ЦИФРОВЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2308-4634.2026.351254Ключові слова:
цифрове освітнє середовище; дистанційне навчання; цифрова компетентність; VR/AR; симулятори; LMS; аналітика; гейміфікація; штучний інтелект; технологічна освіта; методичний супровід; мотивація.Анотація
У статті обґрунтовано роль цифрового освітнього середовища як ключового чинника ефективної підготовки майбутніх учителів технологій до дистанційного навчання в умовах цифрової трансформації освіти. Показано, що сучасні виклики, пов’язані з пандемією COVID‑19, воєнною ситуацією в Україні та необхідністю забезпечення безперервності освітнього процесу, актуалізували потребу у формуванні високого рівня цифрової компетентності педагогів. Наголошено, що майбутні учителі технологій мають бути здатними працювати з цифровими платформами, організовувати взаємодію у віртуальному середовищі, здійснювати оцінювання, модерацію та підтримку навчальної мотивації студентів, а також забезпечувати практикоорієнтоване навчання засобами цифрових технологій.
Розкрито структуру цифрового освітнього середовища, що включає платформи управління навчанням, сервіси синхронної й асинхронної взаємодії, інструменти створення навчального контенту, системи оцінювання та аналітики, інноваційні технології (VR/AR, штучний інтелект, симулятори) та цифрові ресурси. Доведено, що ці компоненти функціонують як цілісна екосистема, яка забезпечує інтеграцію теоретичної, практичної та технологічної підготовки студентів. Визначено специфіку підготовки майбутніх учителів технологій у дистанційному форматі, зокрема необхідність моделювання виробничих і технологічних процесів у цифровому середовищі.
На основі проведеного дослідження обґрунтовано комплекс педагогічних умов ефективної підготовки: інтеграцію цифрових інструментів у зміст дисциплін, розвиток цифрової компетентності викладачів, методичний супровід студентів, практикоорієнтованість цифрових завдань, забезпечення доступу до якісних ресурсів і формування мотивації до опанування цифрових технологій. Результати дослідження можуть бути використані у практиці закладів вищої освіти та слугувати підґрунтям для подальших наукових розвідок у сфері цифрової трансформації педагогічної освіти.
Посилання
Kukharenko, V.M. (2020). Teoriia ta praktyka dystantsiinoho navchannia [Theory and practice of distance learning]. Kharkiv, 312 p. [in Ukrainian].
Osadcha, K.P. & Osadchyi, V.V. (2021). Tsyfrova kompetentnist pedahoha: teoretychni zasady ta praktychni aspekty [Digital competence of a teacher: theoretical foundations and practical aspects]. Kyiv, 284 p. [in Ukrainian].
Sysoieva, S.O. & Osadchyi, V.V. (2022). Pedahohichni tekhnolohii v tsyfrovomu osvitnomu seredovyshchi [Pedagogical technologies in the digital learning environment]. Kyiv, 268 p. [in Ukrainian].
Spirin, O.M. (2019). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti: metodolohiia, teoriia, praktyka [ICT in education: methodology, theory, practice]. Kyiv, 380 p. [in Ukrainian].
Shyshkina, M.P. (2020). Tsyfrova transformatsiia osvity: kontseptsii, modeli, instrumenty [Digital transformation of education: concepts, models, tools]. Kyiv, 256 p. [in Ukrainian].
Redecker, C. & Punie, Y. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 92 p. [in English].
Ferrari, A. (2012). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 74 p. [in English].
Cabero, J. & Barroso, J. (2016). ICT teacher training: digital competence and professional development. Journal of Technology and Teacher Education, 24(1), pp. 1–15. [in English].
Punie, Y. & Redecker, C. (2018). Digital Education Policies in Europe and Their Impact on Teacher Training. Luxembourg: Joint Research Centre. 56 p. [in English].
European Commission. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 118 p. [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.