ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЛІГІЙНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ МОТИВІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ДУХОВНІЙ ПІСНІ XVII–XVIII СТ.

Автор(и)

  • Галина Медведик

DOI:

https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.239345

Ключові слова:

українська духовна пісня, гимнографія, Богородиця, архангел Михаїл, Богогласник

Анотація

У статті розглянуто окремі аспекти змісту українських духовних пісень XVII–XVIIІ ст. Виявлено, що в окремих піснях поєднуються релігійні та історичні мотиви, спрямовані на відображення суспільних потреб поруч із традиційними молитовними зворотами. Підкреслено роль духовної пісні у педагогічно-виховному контексті, що особливо важливо в контексті тяглості музично-поетичних текстів від бароко до середньовіччя. Відтак проведено аналіз вибраних пісень, який свідчить про лексичні паралелі гимнографічних піснеспівів і духовних пісень. Підкреслено тяглість і актуальність в барокову добу півчої літургійної практики. Це зумовило поєднання в українській культурі традицій обрядових богослужінь і західноєвропейський католицько-протестантський досвід духовного співу. В такий спосіб увиразнено і обґрунтовано вагомість української духовної пісні в мистецькій національній скарбниці.

Біографія автора

Галина Медведик

старший викладач кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Посилання

Averintsev, S. (1972). K uyasneniyu smyisla nadpisi nad konvoy tsentralnoy absidyi Sofii Kievskoy [To clarify the meaning of the inscription above the convoy of the central apse of St. Sophia Cathedral]. Ancient Ruthenian art. Artistic culture of pre-Mongol Ruthenia. Moskov, pp. 27–38. [in Russian].

Vlasenko, O.M. (2008). Rol muzyky u formuvanni dukhovnosti osobystosti. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity [The role of music in shaping of personality spirituality. Pedagogy and psychology of vocational education]. Scientific and methodical journal. Lviv, no. 5. pp. 224–230. [in Ukrainian].

Hnatiuk, O. (1994). Ukrainska dukhovna barokova pisnia [Ukrainian spiritual baroque song]. Warsaw-Kyiv, 188 p. [in Ukrainian].

Hora Pochaievska stopoiu y obrazom chudotvornym Presviatoi Dѣvы Bohorodytsy pochtenna, vsemu myru svѣtla y yavna v obytely Pochaevskoi typom yzdana [Mount Pochaiv is honored with the foot and miraculous image of the Most Holy Theotokos, it is holy to the whole world and is visible in the Pochaiv monastery]. Pochaiv, 1742. [in Ruthenian].

Pisni do Pochaivskoi Bohorodytsi: Perevydannia druku 1773 roku. transkryptsiia, komentari i doslidzhennia Yurii Medvedyk (2000). [Songs to the Pochaiv Mother of God: Reprint of the publication of 1773. transcription, comments, and research by Yurii Medvedyk]. Lviv, 168 p. [in Ukrainian].

Medvedyk, Y. (1998). Ukrainska dukhovna pisnetvorchist XVII – XVIII st. (zahalna kharakterystyka) [Ukrainian spiritual songwriting of the 17-18th centuries. (General characteristics)]. Ukrainian musicology. Lviv, issue. 28. pp. 105–106. [in Ukrainian].

Olkhovskyi, A. (1947). Prechysta Mariia v ukrainskii muzytsi. Poklin Marii [The Immaculate Virgin in Ukrainian music. Bow to Virgin Mary]. Munich, pp. 24–133. [in Ukrainian].

Savych, K. Zametka o polskykh nabozhnykh pѣsniakh o Russkom “Bohohlasnykѣ”. Volynskyia Eparkhyalnyia Vѣdomosty. Kremenets, 1885, 21 октября, No. 30, pp. 977–982.

Naumow, A. (1996). Teologia bożonarodzeniowych pieśni Bohohłasnyka. Z kolędą przez wieki : kolędy w Polsce i w krajach slowiańskich [Theology of Christmas songs Bohohłasnyka. With a Christmas carol through the centuries: Christmas carols in Poland and in Slavic countries]. Krakow-Tarnow, pp. 463–470. [in Polish].

Rabus, А. (2008). Die sprache ostslavischer geistlicher gesänge im kulturellen kontext [The language of Eastern Slavonic spiritual chants in a cultural context]. Freiburg, p. 401. [in German].

Shkurhan, O. (2016). Problem atrybuсju pieśni katechimowej Тройця Бог Отець, Бог Син, Бог дух святий. КАЛОΦΩΝІА: наук. зб. з іст. церковної монодії та гимнографії [The problem of attribution of catechism songs Trinity God the Father, God the Son, God the Holy Spirit. КАЛОΦΩΝІА: scholar compilation on historical church monody and hymnography]. Lviv, p.2. pp. 168–200. [in Polish].

Stern, D. (2013). Tradition und Traditionalism im Konfessionellen Kontakt: Die ruthenischen geistlichen Lieder in ihrem Verhältnis zur byzantinischen-slavischen Hymnographie. Dedičstvo duchovnej piesňovej kultúry medzi Východom a Západom: monotematický súbor štúdií [Tradition and Traditionalism in Confessional Contact: The Ruthenian Spiritual Songs in Their Relation to Byzantine-Slavic Hymnography]. Bratislava: Slovak Committee of Slavists. Ján Stanislav Institute of Slavic Studies SAS, 2013. pp. 37–66. [in Ruthenian, in German, and in Ukrainian].

Žeňuch, P. (1997). Pieseň k počajevskej ikone Bohorodičky: historicko-literárna a religiozna interpretácia [The Song to the Pochaiv Icon of the Mother of God: A Historical-Literary and Religious Interpretation]. Varia. No. 6. pp. 197 – 208. [in Ruthenian].

Zródło ogrodów, Studnia wod żywych [...] to iest Godzinki Nayś [więtszey] Maryi Pannie na Górze iasney Poczaiowskiey. [The Source of the Gardens, The Well of Living Waters [...] is the Hours of Nayś [więtszey] to the Virgin Mary on the Mount Pochaiv]. Lviv, 1765; second edition: Pochaiv 1778 (introduced into scientific circulation by M. Wozniak. Materials. Vol. ХІ. pp. 349 – 350). [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-29

Номер

Розділ

Статті