MODERN CONCEPTS OF THE HUMANISTIC APPROACH IN EDUCATION

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.314386

Ключові слова:

гуманізація; гуманістичний підхід; освіта; концепція; гуманістична педагогіка.

Анотація

Сучасною тенденцією в освіті є так звана гуманізація – гуманізація виховних відносин; визнання цінності особистості; права на свободу, щастя, соціальний захист людини; та розвитку своїх здібностей та індивідуальності. У системі освіти це передбачає перехід до системи співпраці, яка сприяє якісному формуванню нових особистісних якостей учнів шляхом оновлення змісту, форм і методів навчання.

Метою дослідження є вивчення сучасних концепцій гуманістичного підходу в освіті. Під час дослідження були використані такі методи дослідження: аналіз педагогічної літератури, спостереження, експеримент, якісний та кількісний аналіз результатів дослідження. Важливим методом у дослідженні даної  проблеми є аналіз літератури.

Наукова новизна. Сьогодні поняття “гуманізм” тісно асоціюється з правами людини, зі ставленням до особистості як головної цінності, зі створенням умов для її розвитку. Проте розуміння сутності гуманізму зовсім не однозначне. Перш за все, гуманізм не можна ототожнювати з прощенням. Найбільш правильним тлумаченням гуманізму, мабуть, слід визнати фундаментальний принцип, теоретично сформульований і блискуче реалізований Дж. Дьюї [1916:32]: “Освіта полягає не тільки в тому, щоб вивчати минуле; це про те, щоб думати та діяти на майбутнє. Навчити студентів мислити самостійно – це важливо для їх самореалізації”.

Це визначення підкреслює ідею, що освіта має виходити за рамки простого передачі історичних фактів чи інформації. Він висвітлює два ключові моменти:

Далекоглядний підхід: гуманістична освіта повинна готувати учнів не лише до теперішнього чи минулого, але й до майбутніх викликів і можливостей. Це заохочує їх критично мислити про навколишній світ і уявляти, як вони можуть йому сприяти.

Незалежне мислення: навчання студентів мислити самостійно має вирішальне значення для їхнього особистого розвитку та самореалізації. Коли учні навчаються аналізувати, ставити під сумнів і формувати власні думки, вони стають активними учасниками свого навчання та суспільства. Ця незалежність сприяє творчості, навичкам вирішення проблем і почуттю волі.

Біографія автора

Gulshan Ogtay Hasanova

викладач факультету мов Бакинського університету бізнесу

Посилання

Bright, J.A. & McGregor, G.P. (1983). Teaching English as a second language. England: Longman Group Limited.

Brown, Gillian [et.al]. (1989). Teaching the Spoken Language. An approach based on the analysis of conversational English. La Habana, Edición Revolucionaria.

Florez, M.C. (2009). Improving Adult English Language Learners’ Speaking Skills. ERIC Digest. 18 Şubat 2006, Available at: http://www.ericdigests.org/2000-3/adult.htm.

Gall, M.D., Borg, W.R. & Gall, J.P. (1996). Educational research: An introduction. (6th ed.). USA: Longman Publishers.

Littlewood, W.T. (1984). Foreign and second language learning. Cambridge: Cambridge University Press.

Murcia, M.C. (Ed.). (1991). Teaching English as a second or foreign language. (2nd ed.). Boston: Heinle & Heinle Publishers.

Putri, A.F. dana. (2019). Improving Students’ speaking ability through oral presentation. Tanjungpura University.

Senemoğlu, N. (1997). Development, learning and teaching. From theory to practice. Ankara: Spot Printing.

Şahin, T.Y. & Yıldırım, S. (2011). Instructional technologies and material development. Ankara: Anı Publishing House.

Tsang, A. (2020). Enhancing learners’ awareness of oral presentation (delivery) skills in the context of self-regulated learning. Active learning in higher education, No. 21(1), pp. 39–50.

Underhill, N. (2007). Testing spoken language: A handbook of oral testing techniques. Cambridge: Cambridge University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-06

Номер

Розділ

Статті