в освіті. Під час дослідження були використані такі методи дослідження: аналіз педагогічної літератури, спостереження, експеримент, якісний та кількісний аналіз результатів дослідження. Важливим методом у дослідженні даної проблеми є аналіз літератури.

Наукова новизна. Сьогодні поняття “гуманізм” тісно асоціюється з правами людини, зі ставленням до особистості як головної цінності, зі створенням умов для її розвитку. Проте розуміння сутності гуманізму зовсім не однозначне. Перш за все, гуманізм не можна ототожнювати з прощенням. Найбільш правильним тлумаченням гуманізму, мабуть, слід визнати фундаментальний принцип, теоретично сформульований і блискуче реалізований Дж. Дьюї [1916:32]: “Освіта полягає не тільки в тому, щоб вивчати минуле; це про те, щоб думати та діяти на майбутнє. Навчити студентів мислити самостійно – це важливо для їх самореалізації”.

Це визначення підкреслює ідею, що освіта має виходити за рамки простого передачі історичних фактів чи інформації. Він висвітлює два ключові моменти:

Далекоглядний підхід: гуманістична освіта повинна готувати учнів не лише до теперішнього чи минулого, але й до майбутніх викликів і можливостей. Це заохочує їх критично мислити про навколишній світ і уявляти, як вони можуть йому сприяти.

Незалежне мислення: навчання студентів мислити самостійно має вирішальне значення для їхнього особистого розвитку та самореалізації. Коли учні навчаються аналізувати, ставити під сумнів і формувати власні думки, вони стають активними учасниками свого навчання та суспільства. Ця незалежність сприяє творчості, навичкам вирішення проблем і почуттю волі.

ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН НА ПОДІЛЛІ У 1864–1917 рр.

Катерина Бурдуваліс — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу діяльності шкіл національних меншин, зокрема польських та єврейських, на території Подільської губернії в період 1864–1917 рр. Досліджується вплив русифікаційної політики Російської імперії на освітні установи цих громад, їхній внесок у збереження національної ідентичності, формування національної свідомості та культурного опору. Особлива увага приділяється питанням доступності освіти та специфіки навчальних закладів. Автор підкреслює важливість подальших досліджень у цій сфері.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИНИ

Галина Голя, Алла Хомярчук — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано роль та значення національно-патріотичного виховання для майбутніх учителів. Визначено, що національно-патріотичне виховання студентської молоді в умовах сьогодення є одним із найбільш пріоритетних напрямів роботи закладів освіти. Розглянуто особливості реалізації основних завдань Концепції національно-патріотичного виховання під час вивчення історичних дисциплін в КЗВО “Луцький педагогічний коледж”. Проаналізовано можливості національно-патріотичного виховання школярів у межах технологічної освітньої галузі засобами змісту навчального предмету. Розкрито особливості національно-патріотичного виховання студентів – майбутніх учителів початкової школи. У статті акцентується увага на тому, що кожен освітній заклад повинен стати для здобувача освіти осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність та самовіддано розбудовувати країну.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДО СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ З ЛЮДЬМИ ТРЕТЬОГО ВІКУ

Ганна Леськів-Бондарчук — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Для підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання до спортивно-оздоровчої роботи з людьми третього віку потрібно дотримуватися таких організаційно-педагогічних умов: сформованість мотивації до професійної діяльності та формування професійних ціннісних орієнтацій; створення сприятливого середовища для опанування системою знань та вмінь, необхідних майбутнім фахівцям з фізичного виховання для спортивно-оздоровчої роботи; застосування сучасних технічних засобів навчання, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

THE FEATURES OF MASTERING FOREIGN LANGUAGE VOCABULARY BY STUDENTS OF NON-LANGUAGE HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

Maryna Andrieieva, Yaroslav Kolyaska — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено розгляду особливостей роботи над іншомовною лексикою. Розглядаються основні етапи формування необхідних умінь і навичок студентів при навчанні іншомовної лексики. Наводяться приклади завдань із семантизації та закріплення лексики, розроблені на основі сучасних автентичних матеріалів.

У статті під результатом навчання іншомовної лексики в немовному закладі вищої освіти ми розумітимемо сформовану сукупність лексичних знань, навичок і вмінь їхнього використання в різних контекстах, а також стратегію і тактику засвоєння лексичного матеріалу.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕТОДІВ ХУДОЖНЬОГО ПРОЄКТУВАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ДИЗАЙНУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ

Кирил Скіпенко — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено спробу окреслити процеси інтеграції методів художнього проєктування у професійній підготовці молодших бакалаврів дизайну, таких як кейс-метод, метод дизайн-мислення та метод проблемного навчання. Показано інноваційний характер застосування інтеграційної методики для формування у здобувача фахової передвищої освіти комплексних компетентностей, необхідних на сучасному ринку праці. Розкрито сутність, наукову ємність та методологічну вправність впроваджених в освітній процес нетрадиційних методів фахової передвищої освіти у галузі мистецтва та дизайну. Підкреслено зв’язок інтегративних методик художнього проєктування зі стандартом фахової передвищої освіти за спеціальністю 022 “Дизайн”.

ЕМОЦІЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МУЗИЧНОЇ ДРАМАТУРГІЇ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ В ПЕРЕМИШЛІ XIX СТОЛІТТЯ

Арсен Нємцев — ср, 06 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті висвітлено специфіку структурних та емоційно-естетичних особливостей музично-драматичних творів, а саме, “Жовнір-чарівник” Івана Озаркевича, “Козак і охотник” Івана Вітошинського, “Проциха” Юстина Желихівського, “Верховинець” Миколи Устияновича, музику до яких написав Михайло Вербицький. З’ясовано, що у цих п’єсах змінено мовний колорит та включено кілька пісень, створених на основі українських народних мелодій, яких немає в оригіналі. Виявлено мелізматичні звороти, які збігаються з вербальним вираженням емоцій. Акцентовано на словесних виразах, що проявляються в емоційних станах героїв. Зокрема, констатується наявність гуцульського ладу, притаманного коломийкам, що найбільш виразно показаний у “Верховинці”. Розкрито причини, чому галицькі автори, адаптуючи твори східноукраїнських драматургів вносили зміни у ці п’єси.