READINESS FOR FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATION IN A PROFESSIONAL ENVIRONMENT

Анотація

Процес переходу до ринкових відносин, нові соціально-економічні умови розвитку Української держави спонукають до змін усіх сторін суспільної дійсності, зокрема і системи освіти. У процесі формування кадрового потенціалу важливим завданням є підготовка студентів до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Вона має на меті не тільки підвищення якості мовної освіти, але й повинна сприяти успішній професійній самореалізації і мобільності молодих фахівців в умовах відкритого ринку праці. Найголовнішою ознакою комунікативної компетентності є те, що пріоритетом виступають не самі знання, а вміння студентів застосувати їх на практиці в процесі пошуку рішень проблем у різноманітних ситуаціях (трансформація знань в дії). У сфері професійної діяльності дуже багато залежить від умінь реалізувати себе через спілкування: встановити ділові відносини; повідомити і роз’яснити свої думки і припущення; адекватно зрозуміти своїх колег, керівників і підлеглих; конструктивно врегулювати конфлікт. Випускник освітнього закладу повинен володіти високим рівнем комунікативної компетентності, який дозволяв би йому безперешкодно користуватися іноземною мовою для виконання поточних завдань, майбутнього просування і досягнень.

Питання підготовки майбутніх спеціалістів до фахового спілкування іноземною мовою розглядалося нами у контексті їхньої професійної підготовки у закладі вищої освіти.

Вітчизняні вчені-педагоги вважають комунікативну компетентність однією з найважливіших частин компетенції майбутніх фахівців з вищою освітою. Таким чином, термін “комунікативна компетентність” можна визначити як кінцевий результат навчання та виховання студентів, якому можливо дати оцінку. На основі аналізу психолого-педагогічних джерел з’ясовано, що результативність взаємодії фахівців в іншомовному соціумі залежить від рівня їхньої готовності до професійного спілкування іноземною мовою. У результаті вивчення психолого-педагогічної літератури доведено, що у структурі готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності важливе місце займає готовність до професійного спілкування в іншомовному середовищі. Поширеними в системі підвищення кваліфікації виокремили такі тренінги: “Педагогічне спілкування”, “Голосовий тренінг”, “Лекторська майстерність”, “Подолання проблем у педагогічній діяльності”, та ін. Стратегією комунікативного підходу є практична мета підготовки майбутніх спеціалістів з вищою освітою до професійно-комунікативної взаємодії у професійній діяльності завдяки оволодінню іншомовним спілкуванням. Численні дослідження вчених показали, що особистісна орієнтація освітнього процесу, яка передбачає тісну взаємодію викладача і студента, стимулює формування в останніх професійно-діяльнісної компетентності. Таким чином, необхідно забезпечити педагогічні умови, що сприяють розвитку і підтримці у майбутніх фахівців стійкого інтересу до вивчення іноземної мови. Дійшли висновку, що комунікативний підхід до навчання студентів немовних ЗВО іноземної мови сприяє формуванню у них комунікативної компетентності як ключової професійної, впливає на їх світогляд, систему цінностей, вміння мислити.