DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.131623

ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ

Микола Вовчанський

Анотація


У статті на основі аналізу існуючих проблем у галузі екологічної освіти та виховання здійснено спробу визначити та схарактеризувати сутність та структурні компоненти екологічної культури особистості.

З’ясовано, що екологічна культура особистості – це соціальна й індивідуальна якість людини, яка, по-перше, відображає характер її ставлення до соціоприродного середовища; по-друге, виявляється в ціннісних орієнтаціях, котрі мотивують екологічну діяльність; по-третє, реалізується в усіх видах пізнання, перетворення та збереження соціоприродного довкілля і здоров’я людини; по-четверте, зумовлена соціальним механізмом її формування та розвитку. Вона формується в результаті взаємодії об’єктивних умов (система соціальних інститутів, відносин і зв’язків, які ставлять певні вимоги до особистості) та суб’єктивних чинників (соціально зумовлені спонукальні сили особистості).

Ключові слова


екологія; екологічна криза; екологічна культура; особистість; якість

Повний текст:

PDF

Посилання


Vernadskiy, V. (1988). Filosofskie myisli naturalista [Philosophical thoughts of the naturalist]. Mosсow: Nauka, 519 p. [in Russian].

Glazachev, S. (1998). Teoreticheskie osnovyi formirovaniya ekologicheskoy kulturyi uchitelya [Theoretical bases of formation of ecological culture of the teacher]. Mosсow, 68 p. [in Russian].

Holubets, M. (1997). Vid Biosfery do sotsiosfery [From the Biosphere to the cosmos]. Lviv: Polli, 256 p. [in Ukrainian].

Kogan, L. (1978). Ekologicheskaya kultura razvitogo sotsializma. Ideyno-teoreticheskie problemyi NTP [Ecological culture of developed socialism. Ideological and theoretical problems of scientific and technological progress]. Sverdlovsk, рр. 100–111. [in Russian].

Krysachenko, V. (1996). Ekolohichna kultura: teoriia i praktyka [Ecological culture: theory and practice]. Kyiv Zapovit, 352 p. [in Ukrainian].

Moroz, S. (1996). Istoriia biosfery Zemli: navch. posibnyk. U 2 kn. [History of the Earth’s biosphere]. Kyiv: Zapovit. Kn. 2: Heoloho-paleontolohichnyi zhyttiepys, 422 p. [in Ukrainian].

Reymers, N. (1994). Ekologiya: teoremyi, zakonyi, pravila, printsipyi i gipotezyi [Ecology: theorems, laws, rules, principles and hypotheses]. Mosсow: Rossiya molodaya, 241 p. [in Russian].

Hesle, V. (1994). Filosofiya i ekologiya [Philosophy and ecology]. Mosсow: Kami, 192 p. [in Russian].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. Москва: Наука, 1988. 519 с.

Глазачев С.Н. Теоретические основы формирования экологической культуры учителя: дисс. в виде науч. доклада.: д-ра пед. наук: 13.00.08.: Москва, 1998. 68 с.

Голубець М. А. Від Біосфери до соціосфери. Львів: Поллі, 1997. 256 с.

Коган Л.Н. Экологическая культура развитого социализма. Идейно-теоретические проблемы НТП. – Свердловск, 1978. С. 100–111.

Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: навч. посібник. Київ: Заповіт, 1996. 352 с.

Мороз С.А. Історія біосфери Землі: навч. посібник. У 2 кн. Київ: Заповіт, 1996. Кн. 2: Геолого-палеонтологічний життєпис. 422 с.

Реймерс Н.Ф. Экология: теоремы, законы, правила, принципы и гипотезы. Москва: Россия молодая, 1994. – 241 с.

Хесле В. Философия и экология. М.: Ками, 1994. 192 с.




ISSN 2308-4634 (Print), ISSN 2617-0825 (Online)