Молодь і ринок

FLIPPED CLASSROOM ЯК СУЧАСНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Іван Бахов — 2026-03-23

У статті теоретично обґрунтовано flipped classroom (перевернуте навчання) як студентоцентровану педагогічну технологію професійної підготовки у ЗВО в умовах цифровізації та поширення змішаних форматів. У результатах дослідження показано, що перевернуте навчання – це двоетапна організація навчання: доаудиторне опрацювання базового змісту за допомогою цифрових ресурсів і аудиторна робота, спрямована на активне застосування знань у професійно наближених завданнях, взаємодію та зворотний зв’язок. Узагальнення емпіричних даних засвідчує потенційно позитивний вплив технології на навчальні результати та окремі компоненти професійної підготовки, однак ефекти є контекстно зумовленими й залежать від якості організації аудиторного етапу та прийнятності формату для студентів. Виокремлено умови ефективності реалізації технології. Запропоновано узагальнені рекомендації для ЗВО щодо упровадження перевернутого навчання.

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕРНЕТ-МЕДІА: ОГЛЯД СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Валентина Бодак — 2026-03-23

У статті проаналізовано сучасні українські дослідження, присвячені формуванню критичного мислення школярів засобами інтернет-медіа та медіа-освіти. Виявлено основні напрями досліджень: педагогічні умови розвитку критичного мислення, медіа-грамотність як засіб протидії дезінформації, інтеграція цифрових технологій у навчальний процес. Визначено ключові проблеми та перспективи подальших досліджень. Встановлено, що найбільш ефективними є інтегровані моделі, що поєднують медіа-освіту з традиційними навчальними дисциплінами, та методики, спрямовані на формування навичок критичного аналізу медіа-контенту.

ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕРГОНОМІКИ У КОНТЕКСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Лідія Сліпчишин — 2026-03-23

Встановлено, що для формування ефективної діяльності в освітньому середовищі потрібно переосмислити педагогічні проблеми в ергономічних термінах і рішеннях, враховуючи трансформацію критеріїв ергономіки і міждисциплінарне розуміння її об’єктів. Здійснено аналіз філософських концепцій, які пояснюють, як людина пізнає світ, використовуючи своє тіло. Показано важливість розуміння філософських засад для технологічної освітньої галузі, де вчитель технологій та здобувачі повинні чітко розуміти можливості для дій.

ОБҐРУНТУВАННЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ АРТТЕРАПЕВТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Віра Курок — 2026-03-23

У статті подано авторське розуміння поняття “модель” та репрезентовано структурно-функціональну модель формування арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки як конструкт з чотирьох взаємопов’язаних і взаємозумовлених блоків: методологічно-цільового, суб’єктного, змістово-діяльнісного, оцінювально-результативного. У методологічно-цільовому блоці визначено мету реалізації моделі – формування арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів у процесі професійної підготовки та низку завдань для її досягнення. Методологічно-цільовий блок охоплює методологічні підходи (компетентнісний, системний, діяльнісний, акмеологічний, студентоцентрований і середовищний) та основні принципи (загальні: науковості, систематичності та послідовності, єдності теорії і практики, зв’язку навчання з життям, проблемності, наочності, індивідуального підходу; специфічні: створення сприятливого середовища, міждисциплінарної інтеграції знань, професійної спрямованості, інноваційності та відкритості до знань).

Суб’єктний блок представлений науково-педагогічними працівниками та майбутніми психологами. Змістово-діяльнісний блок моделі формування арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів репрезентує структурні компоненти зазначеної здатності, зміст, форми, технології, методи та засоби навчання. Оцінювально-результативний блок містить критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-рефлексійний) та відповідні їм показники, що характеризують чотири рівні сформованості арттерапевтичної компетентності (початковий, середній, достатній, високий), діагностичний інструментарій для їх визначення, а також результати цілеспрямованого впливу на здобувачів освіти, що полягає в підвищенні рівнів сформованості арттерапевтичної компетентності майбутніх психологів у професійній підготовці.

DIRECTIONS FOR THE IMPLEMENTATION OF TEACHER INFORMAL EDUCATION

Sergii Sharov — 2026-03-23

У статті аналізуються напрямки та особливості організації неформальної освіти викладачів університету на прикладі Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (TSATU). З’ясовано, що швидкі технологічні зміни, поява нових підходів до навчання зумовлюють потребу в безперервному професійному розвитку науково-педагогічних працівників. В контексті підвищення кваліфікації неформальну освіту можна розглядати як цілеспрямовану освітню діяльність, що передбачає професійне вдосконалення та задоволення освітніх потреб викладачів. Висвітлено особливості неформальної освіти викладачів. З’ясовано, що вона є добровільною, здійснюється під час різноманітних освітніх заходів, передбачає отримання відповідних документів про підвищення кваліфікації тощо. Зазначається, що проходження викладачами онлайн курсів дозволяє забезпечити професійний розвиток та освіту упродовж життя у дистанційному форматі. Участь в освітніх заходах в межах Школи педагогічної майстерності надає можливість забезпечити сталий професійний розвиток викладачів, ознайомитися з сучасними педагогічними концепціями та опанувати корисними практичними навичками. Проходження програм підвищення кваліфікації на базі Інституту підвищення кваліфікації надає можливість розвинути педагогічні, цифрові, дослідницькі та управлінських компетентності, а за результатом навчання отримати відповідний сертифікат. Сертифікатні освітні програми посідають важливе місце у системі неформальної освіти в університетах. Вони поєднують цілеспрямоване навчання, практичну орієнтацію та офіційне підтвердження результатів професійного розвитку викладачів. Наголошується, що кожен із зазначених напрямів виконує специфічні функції та водночас доповнює інші, забезпечуючи комплексний позитивний вплив на професійне вдосконалення викладача. У подальших дослідженнях передбачається проаналізувати результативність окремих форм неформальної освіти викладачів, що реалізуються в університетах.

РОЗВИТОК ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА МЕДІАГРАМОТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІНФОМЕДІЙНИХ ПРОЄКТІВ З ЛІТЕРАТУРИ

Галина Островська — 2026-03-23

У статті розглянуто питання впливу інфомедійних проєктів на розвиток читацької компетентності учнів під час вивчення літератури в школі. Проведений аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців свідчить, що питання читання, медійності, медіаграмотності та проєктної діяльності окремо досліджуються, але на цей час не простежується їх поєднання в інфомедійні навчальні проєкти з літератури. Читання художнього твору, навички роботи з різними джерелами інформації, критичне мислення та основні засади безпеки в медіапросторі – ключові акценти навчальних інфомедійних проєктів з літератури. Запропоновано види проєктів, орієнтовні джерела їх розробки, алгоритм роботи, рівні розвитку медіаграмотності, рекомендації з читання, приклади навчальних інфомедійних проєктів за твором Дж. Роулінг “Гаррі Поттерˮ (“Інформаційний простір та підлітокˮ, “Блокологія у житті та літературіˮ).

СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ОПЕРАТОРСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У ФОРМУВАННІ ЗНАЧЕНЬ І СМИСЛІВ КІНЕМАТОГРАФІЧНОГО ТВОРУ

Сергій Борденюк — 2026-03-23

У статті досліджено стилістичні засоби операторської майстерності та визначено їхню роль у формуванні значень і смислів кінематографічного твору; окреслено механізми впливу операторських рішень на художню структуру фільму й глядацьке сприйняття.

У межах дослідження застосовано комплекс теоретичних методів, спрямованих на осмислення стилістичних засобів операторської майстерності як чинників формування значень і смислів у кінематографічному творі. Основним є метод теоретичного аналізу, що передбачає опрацювання наукових праць з теорії кіно, операторської майстерності, візуальної культури та семіотики екранного мистецтва з метою уточнення понятійного апарату та виявлення ключових підходів до трактування візуальної мови кіно.

В контексті семіотичного підходу визначено, що забезпечення розгляду кадру, світла, кольору, композиції та руху камери як знакових елементів, що продукують багаторівневі значення, сприяють формуванню смислової багатозначності кінематографічного твору. Також, проаналізовано операторські прийоми в контексті складників цілісної художньої системи кінематографічного твору, що уможливлює визначення функціонального навантаження операторських засобів у процесі формування значень і смислів з іншими виражальними елементами кіномови, зокрема монтажем, звуком, акторською грою та сценографією.

Доведено, що дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів засвідчують інтерес до аналізу візуальної мови кіно як автономної системи художньої комунікації, здатної продукувати смисли незалежно від вербального рівня наративу.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Світлана Вербещук — 2026-03-23

Статтю присвячено комплексному дослідженню культури мовлення як значущого чинника професійного становлення здобувачів вищої освіти економічних спеціальностей. Актуальність проблеми зумовлена зростанням вимог до комунікативної компетентності майбутніх економістів у контексті динамічних трансформацій ринку праці та інтеграції вітчизняної освіти до європейського освітнього простору. У роботі здійснено теоретичне узагальнення наукових підходів до інтерпретації феномену культури мовлення, визначено її структурні компоненти, серед яких нормативність, точність, логічність, доречність, виразність та професійна спрямованість мовленнєвої діяльності. Проаналізовано специфіку мовленнєвої підготовки студентів економічних спеціальностей, що передбачає опанування галузевої термінології, формування навичок аргументованого викладу економічної інформації та розвиток здатності до ефективної ділової взаємодії. Виявлено ключові труднощі у процесі формування мовленнєвої компетентності, зокрема фрагментарність практичного досвіду професійного спілкування, недостатній рівень інтеграції мовної й фахової підготовки, а також обмежене використання сучасних освітніх технологій. Обґрунтовано доцільність застосування інтерактивних методів навчання, моделювання професійно-комунікативних ситуацій, кейс-методу та цифрових інструментів як ефективних засобів удосконалення мовленнєвої підготовки. Доведено, що системне формування культури мовлення сприяє розвитку аналітичного мислення, підвищенню якості професійної комунікації та формуванню конкурентоспроможності майбутніх фахівців економічного профілю. Зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого впровадження мовленнєво – орієнтованих освітніх стратегій у процес фахової підготовки студентів як передумови їхньої професійної мобільності та успішної самореалізації.

ДОМАШНЯ ОСВІТА ЯК ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ ТА ПРЕДМЕТ ДИСКУСІЙ

Ірина Мищишин — 2026-03-23

Практика домашнього навчання має тривалу історичну традицію й на сьогодні модифікується внаслідок появи нових типів мотивації батьків щодо її вибору. Проаналізовано дискусійне протистояння між прихильниками й критиками домашньої освіти у руслі пріоритету загального та індивідуального блага, можливостей для соціалізації дітей, ефективності штучно створеного ідеологічного й культурного середовища; відсутність досвіду пізнання альтернативних ідей, критичного сприйняття світу; процедур визначення успішності.

GLOBALIZATION CHALLENGES: BORROWED LEXIS IN CONTEMPORARY LINGUISTIC DISCOURSE

Valentina Tymkova — 2026-03-23

У публікації розглянуто функціонування та шляхи входження англізмів у мову новітнього лінгвістичного дискурсу, зокрема і засобів масової комунікації. Особливу увагу зосереджено на тому, що протягом останніх десятиліть спостерігається зростання інтересу до українсько-англійських мовних контактів, що зумовлено вагомими позалінгвальними причинами. Встановлено, що в українській мові на початку XXІ ст. із загальної кількості запозичень більшість становили саме англо-американізми. Зазначено, що поширення англізмів, збільшення способів словотвору з урахуванням англійських морфем, аспекти вживання, і навіть вплив на суспільну свідомість викликають необхідність детального дослідження запозиченої лексики. З’ясовано, що незважаючи на безліч сучасних наукових праць, присвячених різним аспектам запозичень, проблеми входження та освоєння іншомовної лексики, зокрема англізмів, становлять значний науковий інтерес.

Проаналізовано функціонування англізмів тематичних груп “Економіка”, “Наука і техніка”, адже вони активно входять в усі сфери життя українського соціуму. Зроблено висновки про те, що дослідження англізмів дозволяє виявити семантичні зрушення у значенні слова, що виражено у звуженні чи розширенні семантики запозичень з англійської та чинники, що визначають вживання того чи іншого англізму.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Тетяна Суржук — 2026-03-23

У статті розглянуто особливості підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації завдань театралізації в освітньому процесі. Виявлено, що навчальна дисципліна “Театралізація на уроках в початковій школі” є інтегрованою за своєю суттю, вона спирається на знання й навички не лише з мовно-літературної освітньої галузі, а й мистецької, технологічної тощо. Дисципліна є важливим складником професійної підготовки вчителя, оскільки забезпечує перехід від репродуктивного навчання до продуктивного. Вона готує вчителя, здатного до творчої самореалізації та впровадження інноваційних ігрових технологій у сучасний освітній процес.

РОЛЬ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Тарас Паска — 2026-03-23

У статті обґрунтовано роль цифрової компетентності як ключового чинника забезпечення інклюзивного освітнього середовища закладів професійної освіти. Визначено сутність цифрової компетентності та її педагогічний потенціал у забезпеченні доступності й персоніфікації навчання. Проаналізовано бар’єри формування цифрової компетентності та окреслено напрями підвищення її ефективності. Практичні аспекти інтеграції цифрових і інклюзивних підходів розглянуто на прикладі діяльності Вищого професійного училища № 7 м. Калуш Івано-Франківської області. Доведено, що цифрова компетентність виступає системоутворювальним педагогічним механізмом реалізації інклюзії у професійній освіті.

ОСВІТНІ ОРІЄНТИРИ В. ГНАТЮКА НА СТОРІНКАХ “ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВОГО ВІСНИКА” З КІНЦЯ ХІХ ДО ПЕРШОЇ ТРЕТИНІ ХХ СТОЛІТТЯ

Оксана Ковалишин — 2026-03-23

У статті здійснено комплексний аналіз освітніх орієнтирів Володимира Гнатюка, відображених на сторінках “Літературно-наукового вісника” з кінця ХІХ до першої третини ХХ ст.. Виявлено ключові орієнтири його публікацій: проблеми розвитку українського шкільництва та заснування навчальних закладів на Галичині, утвердження української мови навчання та протидія утраквізму, рецензування гімназійних звітів, аналіз стану шкільної освіти на українських землях і критичний огляд навчальних підручників та посібників. Зосереджено увагу на внеску В. Гнатюка у розвиток української освіти, педагогічної думки та шкільної науки, а також обґрунтовують перспективу подальшого дослідження його науково-педагогічної спадщини.

ГАЗЛАЙТИНГ ЯК ПРОЯВ МАНІПУЛЯЦІЙ У КІБЕРПРОСТОРІ

Світлана Воронова — 2026-03-23

У статті здійснено теоретичний аналіз газлайтингу як специфічної форми психологічної маніпуляції в умовах кіберпростору. Розкрито трансформацію класичних механізмів реалізації газлайтингу, охарактеризовано його прояви в онлайн-комунікації, соціальних мережах та платформених середовищах. Проаналізовано ознаки газлайтингу через прояви в кіберпросторі, маніпулятивну мету та психологічний ефект для користувача. Доведено, що застосування газлайтингу у цифрових комунікаціях призводить не лише до дестабілізації індивідуального сприйняття реальності, але й до формування інформаційно-психологічного середовища невизначеності. Запропоновано стратегії захисту від газлайтингу.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ПОЛЕ ПРОТИСТОЯННЯ НЕГАТИВНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВПЛИВУ АГРЕСОРА

Юрій Юрчак — 2026-03-23

У статті розглянуто українську мову на заняттях із загальновійськової підготовки як одну з ключових мішеней та водночас ресурсів інформаційно-психологічної протидії в умовах гібридної й інформаційної війни. З’ясовано, що агресор використовує мовне питання антагоністично для конструювання наративів “свій-чужий”, легітимації насильства, захисту російськомовних, підриву довіри до державних інституцій і деморалізації суспільства. Окреслено психологічні механізми впливу мовних атак: індукцію сорому та страху помилки, провокування гніву та взаємної підозри, формування самообмеження у публічній комунікації, розмивання групової солідарності та готовності до взаємної підтримки. Історично простежено інструменталізацію мовної галузі через адміністративні заборони, контроль друку й освіти, що створювало дефіцит українського мовлення й спрощувало маніпуляції.

Важливою є інтеграція мовної складової до системи протидії негативному інформаційно-психологічному впливу. Запропоновано такі педагогічні умови: моделювання комунікаційних ситуацій інформаційного тиску, відпрацювання чітких відповідей без ескалації, формування групової підтримки та вироблення внутрішніх стандартів взаємодії. У вітчизняних дослідженнях підкреслюється значення цілеспрямованої підготовки до протидії інформаційно-психологічному впливу в умовах інформаційної війни, що може бути адаптовано і до мовного виміру стійкості.

Визначено комплекс заходів із протидії негативному інформаційно-психологічному впливу: правову легітимацію державної мови, стратегічні комунікації та контрнаративи, розвиток медіаграмотності, інституційні стандарти “об’єкт-об’єктної” взаємодії під час загальновійськової підготовки, а також інтеграцію мовного компонента інформаційної стійкості до підготовки військовослужбовців Сил оборони України.

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ PYTHON ТА БАЗ ДАНИХ У КУРС ІНФОРМАТИКИ СТАРШОЇ ШКОЛИ

Тарас Кобильник — 2026-03-23

У статті висвітлено методичні підходи до використання Python для баз даних у навчальному процесі старшої школи. Такий підхід поєднує теоретичне навчання з практичними завданнями, сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних і творчих здібностей, формує навички командної роботи та комунікації. Особливу увагу приділено проєктному та кейс-методам. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема створення методичних рекомендацій з використання Python для баз даних, розробці інтерактивних освітніх платформ та аналізі їхнього впливу на командну роботу й проєктне мислення.

MICROSOFT PUBLISHER ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Іван Василиків — 2026-03-23

У статті здійснено теоретичний аналіз та методичне обґрунтування можливостей використання програми Microsoft Publisher у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи як ефективного засобу формування цифрової компетентності. Обґрунтовано доцільність застосування Microsoft Publisher не лише як інструмента для створення поліграфічної продукції, а як педагогічного засобу розвитку інформаційної культури, креативності, проєктного мислення та візуальної грамотності майбутнього педагога в умовах цифровізації освіти.

Показано, що системне використання Microsoft Publisher у навчальному процесі сприяє формуванню в студентів умінь створювати дидактичні матеріали, інформаційні буклети, навчальні листівки, шкільні газети, електронні посібники та інші елементи освітнього контенту, орієнтованого на потреби сучасної початкової школи. Визначено основні методичні підходи до навчання Microsoft Publisher у закладах вищої педагогічної освіти, зокрема діяльнісний, компетентнісний, практико-орієнтований, інтегрований та проєктний, що забезпечують поєднання теоретичної і практичної складових підготовки.

Особливу увагу приділено ролі Microsoft Publisher у розвитку цифрової творчості майбутнього вчителя, формуванні навичок візуальної комунікації, педагогічного дизайну та створення якісного навчального контенту з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Наведено приклади практичних завдань і навчальних проєктів, спрямованих на інтеграцію Microsoft Publisher у методичну підготовку студентів спеціальності “Початкова освіта”.

Зроблено висновок, що використання Microsoft Publisher у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи сприяє підвищенню рівня їх цифрової компетентності відповідно до вимог Нової української школи та міжнародних стандартів DigComp, а також формує готовність до ефективної педагогічної діяльності в сучасному цифровому освітньому середовищі.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПІДГОТОВЦІ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА: ІНТЕГРАЦІЯ ЦИФРОВИХ РЕСУРСІВ У НАВЧАННЯ СПІВУ

Світлана Кишакевич — 2026-03-23

У статті розглянуто проблему впровадження інноваційних технологій у систему підготовки вчителя музичного мистецтва в умовах цифровізації освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оновлення змісту, форм і методів навчання співу відповідно до вимог сучасного освітнього середовища. Проаналізовано наукові підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у мистецькій освіті. Обґрунтовано роль компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів у підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва.

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Світлана Івах — 2026-03-23

У статті наголошується на розвитку креативності дітей як актуальному завданні дошкільної освіти, що підтверджено змістом міжнародних, державних, регіональних документів, у яких основними завданнями дошкільної освіти з розвитку креативності визначено: формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, розвиток творчих умінь, критичного мислення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект та набуття нею соціального досвіду.

Константовано, що застосування різних зображувально-виражальних засобів, таких як: колір, форма, лінії, композиційний ряд дають можливість побачити і зрозуміти ставлення дитини до зображеного на малюнку, що є для неї основним, а що другорядним; визначити його змістовий та емоційний центри і на основі цього виокремити її нестандартний підхід, притаманний тільки креативним особистостям.

Обґрунтовано ефективність впливу, визначених педагогічних умов формування креативності у дітей старшого дошкільного віку в закладі дошкільної освіти: керівництво принципами (гуманізація, доступності, наочності), свобода вибору, комфортна обстановка, співтворчість дитини і вихователя, впровадження комплексної творчої програми, організація розвиваючого середовища.

ОРГАНІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ СУЧАСНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПОДІЄВИЙ ПІДХІД

Ірина Дікун — 2026-03-23

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз подієвого підходу як основи організації культурно-освітнього простору вищої школи. Розкрито сутність освітньої подієвості, окреслено її ключові характеристики та представлено класифікацію подій за ціннісно-смисловим, ігровим, прикладним, культурним та дозвіллєвим спрямуванням. Доведено, що синергія цих складників дозволяє перетворити навчання на живий простір особистого досвіду, де теоретичні знання трансформуються у внутрішній ціннісний капітал майбутнього фахівця.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Олег Кекош — 2026-03-23

У статті проаналізовано роль та зміст діяльності соціального педагога щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в сучасному освітньому середовищі. Висвітлено нормативно-правове підґрунтя превентивної роботи, зокрема останні зміни в законодавстві України та міжнародні ініціативи ЮНЕСКО.

Авторами обґрунтовано необхідність системного підходу до профілактики, який базується на принципах мультимодальності, інноваційності та суб’єктності. Окрему увагу приділено алгоритму дій соціального педагога при виявленні випадків булінгу (цькування) та формам взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу для формування культури “нульової толерантності” до насильства. Доведено, що ефективна превенція потребує не лише оперативного реагування, а й створення безпечного освітнього простору через розвиток емоційного інтелекту та конструктивної комунікації учнів.

REFLEXIVE AND CREATIVE PROFESSIONAL DEVELOPMENT IN ECONOMIC EDUCATION THROUGH FOREIGN LANGUAGE LEARNING

Iryna Bezugla — 2026-03-23

У статті досліджується роль рефлексивно-креативного компонента в економічній освіті через навчання іноземних мов. Аналізуються трансформації навчального процесу в умовах війни, дистанційного та змішаного навчання, а також європейської інтеграції. Використання ментальних карт і інтерактивних методів сприяє розвитку саморефлексії, креативності, адаптивності та формуванню гнучких професійних траєкторій студентів, підвищенню навчальної залученості та готовності до професійних змін.

ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Сергій Ващилко — 2026-03-23

У статті обґрунтовано роль цифрового освітнього середовища як ключового чинника ефективної підготовки майбутніх учителів технологій до дистанційного навчання в умовах цифрової трансформації освіти. Показано, що сучасні виклики, пов’язані з пандемією COVID‑19, воєнною ситуацією в Україні та необхідністю забезпечення безперервності освітнього процесу, актуалізували потребу у формуванні високого рівня цифрової компетентності педагогів. Наголошено, що майбутні учителі технологій мають бути здатними працювати з цифровими платформами, організовувати взаємодію у віртуальному середовищі, здійснювати оцінювання, модерацію та підтримку навчальної мотивації студентів, а також забезпечувати практикоорієнтоване навчання засобами цифрових технологій.

Розкрито структуру цифрового освітнього середовища, що включає платформи управління навчанням, сервіси синхронної й асинхронної взаємодії, інструменти створення навчального контенту, системи оцінювання та аналітики, інноваційні технології (VR/AR, штучний інтелект, симулятори) та цифрові ресурси. Доведено, що ці компоненти функціонують як цілісна екосистема, яка забезпечує інтеграцію теоретичної, практичної та технологічної підготовки студентів. Визначено специфіку підготовки майбутніх учителів технологій у дистанційному форматі, зокрема необхідність моделювання виробничих і технологічних процесів у цифровому середовищі.

На основі проведеного дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективної підготовки: інтеграцію цифрових інструментів у зміст дисциплін, розвиток цифрової компетентності викладачів, методичний супровід студентів, практикоорієнтованість цифрових завдань, забезпечення доступу до якісних ресурсів і формування мотивації до опанування цифрових технологій. Результати дослідження можуть бути використані у практиці закладів вищої освіти та слугувати підґрунтям для подальших наукових розвідок у сфері цифрової трансформації педагогічної освіти.

АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ “ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ СЕРЖАНТСЬКОГО СКЛАДУ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”

Вікторія Шпілєва — 2026-03-23

У статті здійснено теоретичний аналіз поняття “фахова компетентність” щодо сержантського складу Сухопутних військ Збройних Сил України та окреслено його сутнісні характеристики. На основі узагальнення наукових підходів військової педагогіки, психології, педагогіки професійної освіти та нормативних документів Міністерства оборони України розкрито структурні компоненти професійної компетентності військовослужбовців та специфіку їх прояву у сержантського складу. Показано, що сучасний сержант має виконувати багатофункціональні, міждисциплінарні та надпредметні професійні завдання, що потребує поєднання військово-професійних, управлінських, психолого-педагогічних, комунікативних і морально-вольових якостей. Особлива увага приділена визначенню змісту професійних функцій сержантів у контексті стандартів НАТО, вимог сучасних бойових дій та специфіки різних родів військ Сухопутних військ.

МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА У СИСТЕМІ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОГО КОНТИНУУМУ ПРАВНИКІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ (90-ті рр. ХХ ст.)

Віталій Будкевич — 2026-03-23

У статті здійснено короткий історико-педагогічний аналіз магістерської підготовки у системі освітньо-професійного континууму правників Великої Британії 1990-х рр. Розкрито перехід від традиційної академічної моделі до компетентнісного практико-орієнтованого навчання, поєднаного з професійними курсами та стажуванням в умовах “розділеної професії” юриста у Великій Британії (на дві основні категорії – соліситорів та баристерів). Точково окреслено роль Консультативного комітету з питань юридичної освіти та професійної поведінки у стандартизації якості, етики й безперервного професійного розвитку, а також окремі відмінності Англії, Уельсу та Шотландії.

ПОТЕНЦІАЛ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ТА КОМУНІКАТИВНОГО ПІДХОДІВ У ФОРМУВАННІ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Світлана Коханська — 2026-03-23

У статті розкрито потенціал компетентнісного та комунікативного підходів у формуванні конфліктологічної культури у майбутніх бакалаврів початкової освіти. Представлено найбільш актуальні позиції вітчизняних науковців щодо трактування ключових понять дослідження. На цій основі визначено поняття “конфліктологічна культура” та зміст її формування у майбутніх бакалаврів початкової освіти. Наголошується, що опора на компетентнісний та комунікативний підходи сприяє всебічному формуванню конфліктологічної культури майбутніх бакалаврів початкової освіти шляхом інтеграції знань, цінностей і практичних умінь, орієнтованих на розвиток культури діалогу та ефективної педагогічної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу.