ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВИХ ПОНЯТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В АВСТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2308-4634.2023.273174Ключові слова:
медіаосвіта; медіакомпетентність; медіазасоби; медіадидактика; медіавихованняАнотація
У статті здійснено порівняльний аналіз базових понять дослідження, що використовуються у європейському (німецькомовному) та вітчизняному науковому дискурсі. Показано, що за змістом поняття “медіаосвітаˮ у віт-чизняному науковому просторі трансформувалося і сьогодні розглядається як навчання медіа, навчання через медіа і навчання для медіа; засоби набуття знань, умінь і навичок в освітньому процесі. Зазначено, що у німецькомовній науковій літературі поняття “медіаосвітаˮ тлумачиться як освіта, пов՚язана з усіма видами медіа (друкованими, графічними, звуковими, візуальними тощо) і різними технологіями. У документах ЮНЕСКО поняття медіаосвіта визначається як навчання теорії та практичних умінь для опанування сучасними масмедіа, які розглядаються частиною специфічної, автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці. Поняття медіаосвіта австрій-ськими науковцями тлумачиться як дослідницький процес, який базується на ключових концепціях, що в основному є аналітичними інструментами, а не альтернативним змістом. Акцентовано, що поняття “медіакомпетентністьˮ науковці визначають по-різному, що призвело до появи різних моделей медіакомпетентності.
Посилання
Kuzma, I. (2021). Rozvytok idei mediaosvity v doshkilnykh zakladakh ta pochatkovykh shkolakh Ukrainy u 1985–1991 rr. [Development of media education ideas in preschools and primary schools of Ukraine in 1985–1991]. Youth and market. No. 10 (196). pp. 140–145. [in Ukrainian].
Kuchai, O. (2014). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv zasobamy multymediinykh tekhnolohii u vyshchykh navchalnykh zakladakh Polshchi [Theoretical and methodological principles of training future primary school teachers using multimedia technologies in higher educational institutions in Poland]. Cherkasy, 362 р. [in Ukrainian].
Lytvyn, A. (2009). Zavdannia mediaosvity v konteksti pidvyshchennia yakosti profesiinoi pidhotovky [Tasks of media education in the context of improving the quality of professional training]. Pedagogy and psychology of professional education. No. 4. рр. 9–21. [in Ukrainian].
Pedahohichnyi slovnyk (za redaktsiieiu M. Yarmachenka) (2001). [Pedagogical dictionary]. (Ed.). M. Yarmachenko. Kyiv, 345 р. [in Ukrainian].
Suchasnyi psykholoho-pedahohichnyi slovnyk (2016). [Modern psychological and pedagogical dictionary]. (Ed.). O.I. Shapran. Pereiaslav-Khmelnytskyi, 473 р. [in Ukrainian].
Aufenanger, S. (2017). Die Bedeutung der Familie für die Entwicklung der Medienkompetenz von Kindern [The importance of the family in the development of childrenʼs media literacy]. Zeitschrift für Familienforschung. No. 15 (2). pp. 146–153. [in German].
Baacke, D. (2019). Medienpädagogik [Media Education]. Max Niemeyer Verlag. 203 p. [in German].
De Wit, C. (2019). Mediendidaktik [Media Didactics]. Bertelsmann Verlag. 198 p. [in German].
Jarren, O., Donges, P. (2017). Politische Kommunikation in der Mediengesellschaft [Political communication in the media society]. VS Verlag Springer. 265 p. [in German].
Leopold, M. (2018). Digitale Medien in der Kita. Alltagsorientierte Medienbildung in der pädagogischen Praxis [Digital media in daycare. Everyday-oriented media education in educational practice]. Herder Verlag. 231 p. [in German].
Masterman, L. (1997). Rational for Media Education/ Media Literacy in the Information Age. New Brunswick & London: Transaction Publishers, pp. 15–68. [in English].
Pürer, H. (2014). Publizistik und Kommunikationswissenschaft. [Journalism and communication science]. Ein Handbuch. Auflage. UTB Verlag. 342 p. [in German].
Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO // Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, pp. 273–274. Reprint in: Outlooks on Children and Media. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001, p. 152. Available at: http://edu.of.ru/medialibrary/ (Accessed 03 Jan. 2023). [in English].
Saxer, U. (2008). Mediengesellschaft: Verständnisse und Missverständnisse [Media society: understandings and misunderstandings]. In: Sarcinelli, Ulrich (Hrsg.). Politikvermittlung und Demokratie in der Mediengesellschaft: Beiträge zur politischen Kommunikationskultur. Westdeutsche Verlag. 214 p. [in German].
Schrape, J. Wiederkehrende Erwartungen an interaktive Medien [Recurring expectations of interactive media]. Available at: http://www.medialekontrolle.de/wp-content/uploads/2012/04/Schrape-Felix-2012-4.pdf (Accessed 05 Jan. 2023). [in German].
Spanhel, D. (2021). Medienkompetenz oder Medienbildung? In: Medienpädagogik [Media literacy or media education? In: Media Education]. Zeitschrift für Theorie und Praxis der Medienbildung. Themenheft Nr. 20: Medienbildung im Spannungsfeld medienpädagogischer Leitbegriff. pp. 95–120. [in German].
Süss, D., Lampert, C., Wijnen, C. (2018). Medienpädagogik. [Media Education]. Springer Fachmedien Wiesbaden. 324 p. [in German].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.
