Молодь і ринок

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ДО ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗАСАДАХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

2026-04-19T21:13:27+03:00

У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх лікарів до просвітницької діяльності на засадах міждисциплінарної інтеграції. Актуальність дослідження зумовлена сучасними вимогами до професійної підготовки медичних фахівців, які, окрім виконання клінічних функцій, повинні здійснювати ефективну просвітницьку роботу серед населення, спрямовану на формування культури здоров’я, профілактику захворювань і популяризацію здорового способу життя. У цьому контексті важливого значення набуває формування у майбутніх лікарів здатності до комунікації з різними соціальними групами, пояснення складної медичної інформації доступною мовою та організації інформаційно-просвітницьких заходів.

У дослідженні обґрунтовано доцільність використання міждисциплінарної інтеграції як педагогічної основи підготовки майбутніх лікарів до просвітницької діяльності. Встановлено, що інтеграція знань із медичних, соціально-гуманітарних та педагогічних дисциплін сприяє формуванню цілісного професійного світогляду майбутнього лікаря, розвитку його комунікативної, соціальної та освітньої компетентностей. Особлива увага приділяється поєднанню змісту таких навчальних дисциплін, як громадське здоров’я, медична психологія, педагогіка, медична етика, соціальна медицина та комунікація у професійній діяльності.

Визначено, що підготовка майбутніх лікарів до просвітницької діяльності передбачає формування низки професійно важливих умінь: здатності до медико-санітарного інформування населення, організації профілактичних заходів, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для поширення медичних знань, а також розвитку навичок міжособистісної взаємодії та педагогічного впливу. Підкреслено роль інтерактивних методів навчання, проєктної діяльності, тренінгів, симуляційних занять і міждисциплінарних освітніх модулів у формуванні готовності майбутніх лікарів до просвітницької діяльності.

Зроблено висновок, що реалізація міждисциплінарної інтеграції у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів сприяє підвищенню ефективності формування їхньої просвітницької компетентності, забезпечує поєднання медичних знань із педагогічними та комунікативними уміннями, що є необхідною умовою успішної професійної діяльності лікаря в сучасному суспільстві.

ЕРГОНОМІЧНИЙ ПІДХІД ДО РЕГУЛЮВАННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ

2026-04-19T21:59:37+03:00

Стаття присвячена розгляду проблеми когнітивного навантаження здобувачів у процесі роботи з інформаційними потоками. Розглянуто типи, причини виникнення когнітивного навантаження під час виконання різних видів навчальної діяльності і способи регулювання. Для технологічної освітньої галузі наведено приклади причин когнітивного перевантаження і рекомендації щодо його зменшення. Зроблено висновок про необхідність підготовки здобувачів до розуміння причин і механізмів його регулювання.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

2026-04-30T19:28:05+03:00

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми управління інноваційними процесами впровадження технологій інклюзивної освіти в сучасному освітньому просторі. Розкрито сутність понять “педагогічна технологія”, “технологія навчання” та “технологія інклюзивного навчання” у контексті інноваційного розвитку освіти. Окреслено особливості організації інклюзивного освітнього середовища та визначено роль управлінських підходів у забезпеченні ефективності впровадження інновацій. Проаналізовано сучасний стан розвитку інклюзивної освіти в Україні та виявлено основні проблеми її практичної реалізації. Визначено ключові принципи та умови управління інноваційними процесами в закладах освіти. Обґрунтовано значення педагогічних технологій як інструменту реалізації інклюзивного навчання. Акцентовано увагу на необхідності системності, поетапності та адаптивності управління освітніми інноваціями.

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ СТУДЕНТІВ СОЦІОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФОКУС

2026-03-10T18:14:28+02:00

У статті обґрунтовано застосування трансдисциплінарної методології Басараба Ніколеску у формуванні професійної спрямованості студентів соціономічних спеціальностей. Визначено роль наративу (власного, професійного, художнього) як інструменту самопроєктування та розкриття цілісності особистості. Представлено технологію конкурсу “Соціальний О.С.К.А.Р. СумДУ”. Доведено, що трансдисциплінарний фокус індивідуалізує процеси професійної освіти та сприяє навчанню майбутніх професіоналів сприймати іншу людину в цілісності та багатогранності її життєвої історії.

ФОРМУВАННЯ SOFT SKILLS МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-04-19T22:35:36+03:00

У статті акцентовано увагу на важливому завданні підготовки майбутніх учителів початкових класів – формуванні soft skills. Доведено, що залучення майбутніх учителів початкових класів до проєктної діяльності сприяє формуванню у них soft skills. Уточнено сутність понять “soft skills” та “проєктна діяльність”. Визначено педагогічні умови формування soft skills майбутніх учителів початкових класів засобами проєктної діяльності. Висвітлено досвід викладачів Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії щодо реалізації визначених педагогічних умов у процесі викладання освітніх компонентів на різних рівнях освіти.

РОЛЬ ТА НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА

2026-04-19T21:38:53+03:00

У статті розглядаються сучасні тенденції інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у систему педагогічної освіти та їхній вплив на фахову підготовку майбутніх учителів. Особлива увага приділяється ключовим напрямам використання інтелектуальних цифрових систем, серед яких персоналізація навчання, автоматизація оцінювання, створення та адаптація навчальних матеріалів, аналітика освітніх даних і застосування педагогічних агентів. Аналізуються як зарубіжні, так і вітчизняні дослідження у сфері цифрової трансформації освіти, зокрема модель інтеграції технологічних, педагогічних і предметних знань TPACK (P. Mishra, M. Koehler), концептуальні підходи до розвитку цифрової грамотності (A. Martin, J. Grudziecki) та підхід TEDDICS щодо формування інформаційно-комунікаційних навичок учнів (F. Siddiq, R. Scherer, J. Tondeur).

Особлива увага приділяється розвитку цифрової компетентності педагогів, яка охоплює навички роботи з інтелектуальними системами, критичну оцінку результатів їхньої роботи та ефективне використання ШІ для підтримки навчального процесу. Визначено основні виклики інтеграції ШІ в освіту, серед яких забезпечення академічної доброчесності, захист персональних даних та етичні аспекти застосування алгоритмів. Показано, що впровадження технологій ШІ сприяє створенню адаптивних та персоналізованих освітніх середовищ, оптимізації професійної діяльності педагогів, підвищенню ефективності навчального процесу та формуванню індивідуалізованих освітніх траєкторій для здобувачів освіти.

Розглянуто перспективи розвитку інтелектуальних освітніх платформ, цифрових помічників учителя, адаптивних систем навчання та віртуальних освітніх середовищ, що можуть трансформувати підходи до організації навчального процесу, забезпечити інтерактивність та високий рівень мотивації студентів, а також підвищити якість професійної підготовки педагогічних кадрів. Узагальнено, що розвиток технологій штучного інтелекту відкриває нові можливості для модернізації педагогічної освіти, створення ефективних інноваційних освітніх середовищ та формування сучасного вчителя, здатного компетентно та творчо діяти в умовах цифрового суспільства.

ЕФЕКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ У СФЕРІ НоReCa

2026-04-20T17:13:14+03:00

У статті розглянуто роль цифрових технологій для готельно-ресторанного бізнесу.

Цифровий маркетинг стає ключовим фактором конкурентоспроможності галузі, трансформуючи традиційні методи та впроваджуючи інноваційні рішення, що сприяють персоналізації гостьового досвіду та підвищення лояльності клієнтів. Детально аналізуються основні інструменти digital-маркетингу, включаючи веб-сайти з онлайн-бронюванням, соціальні мережі, email-маркетинг, SEO, чат-боти та системи управління репутацією. Наведено приклади адаптації цифрових технологій для різних типів готелів: від великих мереж та люксових об’єктів до малих готелів та апартаментів для тривалого проживання. Особлива увага приділяється інтеграції CRM та PMS зі штучним інтелектом, автоматизації маркетингових кампаній та перспективним трендам, таким як віртуальна та доповнена реальність, голосові помічники та гейміфікація. Стаття містить практичні рекомендації щодо формування комплексної стратегії digital-маркетингу, заснованої на аналітиці та гнучкості, що забезпечує сталий розвиток та успіх готельно-ресторанного бізнесу у сучасних умовах.

ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

2026-04-20T17:04:00+03:00

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні волонтерської діяльності як чинника патріотичного виховання здобувачів початкової освіти та визначенні умов її ефективної реалізації в початковій школі. Показано, що волонтерство сприяє розвитку в молодших школярів емпатії, відповідальності, почуття спільності та готовності діяти на благо інших і своєї країни. Виховний потенціал волонтерства розкрито через поєднання діяльнісного, ціннісного, соціально-комунікативного та емоційно-рефлексивного підходів. Виокремлено основні напрями волонтерської активності й обґрунтовано організаційно-педагогічні умови її результативного впровадження в освітній процес.

ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПЕДАГОГІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ІЗ ПРОБЛЕМНОЮ ПОВЕДІНКОЮ: РОЛЬ СУПЕРВІЗІЇ ТА КОМАНДНОЇ ПІДТРИМКИ

2026-04-19T21:49:11+03:00

У статті з’ясовано, що професійне вигорання педагогів, які працюють із проблемною поведінкою здобувачів освіти, доцільно розглядати як стан тривалого емоційно-професійного виснаження, що формується під впливом інтенсивного навантаження, комунікативної напруги, високої відповідальності та постійної потреби реагувати на складні поведінкові ситуації. Обґрунтовано, що в такому професійному контексті вигорання виявляється через втому, а також через зниження професійної залученості, втрату відчуття результативності, формалізацію педагогічної взаємодії та накопичення непрожитих емоційних реакцій. Визначено, що супервізія має виразний профілактичний потенціал, оскільки дає змогу осмислювати складні випадки, знижувати емоційне напруження, підтримувати професійну рефлексію й зберігати професійну стійкість педагога. Водночас командну підтримку охарактеризовано як необхідний ресурс професійної опори, що зменшує ізольованість педагога, сприяє розподілу відповідальності та забезпечує спільний пошук рішень у роботі зі складними поведінковими проявами здобувачів освіти. Узагальнено, що практична реалізація профілактики професійного вигорання педагогів має здійснюватися як цілісна система взаємопов’язаних форм підтримки.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ І ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ: ЯК АНАЛІТИКА ДОПОМАГАЄ СУПРОВОДУ ТА ЗВОРОТНОМУ ЗВ’ЯЗКУ

2026-04-19T22:23:09+03:00

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню й систематизації практико зорієнтованого використання цифрових інструментів та аналітики у педагогічній практиці майбутніх педагогів як засобу самоорганізації, доказового супроводу і своєчасного зворотного зв’язку. Запропоновано модель супроводу педагогічної практики у цифровому середовищі ЗВО як узгоджену систему дій трьох учасників зі змінним рольовим розподілом залежно від виду практики (навчальна, виробнича, переддипломна) та з орієнтацією на зростання автономності студента без втрати керованості. Систематизовано шість комплексів цифрових інструментів супроводу (планування і контрольні точки; портфоліо; спільні документи; спостереження, самооцінювання і нотатки; комунікація; збір та узагальнення даних, аналітика і можливі ШІ-засоби) та подано приклади технологій для кожного комплексу. Наголошено, що аналітичний супровід педагогічної практики формується узгодженою роботою кількох комплексів цифрових інструментів у спільному середовищі.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СЕМАНТИЧНОЇ МЕРЕЖІ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ В УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

2026-04-19T22:26:24+03:00

У статті розкрито теоретико-аналітичне бачення автора щодо концептуалізації виокремлення базових понять наукового дослідження системи професійної підготовки майбутніх учителів історії в українських і польських університетах. Проаналізовано низку наукових публікацій і досліджень щодо розуміння науковцями безпосередньо понять “концепт”, “семантика”, “семантична мережа”, “базові поняття дослідження” тощо. Акцентовано на важливості вивчення і побудови семантичної мережі наукового дослідження, що уможливило визначення її основних концептів та виокремлення базових понять шляхом побудови тезаурусної моделі професійної підготовки майбутніх учителів історії в контексті набуття ними університетської педагогічної освіти історичного спрямування.

Новизна дослідження полягає у тому, що уперше розглянуто основні концепти семантичного аналізу базових понять наукового дослідження системи професійної підготовки майбутніх учителів історії в українських і польських університетах засобами компаративістики. Проаналізовано термінополе, виокремлено актуальні поняття, терміни, дефініції, категорії. Практичний аспект дослідження знаходиться у площині теоретичного обгрунтування та реалізації підходів у побудові семантичної мережі базового понятійно-категоріального апарату професійної підготовки майбутніх учителів історії на прикладі університетської освіти України і Республіки Польща.

Перспективами подальших наукових розвідок є уточнення визначених базових понять, які є підґрунтям докторського дослідження, у процесі апробаційних дискусій та упровадження у практику освітньої діяльності, зокрема в професійну підготовку майбутніх учителів історії з екстраполяцією провідного зарубіжного досвіду, зокрема університетів Республіки Польща.

Стаття є результатом теоретико-аналітичного пошуку та узагальнення наукового здобутку дослідників сучасності.

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ З ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРАКТИКУМУ

2026-03-08T17:58:26+02:00

У статті висвітлено особливості формування педагогічної майстерності майбутніх учителів технологій у процесі вивчення технологічного практикуму. Розкрито структуру педагогічної майстерності та охарактеризовано її основні компоненти. Проаналізовано дидактичний потенціал технологічного практикуму як засобу розвитку професійних компетентностей здобувачів освіти. Обґрунтовано роль окремих модулів практикуму у формуванні технологічних, методичних, організаційних і творчих умінь майбутніх педагогів.

ЦИФРОВА Й ІНФОРМАЦІЙНА ЕРГОНОМІКА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ МИСТЕЦЬКОЇ ТА ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

2026-03-12T13:51:39+02:00

У статті здійснено теоретичний аналіз цифрової та інформаційної ергономіки в контексті підготовки здобувачів мистецької та технологічної освіти. Обґрунтовано, що ергономічно організоване цифрове освітнє середовище сприяє формуванню професійних і креативних компетентностей та підвищує ефективність навчання. Висвітлено ризики когнітивного перевантаження та доведено, що інтеграція принципів цифрової й інформаційної ергономіки оптимізує сприйняття навчальної інформації.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

2026-03-08T18:40:34+02:00

У статті досліджуються можливості використання цифрових технологій у підготовці майбутніх психологів до надання психологічної допомоги в кризових ситуаціях. В умовах зростання кількості соціальних криз, воєнних конфліктів та підвищеного психоемоційного навантаження на населення особливої актуальності набуває формування професійної готовності фахівців до роботи в складних умовах сучасного суспільства. У цьому контексті інформаційно-комунікаційні технології, онлайн-платформи, цифрові психодіагностичні інструменти та сервіси відеокомунікації відіграють важливу роль у модернізації системи професійної підготовки психологів.

Розглядаються можливості використання сучасних цифрових ресурсів для організації психологічного консультування та навчальної діяльності. Зокрема, аналізуються платформи відеозв’язку, такі як Google Meet, Zoom, Jitsi Meet, а також цифрові інструменти для організації інтерактивної взаємодії, проведення опитувань і тестування, серед яких Mentimeter, Google Forms, Kahoot, Padlet та інші. Окрему увагу приділено використанню онлайн-платформ психодіагностики, що дозволяють здійснювати дослідження психологічних характеристик особистості та забезпечують ефективну підтримку консультативної діяльності.

ТЕОРІЯ МУЗИКИ ТА СОЛЬФЕДЖІО ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ

2026-02-16T12:25:07+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз теорії музики та сольфеджіо як цілісної педагогічної системи, спрямованої на формування професійного музичного мислення майбутнього музиканта. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання фрагментарності у викладанні музично-теоретичних дисциплін та забезпечення їх змістової інтеграції в умовах модернізації мистецької освіти. Обґрунтовується теза про те, що ефективність професійної підготовки залежить від органічного поєднання концептуально-теоретичного та інтонаційно-практичного компонентів навчання.

Розкрито сутність музичного мислення як специфічної форми художньо-інтелектуальної діяльності, що охоплює інтонаційний, логіко-структурний, аналітичний і творчий компоненти. Визначено, що теорія музики формує понятійно-категоріальний апарат, забезпечує розуміння закономірностей ладо-гармонічної, метроритмічної та формотворчої організації музичної мови, тоді як сольфеджіо виступає практичним механізмом закріплення й актуалізації цих знань у слуховому досвіді, інтонуванні, музичному диктанті, аналізі та імпровізації.

Доведено, що інтеграція теорії музики та сольфеджіо ґрунтується на принципах інтонаційності, структурності, системності та діяльнісного підходу. Така інтеграція сприяє формуванню внутрішнього слуху, розвитку музичної пам’яті, аналітичних умінь і здатності до прогнозування музичного розвитку. Окреслено когнітивні механізми переходу від безпосереднього слухового сприйняття до узагальненого теоретичного мислення, що забезпечує становлення професійної музичної свідомості.

Зроблено висновок, що розгляд теорії музики та сольфеджіо як взаємодоповнювальних складників єдиної освітньої системи забезпечує цілісність формування професійного музичного мислення, підвищує якість підготовки фахівців і відповідає сучасним тенденціям розвитку мистецької освіти.

THE IMPLEMENTATION OF MOCK-UP MAKING AND SHAPING METHODS WITHIN ARTISTIC MODELLING CLASSES

2026-03-11T22:53:15+02:00

У статті розглянуто навчально-методичні аспекти застосування макетування та методів формоутворення у процесі навчання художнього моделювання в закладах вищої освіти. Обґрунтовано значення макетування як важливого етапу проєктної діяльності студентів, що забезпечує візуалізацію та матеріалізацію творчого задуму, сприяє розвитку просторового мислення, уяви та професійних компетентностей. Проаналізовано наукові підходи до класифікації макетів за різними ознаками: за властивостями об’єктів дизайну, етапами проєктування, масштабом, ступенем об’ємності та матеріалами виготовлення. Визначено основні функції макетування у дизайн-проєктуванні, зокрема проєктну, дослідну, коригувальну, евристичну, прогностичну, художньо-ідеологічну, презентаційну та навчальну. Особливу увагу приділено методам об’ємно-просторового моделювання одягу, зокрема муляжуванню та ескізному наколюванню на манекені, які створюють умови для експериментального пошуку форм і конструктивних рішень. Розкрито можливості використання фактурного формоутворення як сучасного напряму текстильного дизайну, що поєднує декоративні та конструктивні властивості матеріалу у створенні об’ємно-просторової структури виробу. Окреслено основні способи формування фактур текстильних поверхонь: із суцільного текстильного полотна (буфи, зборки, складки, виточки), із нашивних елементів (рюші, волани, декоративні складки), а також зі зшивних елементів, що формують напівоб’ємні або об’ємні конструкції.

У статті також обґрунтовано доцільність використання паперопластики як доступного та ефективного засобу макетування в освітньому процесі. Зазначено, що паперові макети, виконані як у зменшеному масштабі, так і в натуральну величину, дозволяють студентам експериментувати з формою, досліджувати закономірності формоутворення та розвивати пластичне мислення.

Зроблено висновок, що інтеграція традиційних і сучасних методів макетування та фактурного формоутворення у процесі навчання художнього моделювання є ефективним засобом розвитку креативності студентів та формування їхніх професійних компетентностей.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ НА УРОКАХ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ” (ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАСОБІВ АДК)

2026-03-12T13:10:04+02:00

У статті розглянуто особливості організації проєктної діяльності в інклюзивному класі на уроках інтегрованого курсу “Я досліджую світ” із використанням засобів АДК. Розкрито сутність методу проєктів та особливості планування й організації проєктної діяльності на уроках. З’ясовано, що систематичне залучення учнів до проєктної діяльності сприяє ефективному засвоєнню змісту природничої освітньої галузі. Окреслено форми залучення учнів з особливими освітніми потребами до проєктної діяльності: індивідуальні проєкти; групова робота в мікрогрупах; ігрові форми проєктної діяльності; проєкти, орієнтовані на конкретні інтереси учнів; інтегровані проєкти; тематичні виставки та презентації; використання візуальних і тактильних матеріалів; мультимедійні та технологічні проєкти; проєкти з практичною діяльністю; підтримка асистентами вчителів. Наголошено, що ефективна участь учнів із різними нозологіями у проєктній діяльності потребує індивідуального підходу, урахування їхніх освітніх можливостей і комунікативних потреб. Описано методику залучення дітей з особливими освітніми потребами до проєктної діяльності на прикладі одного з проєктів інтегрованого курсу “Я досліджую світ” із застосуванням засобів АДК. Впровадження засобів АДК дозволяє адаптувати навчальний процес до потреб кожного учня та підвищує ефективність їх залучення до проєктів.

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

2026-04-19T21:43:04+03:00

Автори зазначають, що відкрита освіта нині є актуальною тенденцією трансформаційних змін в інформаціному просторі. Акцентовано на науковому доробку Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, наголошено на активізації наукового дослідження “Науково-аналітичний супровід розбудови єдиного інформаційного простору відкритої освіти” (2026–2028).

Мета статті – привернути увагу до питання науково-аналітичного супроводу відкритої освіти. Стаття є теоретико-аналітичною.

ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЩОДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2026-05-19T10:01:19+03:00

У статті розкрито теоретико-методичні засади формування в учнів компетентностей щодо здорового харчування засобами тренінгових технологій. Обґрунтовано актуальність проблеми у контексті погіршення харчових звичок дітей та підлітків і впровадження компетентнісного підходу в освіті. Проаналізовано педагогічний потенціал тренінгу як інтерактивної технології навчання. Описано структурні компоненти компетентності щодо здорового харчування та охарактеризовано методичні можливості тренінгових технологій у її формуванні.

МЕДІАЗАСОБИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

2026-03-13T15:56:41+02:00

У статті висвітлено роль медіазасобів як ефективних інструментів у формуванні творчої активності учнів початкової школи. Розкрито особливості їхнього впливу на розвиток критичного мислення, уяви та комунікативних навичок молодших школярів. Проаналізовано наукові підходи до визначення термінів “медіаосвіта” та “медіазасіб”, а також окреслено психолого-педагогічні умови ефективного використання медіа в навчальному процесі. Наведено приклади завдань і методів, які сприяють активізації творчого потенціалу учнів через створення власних медіапродуктів. Виявлено, що сучасне навчальне середовище дедалі більше спрямовується на системну інтеграцію медіазасобів у початкову освіту для заохочення творчого мислення молодших школярів.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО НАВЧАННЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

2026-04-19T22:06:00+03:00

У статті здійснено теоретичне обґрунтування компетентнісного підходу в підготовці майбутніх учителів початкової школи до навчання алгоритмізації. Актуальність теми зумовлена вимогами Державного стандарту початкової освіти, оновленням змісту інформатичної освітньої галузі, потребою формування в молодших школярів алгоритмічного мислення, умінь діяти за інструкцією, аналізувати послідовність дій, створювати й перевіряти прості алгоритми, а також зростанням ролі візуального програмування в сучасній початковій школі. З’ясовано сутність компетентнісного підходу як методологічної основи професійної підготовки педагога, орієнтованої не лише на засвоєння знань, а й на формування здатності діяти в реальних педагогічних ситуаціях. Визначено компоненти готовності майбутнього вчителя до навчання алгоритмізації: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексивно-оцінний. Обґрунтовано, що ефективна підготовка майбутніх учителів початкової школи передбачає інтеграцію психолого-педагогічної, методичної та цифрової підготовки, використання практико-орієнтованих завдань, дидактичних ігор, вправ unplugged, засобів Scratch та інших середовищ візуального програмування. Окреслено методичні умови реалізації компетентнісного підходу: моделювання уроків інформатики, проєктування навчальних ситуацій, добір дидактичних матеріалів, виконання мікровикладання, аналіз типових помилок учнів, формувальне оцінювання результатів. Запропоновано приклади навчальних завдань і видів діяльності, що сприяють формуванню професійної готовності студентів до навчання елементів алгоритмізації у 2–4 класах. Зроблено висновок, що компетентнісний підхід забезпечує практичну спрямованість підготовки майбутніх учителів, сприяє розвитку їхньої методичної, цифрової та комунікативної компетентностей і підвищує готовність до реалізації завдань Нової української школи.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ПІД ЧАС ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

2026-04-19T22:40:15+03:00

У статті досліджено особливості використання військової термінології в процесі загальновійськової підготовки здобувачів вищої освіти в умовах імплементації стандартів НАТО до системи військової освіти України. Обґрунтовано актуальність проблеми термінологічної уніфікації як необхідної умови забезпечення оперативної сумісності підрозділів Сил оборони України з відповідними військовими формуваннями держав-членів Північноатлантичного альянсу. Проаналізовано нормативно-правове та доктринальне підґрунтя впровадження стандартів до навчального процесу, зокрема в частині мовної й термінологічної підготовки.

На основі аналізу доктринальних документів, навчальних програм вищих військових навчальних закладів та сучасних наукових досліджень визначено основні термінологічні виклики, на які натрапляють здобувачі вищої освіти під час загальновійськової підготовки. Встановлено, що суперечності між усталеною радянсько-пострадянською термінологічною традицією та системою понять і визначень НАТО створюють когнітивний бар’єр у засвоєнні стандартизованих процедур і протоколів. Запропоновано підходи до вирішення термінологічних суперечностей шляхом впровадження глосарійного супроводу, використання білінгвальних навчальних матеріалів та контекстної термінологічної підготовки здобувачів вищої освіти.

Акцентовано, що цілеспрямована термінологічна підготовка здобувачів вищої освіти сприяє підвищенню рівня ефективності засвоєння стандартних операційних процедур НАТО, формуванню навичок взаємодії у багатонаціональних операціях і забезпечує передумови для успішного проходження курсів і стажувань у навчальних центрах держав-членів альянсу. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення навчальних програм і методичного забезпечення загальновійськової підготовки у вищих військових навчальних закладах України.

МАТЕРІАЛЬНІСТЬ ЖИВОПИСУ ЯК КОМПОНЕНТ ХУДОЖНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ДИЗАЙНЕРІВ

2026-04-19T21:18:32+03:00

У статті теоретично обґрунтовано матеріальність живопису як педагогічно значущий компонент художньо-професійної підготовки майбутніх дизайнерів. З’ясовано, що сутність матеріальності живопису виявляється через матеріал, фактуру, текстуру, характер поверхні, спосіб нанесення фарби та їх вплив на візуальне і чуттєве сприйняття. Визначено її місце у професійному становленні майбутнього дизайнера як ланки, що поєднує академічну художню підготовку з майбутньою проєктною діяльністю. Доведено, що педагогічний потенціал матеріальності живопису реалізується через розвиток сенсорно-перцептивного, художньо-образного, технологічно-практичного та проєктно-професійного компонентів підготовки. Це дає підстави стверджувати, що звернення до матеріальності живопису розширює можливості художньо-професійної підготовки майбутніх дизайнерів, оскільки сприяє формуванню візуально-тактильної чутливості, розуміння виражальних можливостей матеріалу та здатності перетворювати живописний досвід на джерело дизайнерського рішення.

ГРА ЯК ОСНОВА ОСВІТИ: СПАДЩИНА ДЖОНА ДЬЮЇ

2026-03-02T10:06:54+02:00

У статті висвітлено педагогічну спадщину Джона Дьюї крізь призму його концепції “навчання через дію” та дитиноцентризму. Проаналізовано роль гри як фундаментального інструменту освітнього процесу, що забезпечує соціалізацію, розвиток критичного мислення та інтеграцію знань. Наголошено на значенні гри як лабораторії мислення та моделі демократичної взаємодії. Розглянуто актуальність ідей Джона Дьюї для сучасної української школи та їхній вплив на проектне навчання й гейміфікацію. Обґрунтовано, що гра є не периферійним елементом, а основою освіти, яка формує здатність особистості до постійного саморозвитку.

ПЕДАГОГІКА СВОБОДИ ТА НАДІЇ: АКТУАЛЬНІСТЬ ІДЕЙ ПАУЛО ФРЕЙРЕ ДЛЯ ОСВІТИ XXI СТОЛІТТЯ

2026-03-09T12:46:37+02:00

У статті розглядається актуальність трансформативної педагогіки Пауло Фрейре у сучасному світі. Здійснено аналіз критики “банківської моделі” освіти та окреслено її трансформацію в контексті освітніх парадигм, зорієнтованих на стандартизоване тестування та ринкові індикатори ефективності. Особливий акцент зроблено на концептах розвитку критичної свідомості, діалогічної взаємодії та “педагогіки надії”, які розглядаються як методологічна відповідь на виклики соціального фаталізму та явища цифрового відчуження. Підкреслюється значення освіти як практики свободи, що формує громадянську позицію, етичну відповідальність і здатність до суспільних трансформацій у XXI столітті.

ЩОДО СУЧАСНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ У ЗМІСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

2026-05-12T13:03:54+03:00

У статті наголошено на необхідності реалізації компетентісного підходу у процесі професійної підготовки майбутніх офіцерів у сучасних умовах військової агресії російської федерації. Здійснено системний теоретичний аналіз понять “компетентність”, “компетенція”, з’ясовано їх подібність та відмінність у трактуванні вітчизняними та зарубіжними науковцями. Обгрунтовано поняття “військово-спеціальні компетентності” їх сутність та зміст. Визначено роль і місце взаємодії між людьми в структурі військово-спеціальних компетентностей.